Справа № 22ц - 1413/2008р.               Головуючий у 1 інст. - Рахманкулова І.П.                                                                   Доповідач - Острянський В.І.

У   Х   В   А   Л   А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 серпня  2008 року            Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                                      Головуючого - Острянського В.І.,

                                  Суддів - Бобрової І.О., Демченко Л.М.

                                     При секретарі - Куксі М.В.

                                     З участю: представника Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції Нагорного Ю.М., представника регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області Скрипки М.Д., представника позивача ОСОБА_2,  представника зацікавленої особи ВАТ”ПМК-210” Ковальчука О.О.,

                     Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 4 липня 2008 року в справі за скаргою ОСОБА_1на дії та рішення головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в :

                  Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 липня 2008 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо відкриття 06.11.2007 року виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-3073, виданого 26.09.2005 року Деснянським районним судом м.Чернігова.

Визнано незаконними дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 по складанню 12.03.2008 року  акту з приводу виконання рішення суду від 26.09.2005 року, шляхом передачі представнику регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області ОНБ плавального басейну без проектної документації.

Визнано незаконною постанову головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 21.03.2008 року про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-3073, виданого Деснянським районним судом м.Чернігова 26.09.2005 року у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Зобов'язано головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 врахувати вимоги ч.1 ст.38 Закону України “Про виконавче провадження” щодо наслідків завершеного 25.11.2005 року виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-3073, виданого Деснянським районним судом м.Чернігова 26.09.2005 року на підставі ст.37 п.11 Закону України “Про виконавче провадження”.

Стягнуто з Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції на користь держави 3 грн. 40 коп. державного мита.

                  Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, регіональне відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області звернулось до апеляційного суду Чернігівської області зі скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що залишились недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Зокрема, під час здійснення виконавчого провадження ОСОБА_1 не було належним чином доведено факт дійсності договору дарування від 17.12.2003 року, оскільки він не був нотаріально посвідчений, що відповідно до положень ст..47 ЦК УРСР тягне за собою недійсність такої угоди. Крім того, суд поновив ОСОБА_1 пропущений без поважних причин строк для подання скарги, чим порушив норми ст.385 ЦПК України, так як за весь період виконання рішення скаржник жодним чином не оскаржував дії державного виконавця, його розпорядження від 08.01.08р. та 20.02.08 р., про накладення штрафу та в своїх листах не заперечував проти законності їх проведення. Також, судом неправильно застосовано норми Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки державний виконавець законно, не порушуючи ст.24 вказаного закону  прийняв до виконання виконавчий лист №2-3073, виданий 26.09.05 року Деснянським районним судом м.Чернігова, відкривши 06.11.2007 року відповідне виконавче провадження. Посилання суду на ст.ст.38, 41 вказаного Закону щодо неможливості проведення виконавчих дій є хибними, оскільки в них мова йде про відновлення, а не про відкриття виконавчого провадження. Крім того, Законом не заборонено пред'являти та відкривати виконавче провадження із виконання невиконаних виконавчих документів, строк пред”явлення яких не закінчився та які відповідають вимогам закону. Положення ч.2 ст.76 Закону застосовані держвиконавцем при здійсненні у 2007-2008 роках примусового виконання виконавчого листа від 26.09.2005 р. правомірно, оскільки вказана норма передбачає можливість застосування штрафних санкцій до боржника у разі невиконання вимог держвиконавця без поважних причин та призначення нового строку виконання, що і було здійснено держвиконавцем, підтвердженням чого є його розпорядження від 08.01.2008 р. та 20.02.2008 р., логічним завершенням яких стало складання акту від 12.03.2008 р..

               В апеляційній скарзі Деснянський ВДВС Чернігівського міського управління юстиції просить ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 липня 2008 року скасувати, посилаючись на те, що судом порушено та неправильно застосовано норми процесуального права. Зазначає, що виконавчі дії щодо відкриття виконавчого провадження держвиконавцем ОСОБА_3 не можуть бути визнані незаконними, так як постанову про відкриття виконавчого провадження виносив держвиконавець ОСОБА_4 на законних підставах, оскільки регіональне відділення Фонду держмайна України в Чернігівській області, пред'явивши виконавчий лист на виконання, не вказувало на факт його повторного пред”явлення чи відновлення виконавчого документу. На думку апелянта, суд безпідставно поновив ОСОБА_1 строк на подання скарги до суду, оскільки поважні причини пропуску строку відсутні. Під час здійснення виконавчого провадження ОСОБА_1 не було належним чином доведено факту дійсності договору дарування від 17.12.2003 року, так як договір дарування ОНБ плавального басейну, на який посилається скаржник, був оформлений не належним чином.

               Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарги  підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

               Зі змісту скарги ОСОБА_1, поданої до місцевого суду 31 березня 2008 року (а.с.1-3) та з уточнень до неї від 03 липня 2008 року (а.с.73-75) вбачається, що предметом оскарження по даній справі є постанова про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2007 року (а.с.161), акт державного виконавця від 12 березня 2008 року щодо виконання судового рішення, шляхом передачі ОНБ плавального басейну по АДРЕСА_1представнику регіонального відділення Фонду державного майна в Чернігівській області (а.с.7) та постанова про закінчення виконавчого провадження від 21 березня 2008 року (а.с.5).

                Відповідно до правил розділу 7 „Судовий контроль за виконанням судових рішень” ЦПК України  учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою в десятиденний строк з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатись про порушення їх прав чи свобод,  якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи та що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст.ст.383, 385 ЦПК України).

               Згідно з правилами ст.ст. 72, 73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин або залишає скаргу без розгляду, яку було подано після закінчення процесуального строку, встановленого законом, якщо суд за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення такого строку.

                З уточнень до скарги (а.с.73-75), поданих до суду представником заявника ОСОБА_2 (діючого на підставі довіреності від 25.01.2006 року а.с.19) та з його пояснень, даних як в місцевому, так і в апеляційному судах вбачається, що, поставивши питання про поновлення строку ОСОБА_1 для оскарження дій держвиконавця щодо відкриття виконавчого провадження 06 листопада 2007 року, сторона заявника не навела суду поважних причин пропуску встановленого законом строку на таке оскарження.

                З матеріалів справи та з акту державного виконавця від 03 березня 2008 року, що міститься в матеріалах виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови від 06 листопада 2007 року і оглянутого з апеляційному суді, вбачається, що саме 03.03.2008 року ОСОБА_1 було повідомлено телефонним зв”язком про проведення  виконавчих дій щодо передачі спірного майна 12 березня 2008 року за місцем його знаходження (АДРЕСА_1) регіональному відділенню Фонду держмайна України в Чернігівській області, про складання акту передачі цього майна та про необхідність участі у цьому ОСОБА_1; що наведене узгоджується з листом ОСОБА_1 на ім”я начальника Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції, отриманого останнім 12 березня 2008 року (а.с.10) про те, що скаржнику було відомо про відкриття виконавчого провадження у листопаді 2007 року та про проведення у зв”язку з цим наступних виконавчих дій, про що він у січні та в лютому 2008 року направляв начальнику Деснянського відділу ДВС м.Чернігова листи від 16 січня та 01 лютого 2008 року. Доводи представника заявника про те, що ОСОБА_1 стало відомо про порушення його прав тільки 24.03.2008 року після одержання копії акту від 12.03.2008 року поштовим зв”язком, на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу, т.я. спростовуються наведеними вище обставинами. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним акту державного виконавця від 12 березня 2008 року, необхідно залишити без розгляду у зв”язку з пропуском строку на таке оскарження без поважних причин.

                За таких обставин суд вважає, що ухвала місцевого суду в частині вирішення питань про визнання незаконними дій державного виконавця: щодо відкриття 06.11.2007 року виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-3073, виданого 26.09.2005 року Деснянським районним судом м.Чернігова та щодо складення 12.03.2008 року акту з приводу виконання рішення суду від 26.09.2005 року, шляхом передачі регіональному відділенню Фонду держмайна в Чернігівській області ОНБ плавального басейну без проектної документації не може вважатись законною та обгрунтованою і підлягає скасуванню з залишенням скарги ОСОБА_1в цій частині вимог без розгляду, а у заявленому ним клопотанні про поновлення цього строку необхідно відмовити. Тому, доводи апеляційних скарг про те, що заявник ОСОБА_1 пропустив без поважних причин строк на оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2007 року та складення акту від 12 березня 2008 року підлягають задоволенню. Інші доводи апеляційних скарг підставою для скасування оскаржуваної ухвали згідно з чинним законодавством бути не можуть.

                Вирішуючи питання про визнання незаконною та про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21 березня 2008 року, місцевий суд виходив з того, що оскаржувана постанова порушує права та законні інтереси заявника ОСОБА_1.

                Проте, з таким висновком місцевого суду у вирішенні цієї частини вимог не може погодитись апеляційний суд.

                Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження від 21 березня 2008 року (а.с.5) слідує, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3073, виданого Деснянським районним судом м.Чернігова 26 вересня 2005 року, про зобов”язання ОСОБА_1повернути до державної власності об”єкт приватизації - державне майно ОНБ (об”єкт незавершеного будівництва) плавального басейну по АДРЕСА_1 - закінчено у зв”язку з його виконанням.

                В скарзі ОСОБА_1(а.с.3) та в запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.144-148), поданих його представником, ОСОБА_1 стверджує, що він 17 грудня 2003 року передав спірне майно за договором дарування ВАТ „ПМК-210” і не може ним розпоряджатись, оскільки останнє вибуло у зв”язку з цим з його володіння.

                За таких обставин, коли заявник одночасно заявляє та спростовує власні вимоги, посилаючись на взаємовиключні обставини, та враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ОСОБА_1 постанова про закінчення виконавчого провадження від 21 березня 2008 року ні в який спосіб не порушує його права та інтереси.

                На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого суду в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21 березня 2008 року постановлена з порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню з постановленням нової в цій частині вимог про відмову у задоволенні скарги.

              Відповідно до правил ст.ст. 88 і 388 ЦПК України судові витрати, пов”язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було відмовлено у задоволенні його скарги. Згідно з положеннями Декрету Кабміну України „Про державне мито” (ст.3) з заявника в користь держави необхідно стягнути 3 грн. 40 коп. судового збору.

                 Тому, керуючись ст.ст. 72, 73, 88, 383 - 388, 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

у  х  в  а  л  и  в:

                 Апеляційні скарги Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області - задовольнити частково.

                Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 липня 2008 року - скасувати.

                 ОСОБА_1у поновленні строку для оскарження дій державного виконавця ОСОБА_3 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2007 року - відмовити, а вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2007 року та складення акту від 12 березня 2008 року про виконання судового рішення, шляхом передачі ОНБ плавального басейну по АДРЕСА_1регіональному відділенню Фонду державного майна в Чернігівській області - залишити без розгляду.

                 У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1про визнання незаконною і про скасування постанови державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бусела О.О. від 21 березня 2008 року про закінчення виконавчого провадження - відмовити.

                Стягнути з ОСОБА_1в користь держави 3 грн. 40 коп. судового збору.

                Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку впродовж двох місяців.

          Головуючий:                                                    Судді: