Справа № 1/2609/1257/12
В И Р О К
Іменем України
23 листопада 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Мартинова Є.О.,
при секретарі Моргушко Л.В.,
з участю прокурора Рибалка І.А.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіти вищої, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки селища міського типу Володарськ-Волинський Житомирської області, українки, громадянки України, освіти вищої, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4, в червні 2012 року, в невстановленому судовим слідством місці та час, з метою заволодіння чужим майном, вступив в злочину змову із своєю знайомою ОСОБА_5
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 діючи разом з ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, 29 червня 2012 року приблизно о 14 годині 20 хвилин, в робочий час прибули до приміщення офісу ФОП «ОСОБА_6», який знаходиться по АДРЕСА_3. Після цього ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підійшли до вхідних дверей приміщення офісу ФОП «ОСОБА_6», де ОСОБА_7 відчинив їм вхідні двері до офісу та вийшов з приміщення офісу на вулицю.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою, спільно та узгоджено з ОСОБА_4, пройшла в середину приміщення офісу. ОСОБА_4 в цей час, згідно відведеної йому ролі вчинив напад на охоронця ОСОБА_7, в перебігу якого використовуючи камінь, який був при ньому, діючи відповідно заздалегідь розподілених ролей, наніс ОСОБА_7 декілька ударів каменем по голові, та декілька ударів кулаками рук в область голови, завдавши тому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, відповідно до висновку експерта КМБ СМЕ № 189/і від 31 липня 2012 року. Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_7, знаходячись на вулиці впав на асфальтне покриття, втративши свідомість.
В цей час ОСОБА_5, знаходячись в приміщенні офісу ФОП «ОСОБА_6», діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_4 дістала ніж, який був у неї та, утримуючи його в своїй правій руці, підійшовши до адміністратора ОСОБА_1, вчинила на неї напад, приставивши ніж до горла останньої, при цьому наказала присісти тій на стілець та поводити себе тихо. ОСОБА_1 сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні для свого життя та здоров'я, підкорилась вимозі останньої. В цей час до приміщення офісу ФОП «ОСОБА_6»зайшов ОСОБА_4, який, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_5, з метою пригнічення волі ОСОБА_1 до опору та беззаперечного виконання його вимог, наніс останній декілька ударів кулаками рук в область голови, спричинивши фізичний біль, після чого схопив ОСОБА_1 за волосся, потягнув до сейфу, наказав відкрити його та віддати всі гроші, які знаходилися в сейфі, застосувавши таким чином насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та, погрожуючи застосуванням такого насильства, подолавши волю потерпілої до опору, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, заволоділи чужим майном, що належить потерпілому ОСОБА_6, а саме грошовими коштами в сумі 4 860 гривень 00 копійок, які ОСОБА_1, діставши з сейфу на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 передала останньому.
В цей же час ОСОБА_5, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_4, в перебігу розбійного нападу, з метою власного збагачення, відкрито заволоділа також чужим майном, яке належить ОСОБА_1, а саме мобільним телефоном марки «Samsung-S5230», вартістю 1 200 гривень з сім карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 40 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10 гривень, а всього на загальну суму 1 250 гривень, забравши його зі столу в приміщенні офісу, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше вчинила розбій, з метою заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5, 29 червня 2012 року приблизно о 15 годині 55 хвилин прибули до приміщення офісу ФОП «ОСОБА_8», який розташований по АДРЕСА_4
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном ОСОБА_4, діючи в групі спільно з ОСОБА_5, 29 червня 2012 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, в робочий час підійшли до вхідних дверей приміщення офісу ФОП «ОСОБА_8», який розташований за адресою: АДРЕСА_4 та подзвонили у дзвінок, на який помічник адміністратора ФОП «ОСОБА_8»ОСОБА_9, відчинив їм вхідні двері до офісу.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_4, пройшла в середину приміщення офісу, а ОСОБА_4 в цей час, діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, наніс ОСОБА_9 декілька ударів кулаками рук в область голови та по тулубу, завдавши фізичний біль, з метою пригнічення волі останнього до опору.
В цей же час ОСОБА_5, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні офісу ФОП «ОСОБА_8», дістала ніж та утримуючи його в своїй правій руці, виставивши перед собою, підійшла до адміністратора ОСОБА_2, з метою залякування останньої та пригнічення її волі до опору. В цей час до приміщення офісу ФОП «ОСОБА_8»зайшов ОСОБА_4 який, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_5, взяв у останньої ніж та тримаючи його в своїй руці став погрожувати його застосуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які знаходились в офісі, вимагаючи при цьому передачі чужого майна, а саме грошей, які знаходяться в офісі.
Сприймаючи погрози ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як реальні для свого життя та здоров'я, ОСОБА_2 відчинила шухляду столу, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 3 850 гривень в паперовому конверті, що належать ФОП «ОСОБА_8», які ОСОБА_4 забрав з шухляди. В цей час ОСОБА_5, діючи в групі спільно та узгоджено з ОСОБА_4, забрала крім того зі столу чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме мобільний телефон марки «НТС-ZЕ 710»в комплекті із зарядним пристроєм, загальною вартістю 4 200 гривень, в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «Лайф», яка матеріальної цінності не становить, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 15 гривень. Заволодівши чужим майном, що належить потерпілому ОСОБА_8 на суму 3 850 гривень та чужим майном, що належить потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 4 215 гривень. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, дав зізнавальні показання, повністю підтвердивши що він дійсно при вказаних обставинах вчинив інкриміновані йому злочинні діяння. ОСОБА_4 зокрема вказав, що основною причиною вчинення ним та ОСОБА_5 вказаних злочинів була образа на працівників ФОП «ОСОБА_6»та ФОП «ОСОБА_8», які обіцяли працевлаштування підсудним, проте своє зобов'язання не виконали, а грошові кошти, які отримали від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за надання послуг по працевлаштуванню не повернули. ОСОБА_4 повідомив, що він на даний час у повній мірі усвідомив злочинний характер своїх протиправних дій, став на шлях виправлення, щиро розкаявся та просив суд не позбавляти його волі, а дати можливість повністю виправитись, оскільки він вперше оступився в своєму житті.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочину визнала повністю і у вчиненому щиро розкаялася, дала зізнавальні показання, повністю підтвердивши що вона дійсно при вказаних обставинах вчинила інкриміноване їй злочинне діяння. ОСОБА_5 також вказала, що дійсно основною причиною вчинення нею та ОСОБА_4 вказаних злочинів була образа на працівників ФОП «ОСОБА_6»та ФОП «ОСОБА_8», які обіцяли працевлаштування підсудним, проте своє зобов'язання не виконали, а грошові кошти, які отримали від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за надання послуг по працевлаштуванню не повернули. ОСОБА_5 також запевнила суд, що вона на даний час у повній мірі усвідомила злочинний характер своїх протиправних дій, стала на шлях виправлення, щиро розкаялася та просила суд не позбавляти її свободи, а дати можливість повністю виправитись, оскільки вона також вперше оступилася в своєму житті і більше в жодному разі в майбутньому не вчинить будь-яких злочинів.
Слід зазначити, що показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.
Враховуючи те, що підсудні не оспорюють вказані вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з'ясувавши думку учасників процесу та роз'яснивши положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих обставин та в судовому засіданні було використано спрощений порядок дослідження доказів, а саме було допитано підсудних та досліджено матеріали, що характеризують особу підсудних.
Таким чином суд дослідив, оцінив та проаналізував зібрані по справі докази та прийшов до висновку, що дійсно своїми умисними протиправними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, винив злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України.
Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України.
При призначені виду та міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані, що характеризують особу підсудного.
Зокрема судом враховується, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно довідки-характеристики слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 характеризується також позитивно.
При призначенні покарання ОСОБА_4 судом також враховуються заяви потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_7 про примирення з підсудними та відсутністю будь-яких претензій до останніх, поданні ними на досудовому слідстві та з яких вбачається, що підсудним ОСОБА_4 у повному обсязі відшкодовано заподіяну злочином матеріальну та моральну шкоду, у зв'язку з чим просять звільнити підсудного ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням.
Судом враховується також позиція висловлена потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час судових дебатів, відповідно до якої вказані потерпілі підтвердили, що заподіяна злочином шкода їм відшкодована у повному обсязі, жодних претензій до підсудного ОСОБА_4 вони не мають та просять суд не позбавляти останнього свободи.
Крім того суд враховує, що злочин ОСОБА_4 було вчинено під час впливу на нього психо-травмуючої ситуації, яка склалася через те, що він вважав себе та ОСОБА_5 обманутими працівниками ФОП «ОСОБА_6»та ФОП «ОСОБА_8», у зв'язку з чим вони і вирішили вчинити злочини щодо працівників даних підприємств.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання підсудного суд вважає те, що ОСОБА_4 свою вину в судовому засіданні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані злочинами збитки.
Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 злочину, особу підсудного, наявність кількох пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, що істотно знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає, що підсудному необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі, але з застосуванням вимог ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 187 КК України.
Крім того суд вважає, що з урахуванням усіх пом'якшуючих покарання обставин, перевиховання і виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, останнього допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк та зобов'язавши щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На переконання суду таке покарання та застосування стосовно ОСОБА_4 вимог ст.ст. 69, 75, 76 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
У відповідності до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, не підлягає застосуванню додаткове покарання у виді конфіскації майна, у зв'язку з чим ОСОБА_4 необхідно звільнити від даного виду додаткового покарання.
При призначені виду та міри покарання підсудній ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані, що характеризують особу підсудної.
Зокрема судом враховується, що ОСОБА_5 раніше не судима, за місцем реєстрації характеризується виключно позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
При призначенні покарання ОСОБА_5 судом також враховуються заяви потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_7 про примирення з підсудними та відсутністю будь-яких претензій до останніх, поданні ними на досудовому слідстві та з яких вбачається, що підсудною ОСОБА_5 у повному обсязі відшкодовано заподіяну злочином матеріальну та моральну шкоду, у зв'язку з чим просять звільнити підсудну ОСОБА_5 від відбування покарання із випробуванням.
Судом враховується також позиція висловлена потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час судових дебатів, відповідно до якої вказані потерпілі підтвердили, що заподіяна злочином шкода їм відшкодована у повному обсязі, жодних претензій до підсудної ОСОБА_5 вони не мають та просять суд не позбавляти останню свободи.
Крім того суд враховує, що злочин ОСОБА_5 було вчинено під час впливу на неї психо-травмуючої ситуації, яка склалася через те, що вона вважала себе та ОСОБА_4 обманутими працівниками ФОП «ОСОБА_6»та ФОП «ОСОБА_8», у зв'язку з чим вони і вирішили вчинити злочини щодо працівників даних підприємств.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання підсудної суд вважає те, що ОСОБА_5 свою вину в судовому засіданні визнала у повному обсязі, щиро розкаялася, добровільно відшкодувала завдані злочинами збитки.
Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_5 судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 злочину, особу підсудної, наявність кількох пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, що істотно знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає, що підсудній необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі, але з застосуванням вимог ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 187 КК України.
Крім того суд вважає, що з урахуванням усіх пом'якшуючих покарання обставин, перевиховання і виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, останню допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк та зобов'язавши щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На переконання суду таке покарання та застосування стосовно ОСОБА_5 вимог ст.ст. 69, 75, 76 КК України, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.
У відповідності до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, не підлягає застосуванню додаткове покарання у виді конфіскації майна, у зв'язку з чим ОСОБА_5 необхідно звільнити від даного виду додаткового покарання.
У справі цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.
По справі накладено арешт на майно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме: грошові кошти в сумі 1 060 грн., барсетку, мобільний телефон «Нокіа-1280»з акумуляторною батареєю та сім карткою оператора «Київстар», мобільний телефон «Нокіа-Н 95»без сім карки, мобільний телефон «Нокіа-ІМ 85»з сім картою «Київстар», мобільний телефон «Самсунг -Х510»з сім картою «Київстар», карту пам'яті, три картки поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку «Київстар»по 100 грн. кожна. Вказане майно підлягає звільненню з під арешту та поверненню ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Речові докази у справі:
1. Камінь (зданий до камери схову речових доказів Солом'янського РУ м. Києва) -підлягає знищенню.
2. Договір № 25/21-06Т від 21.06.12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5; анкета кандидата на роботу на ім'я ОСОБА_5; направлення на роботу на ім'я ОСОБА_5 (зберігаються при матеріалах кримінальної справи) - підлягають зберіганню при матеріалах кримінальної справи.
3. Мобільний телефон Samsung-S5230 (повернуто під зберігальну розписку ОСОБА_1) -підлягає залишенню у власності потерпілої ОСОБА_1
4. Мобільний телефон НТС-ZЕ 710 (повернуто під зберігальну розписку ОСОБА_2) - підлягає залишенню у власності потерпілої ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
У відповідності до вимог ст. 77 КК України звільнити ОСОБА_4 від додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на органи виконання покарань за місцем його проживання.
Засудженого ОСОБА_4 негайно звільнити з під варти з зали суду, змінивши йому міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_5 звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
У відповідності до вимог ст. 77 КК України звільнити ОСОБА_5 від додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_5 покласти на органи виконання покарань за місцем її проживання.
Засуджену ОСОБА_5 негайно звільнити з під варти з зали суду, змінивши їй міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу.
Майно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме: грошові кошти в сумі 1 060 грн., барсетку, мобільний телефон «Нокіа-1280»з акумуляторною батареєю та сім карткою оператора «Київстар», мобільний телефон «Нокіа-Н 95» без сім карки, мобільний телефон «Нокіа-ІМ 85»з сім картою «Київстар», мобільний телефон «Самсунг -Х510»з сім картою «Київстар», карту пам'яті, три картки поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку «Київстар»по 100 грн. кожна -звільнити з під арешту та повернути ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Речові докази у справі:
1. Камінь (зданий до камери схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві) -знищити.
2. Договір № 25/21-06Т від 21.06.12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, анкета кандидата на роботу на ім'я ОСОБА_5 з направленням на роботу на ім'я ОСОБА_5 (зберігаються при матеріалах кримінальної справи) -зберігати при матеріалах кримінальної справи
3. Мобільний телефон Samsung-S5230 (повернуто під зберігальну розписку ОСОБА_1) -залишити у власності потерпілої ОСОБА_1
4. Мобільний телефон НТС-ZЕ 710 (повернуто під зберігальну розписку ОСОБА_2) - залишити у власності потерпілої ОСОБА_2
Вирок суду на протязі п'ятнадцяти діб може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на протязі вказаного строку з моменту отримання ними копії вироку.
Суддя Солом'янського районного суду
міста Києва Мартинов Є.О.