АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/12423/2012Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 22-ц/1990/1492/12 Доповідач - Гірський .О.
Категорія - 30
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Бахметової В. Х., Ткач О. І.,
при секретарі - Беська С.В.
з участю - позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Альфа-Гарант" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12.09.2012 року вищезазначений позов задоволено частково.
"Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" в користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 3 598,98 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень 98 копійок).
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 857,00 грн. (вісімсот п'ятдесят сім гривень 00 копійок), компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок).
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено".
Додатковим рішенням цього ж суду від 26.10.2012 року стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок) та з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок).
В апеляційній скарзі ТДВ СК "Альфа-Гарант" просить скасувати рішення суду в частині задоволених до них позовних вимог ОСОБА_1 і ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні вимог до страхової компанії, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ТДВ СК "Альфа-Гарант" до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Також, відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2012 року о 12 год. 30 хв. по вул. Шептицького в м. Тернополі, внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль ВАЗ-2105, д.н.з НОМЕР_1, правомірним володільцем-користувачем якого був позивач ОСОБА_1
Судом першої інстанції встановлено, що вказана дорожньо-транспортна пригода трапилася з вини водія ОСОБА_2, який, керуючи на відповідній правовій підставі автомобілем марки ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_2, і виїжджаючи з території автостоянки, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу та допустив зіткнення із транспортним засобом, яким керував ОСОБА_1, в результаті чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України.
Дана обставина встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 4) і є, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_2 заявив клопотання про залучення до участі у справі, як співвідповідача, ТДВ СК "Альфа-Гарант", посилаючись на те, що він є особою, відповідальність якої за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації забезпеченого наземного транспортного засобу -автомобіля марки ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_2 застрахована вищевказаною страховою організацією, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/1338630, термін дії якого встановлено з 24.01.2012 року до 23.01.2013 року (а.с. 26).
Дане клопотання було підтримане позивачем ОСОБА_1 та задоволене судом першої інстанції.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2, як володілець-користувач джерела підвищеної небезпеки, винного у дорожньо-транспортній пригоді, повинен нести відповідальність за завдану майну потерпілого ОСОБА_1 шкоду, яка полягає у витратах на відновлювальний ремонт автомобіля в розмірі 4098 грн. 98 коп.
Однак, з врахуванням того, що відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди була застрахована страховою організацією, вірно провів стягнення страхового відшкодування майнової шкоди (розмір якого сторонами не заперечується) з ТДВ СК "Альфа-Гарант" в сумі 3598 грн. 98 коп., за мінусом франшизи в сумі 500 грн. та витрат за проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 357 грн.
Щодо посилань апелянта на те, що учасники дорожньо-транспортної пригоди не є власниками транспортних засобів, а тому не мають права на страхове відшкодування, то дані посилання не узгоджуються з нормами вищезазначеного Закону та ЦК України.
Зокрема, із змісту статті 1 даного Закону вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є особою, яка правомірно володіла забезпеченим транспортним засобом, винним у дорожньо-транспортній пригоді і відповідно до Закону його відповідальність була застрахована, про що свідчить поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/1338630, а позивач ОСОБА_1 є законним володільцем (користувачем) пошкодженого транспортного засобу; провів відновлювальний ремонт автомобіля і відповідно до Закону є потерпілим, який має право на страхове відшкодування, згідно поданої страховій компанії заяви.
Таким чином, виходячи з меж доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.О. Гірський