Справа № 1304/2069/2012 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М..

Провадження № 33/1390/225/12 Доповідач: Валько Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року м.Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю прокурора Пітка А.Я., апелянта представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 06 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 06 березня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 339; 340 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 ноподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Прийнято рішення про знищення відповідно до Закону України «Про безпечність і якість харчових продуктів»від 23 грудня 1997 року вилучених згідно протоколу про порушення митних правил № 0312/20900/12 від 21 лютого 2012 року -460 кг. сиру твердого вартістю 35272,80 грн.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 21 лютого 2012 року близько 16.00 год., прямуючи з приватної поїздки в Україну з Республіки Польща через м/п «Рава-Руська»Львівської митниці автомобілем марки «Dodge Caravan»р.н. НОМЕР_1, обравши спрощену зону митного контролю, порушив встановлений порядок проходження митного контролю по цій смузі. Під час проведеного митного огляду транспортного засобу в багажному відділенні було виявлено товар, що відповідно до Постанови КМУ №1652 від 13 грудня 2001 року обмежений до переміщення через митний кордон України, а саме: 460 кг сиру твердого, вартістю 35272,80 грн.

На постанову суду представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки такий, з її точки зору, скаржником пропущений з поважних причин, саму постанову скасувати та винести нову постанову, якою зобов'язати Львівську митницю повернути ОСОБА_1 безпідставно вилучений сир твердий, масою 200 (двісті) кілограм. Вважає постанову суду незаконною, такою, що підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що згідно ч.1 ст.377 МК України вилучається лише товар, що є безпосереднім предметом порушення -260 кг сиру, однак інспектором вилучено весь сир. Зазначає, що інспектор митниці при складанні протоколу не зазначив усіх фактичних обставин справи, вказавши лише 2-х з 4-х присутніх громадян, ним не було вилучено відомостей та документів щодо товарів, а саме чеків на сир, щоб встановити його вартість, проте інспектор, на думку апелянта, довільно встановив вартість сиру на суму 35272,80, що у 2,5 рази перевищує вартість, вказану у чеках; інспектор не підписав складений ним протокол, чим порушив ч.2 ст.363 МК України; протокол не скріплений печаткою митного органу України, що суперечить ст.363 МК України. З точки зору апелянта, доказ, на який посилається інспектор митниці і який взято місцевим судом до уваги є недостовірним та неповним, а тому не може бути підставою для винесення рішення у справі.

Вивчивши матеріали справи № 1304/2069/2012, заслухавши думку прокурора з приводу поданої апеляції, яку він заперечив, вважає рішення суду 1-ї інстанції законним і обґрунтованим, просить залишити постанову районного суду без змін, а апеляцію без задоволення, позицію апелянта, яка повністю підтримала подану нею апеляцію, просить її задоволити, поновивши строк на апеляційне оскарження, проаналізувавши доводи поданої апеляції, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Вважаю, що висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.339; 340 МК України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку та навів у постанові, а саме: протоколом про порушення митних правил №0312/20900/12, у якому ОСОБА_1 зазначив, що претензій до митного контролю не має (а.с.1), поясненнями ОСОБА_1 у яких він вказав на те, що не знав про те, що перевезений ним товар -460 кг. сиру -потрібно декларувати, актом санітарно-епідеміологічного обстеження від 21 лютого 2012 року у якому зазначено, що продукція, яку перевозив гр-н ОСОБА_1 -460 кг сиру твердого, не придатна до споживання (а.с.10), документальними даними від 21 лютого 2012 року, згідно з якими митну вартість переміщуваного товару перевірено (а.с.8). Протокол про порушення митних правил №0312/20900/12 від 21 лютого 2012 року є підписаний інспектором митниці, а також правопорушником ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4 Необхідність скріплення протоколу печаткою митного органу чинним МК України не регламентовано.

Вважаю за необхідне вказати і на наступне.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.339; 340 МК України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції даних статтей.

Доводи поданої апеляції правильних висновків суду не спростовують, тому така до задоволення не підлягає.

Строк на подачу апеляції підлягає поновленню, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Строк на подачу апеляції представнику ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 06 березня 2012 року -поновити.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 06 березня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ст.ст.339; 340 МК України залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 -без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 295 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько