Справа № 2-3538/12

2609/12185/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді- Лозинської М.І.,

за участі секретаря- Назарчук П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна»про поділ спільної сумісної власності подружжя, виділ в натурі частки в об`єкті права власності та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з позовом до суду до відповідача в якому просить поділити спільне майно подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1 та визначити частки у майні, що є спільною власністю подружжя; виділити ОСОБА_1 в натурі 2/6 частини спірної квартири; визнати за позивачкою право власності на 2/6 частини квартири.

В обґрунтування позову зазначає про те, що між нею та відповідачем був укладений 16.12.2005 року шлюб, зареєстрований відділом РАЦС Солом`янського районного управління юстиції. Вказує на те, що 11.07.2006 року вона та ії донька ОСОБА_3, 08.06.2000року, були зареєстровані за місцем проживання відповідача, яким є квартира АДРЕСА_1 та проживали там разом з відповідачем та його матір`ю.

Відповідно до рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 19.09.2011 року шлюб між нею та відповідачем розірваний.

Позивачка заявляючи вимоги до відповідача вважає, що за період шлюбу з 16.12.2005 року по 19.09.2011 рік ними набуто майно ,яке підлягає поділу, яким є квартира АДРЕСА_1, яка приватизована за час шлюбу відповідачем та його матір»ю ОСОБА_4.

При цьому позивачка просить суд відступити від засад рівності часток та поділити спільне майно подружжя в наступних частках: 2\3 частини позивачці та 1\3 частину відповідачу.

Крім того, позивачка вважає , що ії частка повинна бути збільшена до 2\6 частин, яку вона просить виділити їй в натурі та визнати право власності на неї , оскільки істотними обставинами для справи, які обумовлюють збільшення частки є наявність неповнолітньої дитини , інтереси якої повинні бути враховані при поділі майна, з метою недопущення ії житлових прав.

В судовому засіданні представники позивачки підтримали позовну заяву та просили ії задоволення.

Відповідач та його представник в ході розгляду справи позовні вимоги не визнали, пославшись на те, що спірна квартира не є спільною сумісною власністю подружжя, а тому не може бути об`єктом поділу, оскільки Закон України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011 року та згідно з яким до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя віднесено житло, набуте за час шлюбу внаслідок приватизації.

Вислухавши представників позивачки, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, такими, що не відповідають вимогам закону, а відтак в їх задоволенні слід відмовити, виходячи із наступного.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи , позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.12.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб,виданим 17.12.2005 року відділом РАЦС Солом`янського районного управління юстиції. ( а.с.8).

Відповідно до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19.09.2011 року шлюб між сторонами розірваний.

Судом встановлено, що в період шлюбу відповідачем та його матір`ю ОСОБА_4 була приватизована до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" квартира АДРЕСА_1.

Внаслідок приватизації ОСОБА_2 -відповідач по справі та ОСОБА_4 є співвласниками зазначеної вище квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло , видане відділом приватизації державного житла Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації 02.06.2006 року.

Позивачка звернулась до суду з даним позову, вважаючи, що спірна 1\2 частини квартири є спільним майном подружжя та внаслідок чого підлягає поділу.

Проте, такі посилання позивачки та ії представників суперечать вимогам закону.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до Закону України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011 року до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя віднесено житло, набуте за час шлюбу внаслідок приватизації.

Таким чином , на момент виникнення права власності відповідача на 1\2 частину квартири внаслідок приватизації квартири, норма Закону України від 11.01.2011 року не регулювала спірні правовідносини, а відтак право спільної сумісної власності на спірну 1\2 частину квартири у позивача відсутнє, а тому спірна квартира не може бути об`єктом поділу.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ ( Інформаційний лист від 15 травня 2012 року № 648/0/4-12 ).

Твердження представника позивача про те, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту суд вважає необгрунтованими, оскільки згідно з ст.368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. В свою чергу відповідно до Закону від 4766-VI ( 4766-17 ) від 17.05.2012 } виключено норму, яка відносила до об`єктів спільної сумісної власності подружжя майно, що набуте внаслідок приватизації.

На підставі наведеного, керуючись ст.58 Конституції України , ст.5,368 ЦК України, ст.ст.57,61 СК України, сст.ст.10.60.88.209.212-215,218,294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна»про поділ спільної сумісної власності подружжя, виділ в натурі частки в об`єкті права власності та визнання права власності залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: