АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-3217/11 Номер провадження 22-ц/1690/8721/11 Головуючий по 1-й інстанції: Мурашко А.О. Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Омельченко Л.М., Бондаревської С.М., при секретарі: Рибак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 липня 2011року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи -Козельщинська районна державна адміністрація, відділ реєстрації актів цивільного стану Козельщинського районного управління юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 липня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.

Визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком малолітнього ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Лутовинівки, Козельщинського району Полтавської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 54 грн. сплачених судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь МДЕКЦ «Експол»2 122 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку або доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.04.2011 року до повноліття дитини.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Судове засідання проводилося за участю сторін, за відсутності третіх осіб, які були належним чином та завчасно повідомленими про дату та місце проведення судового засідання.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народила сина ОСОБА_4, у свідоцтві про народження якого батьком зазначений ОСОБА_6 Дані про батька внесені до актового запису про народження дитини зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України. Задовольняючи позов ОСОБА_4, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 свідомо ухилявся від проведення судово-генетичної експертизи, в матеріалах справи наявні докази, достатні для встановлення батьківства відповідача щодо народження позивачкою дитини.

Колегія суддів, виходячи з позиції сторін та належного мотивування районним судом своїх висновків, щодо наявності підстав для встановлення батьківства відповідача щодо народження позивачкою дитини, вважає рішення суду в цій частині законним та обґрунтованим, яке знайшло підтвердження під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Відповідно до ст. ст. 125,128 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК.

Згідно ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визначити факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом по справі призначалась судово - генетична експертиза, в процесі якої відповідач відмовився здавати вихідний біологічний матеріал, необхідний для дачі висновків.

Судом апеляційної інстанції за клопотанням відповідача призначалась комісійна судово-медична експертиза про визначення стану здоров'я ОСОБА_2, висновки якої не спростували висновків місцевого суду.

Окрім того, судом апеляційної інстанції за клопотанням сторін призначалась судово-генетична експертиза, за висновками якої біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 практично доведено, оскільки молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,999999% (висновок експерту № 315 від 20 червня 2012 року).

Таким чином колегія суддів вважає, що місцевий суд, врахувавши вищезазначені норми права, дослідивши наявні у справі докази, пояснення свідків, з урахуванням проведених експертиз, обґрунтовано прийшов до висновку про визнання ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином місцевий суд, врахувавши вищезазначені норми права, дослідивши наявні у справі докази щодо матеріального стану позивачки і відповідача, стану здоров'я останнього, обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції вирішив справу при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи, на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи є безпідставними та не спростовують висновків суду.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були правильно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Врахувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенню апеляційної скарги відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду Г.Л. Карпушин