Справа № 1316/1690/12 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А..

Провадження № 33/1390/305/12 Доповідач: Валько Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року м.Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25 березня 2012 року о 04 год. 00 хв. в м.Жовква Львівської області по вул. Львівській, 45, керував автомобілем марки ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України.

У поданій апеляції ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленим районним судом рішенням, вказує на те, що вважає постанову суду необґрунтованою, а накладене на нього стягнення безпідставним. При цьому, покликається на те, що 25 березня 2012 року він у стані алкогольного сп'яніння не перебував, оскільки збирався у дорогу. Зазначає, що працівники ДАІ насильно витягнули його із машини та посадили у автомобіль ДАІ для складання протоколу, а в подальшому відвезли у медичну установу, де був складений протокол огляду на стан сп'яніння з порушенням процедури. Крім цього, вказує на те, що до адміністративної відповідальності він притягується вперше, автомобіль йому потрібен для того, щоб відвозити та привозити своїх дітей із навчального закладу, він у стані алкогольного сп'яніння не перебував, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Копію постанови суду він отримав лише 25 квітня 2012 року, а тому, з точки зору апелянта, строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв"язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи № 1316/1690/12, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_1, заслухавши його позицію з приводу поданої ним апеляції, яку він повністю підтримав, просить її задоволити у повному об'ємі, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВС1 №276542 від 25 березня 2012 року (а.с.3), медичним висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 25 березня 2012 року (а.с.5), з якого вбачається, що гр-н ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, розпискою гр-на ОСОБА_2, згідно якої він зобов'язується доставити машину правопорушника до місця проживання та не передавати її власнику до його повного витверезення (а.с.6), відповіддю з прокуратури Жовківського району Львівської області за результатами розгляду звернення гр-на ОСОБА_1 щодо складання відносно нього адміністративного протоколу за ст.130 КпАП України від 25 березня 2012 року, відповідно до якого у діях працівників ВДАІ Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області порушень вимог ст.ст.254; 255; 256 КпАП України не виявлено.

Крім цього, у засіданні апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 заявив, що ні працівник міліції, який складав відносно нього протокол 25 березня 2012 року, ні лікар, який давав висновок щодо результатів огляду гр-на ОСОБА_1, йому не знайомі, з ними він жодних стосунків не має, та, з його точки зору, вони не мають підстав його обмовляти.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті.

Оскільки строк на апеляційне оскарження апелянтом пропущено з поважних причин, такий підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Строк на апеляційне оскарження постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України -поновити.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а його апеляцію -без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 245 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько