Справа № 33-30/12 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І..

Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Валько Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року м.Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_2., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 16 грудня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 16 грудня 2011 року ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_2. визнано винним у тому, що він 09 листопада 2011 року керував автомобілем Опель д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, тремтіння рук, почервоніння очей), від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

У поданій апеляції ОСОБА_2., не оспорюючи наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, вважає, що судом не враховано усіх обставин справи, внаслідок чого накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування є надто суворим. При цьому, покликається на те, що, з його точки зору, судом під час розгляду справи не дотримано вимог ст.33, 34, 245, 252 КпАП України, не враховано ступінь його вини, обставин, що пом'якшують відповідальність, а саме: визнання ним своєї вини, щире розкаяння, відсутність заподіяних збитків, вчинення правопорушення вперше. Крім цього, вказує на те, що на його утриманні є непрацююча дружина та неповнолітня дитина 2008 р.н., з ним проживають його батьки, які є пенсіонерами, а батько є інвалідом 1-ї групи, за місцем проживання він характеризується позитивно, жодної скарги чи заяви відносно нього до ЛКП №507 не надходило. Просить змінити захід стягнення та призначити інший вид адміністративного стягнення у межах санкції статті.

Вивчивши матеріали справи № 3-2393/11, заслухавши позицію гр-на ОСОБА_2, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить її задоволити у повному обсязі, проаналізувавши доводи апеляції, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Як вбачається із позиції, заявленої гр-ном ОСОБА_2 у ході розгляду поданої апеляції, кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КпАП України та доведеність його вини у вчиненні зазначеного правопорушення, апелянтом не оспорюється.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КпАП України, вірно призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України.

Порушень вимог чинного КпАП України при розгляді даної справи не встановлено.

Вважаю, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують, тому така до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 16 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а його апеляцію -без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст.295 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько