Справа № 33-797/11 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р..

Категорія ст.124 КпАП України Доповідач: Валько Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 року м.Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М.Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 23 листопада 2011 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 23 листопада гр-на ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та, враховуючи, що строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КпАП України минули, провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КпАП України закрито.

Гр-на ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 жовтня 2011 року о 00 год. 30 хв. на вул.Скельній-Костомарова у м.Львові, керуючи автомобілем «Ніссан »НОМЕР_1, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу, що наближався до даного перехрестя з правої сторони, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Саманд »НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3

На постанову суду гр-н ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що з його точки зору, оскаржувана ним постанова суду є необґрунтованою і суперечить нормам ст.ст.245;252 КпАП України щодо всебічного, повного і об'єктивного зясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. При цьому, покликається на те, що визнання лише його винним у ДТП порушує його права і не дає можливості скористатися правом на виплату страхового відшкодування. Апелянт вважає, що суд, враховуючи принцип публічності, повинен був аналогічно притягнути до відповідальності іншого водія -ОСОБА_3 або направити матеріали справи для прийняття рішення до органів ДАІ. Вважає, що із матеріалів справи ( зокрема, із експертного дослідження ), випливає, що порушення ним, ОСОБА_1 Правил Дорожнього Руху України не спричинило самостійно настання ДТП, а лише у сукупності із порушенням Правил Дорожнього Руху ОСОБА_3 зумовило пошкодження їхніх транспортних засобів. Судом, із точки зору скаржника, дана обставина врахована не була, тому безпідставно винним у вчиненні порушення Правил Дорожнього Руху було визнано лише ОСОБА_1 Просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою закрити провадження по справі та встановити, що вчинення ДТП 09 жовтня 2011 року у результаті зіткнення автомобілів Nissan X-Trail під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Shamand LX під керуванням ОСОБА_3, відбулося з вини обох водіїв.

Вивчивши матеріали справи № 3-3430/11, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_4, на постанову суду першої інстанції, заслухавши позицію апелянта ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить задоволити її у повному об'ємі, думку адвоката ОСОБА_2, що діє в інтересах апелянта ОСОБА_1, який повністю підтримав позицію, заявлену його довірителем у апеляційній скарзі, приходжу до висновку про те, що у задоволенні поданої апеляції слід відмовити.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Виходячи із змісту постанови суду першої інстанції, суддя, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілого ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки останній порушив вимоги 1.5; 10.1; 16.12 Правил Дорожнього Руху України.

Із матеріалів справи вбачається, що правопорушення вчинено на перехрестку рівнозначних доріг, де відсутні будь-які дорожні знаки. Наведену обставину ствердив у суді апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1

Вимоги п.16.12 ПДР України вказують на те, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.

Як зазначив апелянт ОСОБА_1 в Апеляційному суді, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 наближався до нерегульованого перехрестку справа.

Аналогічні обставини відображені автором у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_1, схемі пригоди, постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 14 жовтня 2011 року (а.с.1-4), з якою погодились учасники ДТП, не оскарживши її.

Що стосується результатів експертного дослідження обставин ДТП за заявою ОСОБА_1 від 16 листопада 2011 року ( а.с.17-19 ), таке побудоване на припущеннях і суперечить як матеріалам даної адміністративної справи, так і вимогам чинних Правил Дорожнього Руху України ( зокрема, п.16.12 даних Правил ).

Вважаю, що суддя районного суду, діючи відповідно до норм чинного КпАП України, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши позицію учасників дорожньо-транспортної пригоди, прийшов до вірного висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та, врахувавши, що на момент прийняття ним рішення минули строки накладення адміністративного стягнення, провадження по справі закрив відповідно до вимог ст.38 КпАП України.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постановленого рішення не вбачаю.

Керуючись ст.ст.294; 295 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 23 листопада 2011 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 23 листопада 2011 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України -без змін.

Відповідно до вимог ст.295 КпАП України копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено; у той же строк копію постанови надіслати потерпілому за наявності його прохання.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Львівської

області Н.М.Валько