Справа №0124/4272/2012

2а/0124/421/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року Ялтинський міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді – Прищепа О.І., при секретарі – Сьомченко В.В., Кириловій К.Ю.;

за участі: представників позивача – ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

представника відповідача – ОСОБА_3;

третьої особи – предстанвика ДП «Санаторій Форос» - М.Г., Чурсіної – ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Фороської селищної ради, треті особи: ОСОБА_7, Державне підприємство “Санаторій “Форос” про визнання протиправним та скасування рішення, за позовом Державного підприємства “Санаторій “Форос” до Фороської селищної ради, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 1.21 рішення Фороської селищної ради №16 від 27 травня 2010 року 57 сесії 05 скликання «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність» в частині надання громадянці ОСОБА_8 дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки №23, ориентованою площею 0,0319 га по передачі його безоплатно у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна територія) за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі гуртожитку “Лучі”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 1998 року позивач користується земельною ділянкою площею 168 кв. метрів, розташованою за адресою: м. Ялта, пгт. Форос, вул. Космонавтів в районі гуртожитку "Лучі". Разом з іншими мешканцями гуртожитку звернувся до Фороської селищної ради щодо прийняття рішення по передачі розроблених земельних ділянок за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі гуртожитку “Лучі” безоплатно у їх власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна територія). Позивач брав участь у розробці ситуаційного плану на передачу у власність громадянам вказаних земельних ділянок, затверджений рішенням Фороської селищної ради, яке скасоване Севастопольским апеляційним адміністративним судом. Але оскаржуваним рішення Фороської селищної ради земельна ділянка, яку мав отримати позивач була розділена між двома сусідями ОСОБА_9 та ОСОБА_10, чим позбавляє позивача отримати її у власність.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, пояснив, що рішення Фороської селищної ради прийнято в межах повноважень, передбачених земельним законодавством, позивач звернувся з заявою про дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки та передачу її безоплатно у власність тільки у червні 2010 року, тобто після прийняття Фороською селищною радою оскаржуваного рішення.

Третя особа ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_11 проти заявлених вимог заперечували, пояснили, що усі вимоги земельного законодавства щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки №23, орієнтовною площею 0,0319 га нею дотримані, рішення Фороської селищної ради прийнято законно і не підлягає скасуванню.

Представник третьої особи Державного підприємства “Санаторій “Форос” у судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_6 та заявив самостійні позовні вимоги відносно скасування рішення Фороської селищної ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державне підприємство “Санаторій “Форос” є землекористувачем на підставі державного акту на праві постійного користування землею від 01.11.1959 року. На балансі підприємства перебуває будинок №3 (гуртожиток “Лучі”) по вул. Космонавтів в смт. Форос в м. Ялта і земельна ділянка, яка проектована оскаржуваним рішенням Фороської селищної ради до відводу громадянці ОСОБА_8 частково накладається на межі земельної ділянки, яка належить Державному підприємству “Санаторій “Форос” . Крім того, проект землеустрою, складений ОСОБА_9 на підставі оскаржуваного рішення, не погоджувався з Державним підприємством “Санаторій “Форос” як з власником суміжної земельної ділянки.

Представник відповідача та представник ОСОБА_12 заперечували проти заявлених вимог, пояснив, що рішення Фороської селищної ради прийнято в межах повноважень, передбачених земельним законодавством. Державне підприємство “Санаторій “Форос” не є власником суміжної земельної ділянки, накладення земельної ділянки, проектованої до відводу ОСОБА_8, не має.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_13 України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов’язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

Відповідно до приписів ч.2 та ч.3 ст.55 Конституції України встановлено, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 разом зі своїм сином ОСОБА_13 (який перебував на обліку у Ялтинському психоневрологічному диспансері і який помер 20.09.2011 року) з 1998 року використовували земельну ділянку площею 168 кв. метрів, яка розташована за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів в районі гуртожитку "Лучі". На вказаній земельній ділянці вони збудували два одноповерхових будинків і мешкали в них.

У вересні 2009 року ОСОБА_6 разом сином та іншими громадянами, які мешкали поряд і також самостійно обробляли земельні ділянки в районі гуртожитку “Лучі”, прийняли рішення про законне оформлення вказаних земельних ділянок для чого, на їх замовлення Приватним підприємцем ОСОБА_14 була виготовлена схема забудови житлового кварталу, де під №25 зазначалась земельна ділянка ОСОБА_6, загальною площею 168 кв.м під забудовою 62 кв.м., також від імені ОСОБА_13 була проведена оплата за геодезічну зйомку земельної ділянки і приватним підприємцем ОСОБА_15 Була проведена зйомка вказаної земельної ділянки.

Тобто позивачем були виконані необхідні для подачі заяви про одержання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Проте, як вбачається із відповіді Фороської селищної ради від 13.07.2010 року, схем забудови, що син позивача і сам позивач, які претендували на земельну ділянку за №25 були виключені із схеми забудови житлового кварталу, яка раніше була виготовлена приватним підприємцем ОСОБА_14, а в новій схемі, яка також була виготовлена приватним підприємцем ОСОБА_14, і на підставі якої було прийняте рішення №16 від 27.05.2010 року, земельна ділянка, яка проектується до відводу ОСОБА_8 та ОСОБА_10

Таку ж саму думку висловив Севастопольський апеляційний адміністративний суд у постанові від 22 березня 2012 року, яка набрала чинності.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.20 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно до вимог ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної ОСОБА_13 і ОСОБА_13 міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до вимог п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно статтею 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до положень п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність , та , земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.39, 40, 42 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм регіональних та місцевих правил забудови.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Частина 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлює, що міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи вказані норми діючого законодавства України слід дійти висновку про те, селищна територіальна громада має право вільно і по своєму розпоряджатися майном комунальної власності (в т.ч. землею), в порядку, передбаченому законом, а саме ЗК України та відповідна селищна рада розглядаючи заяву на передачу земельної ділянки у власність та надавая дозвіл на розробку проекту землеустрою, повинна діяти в межах своїх повноважень, приймати рішення у спосіб передбачений діючим законодавством України та при прийняті відповідного рішення перевіряти чи ненадана іспрашуванна ділянка іншим суб’єктам права власності на землю у власність, користування чи оренду та перевіряє наявність встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами заборон на передачу прошеної земельної ділянки.

Крім того, перевіряє наявність на іспрашуваній земельній ділянці самовільних або інших споруд будівель, чи іншого майна належного іншим особам, для виключення в подальшому спорів щодо належності вказаного майна між їх власниками та власником земельної ділянки.

В судовому засіданні за клопотанням відповідача були допитані свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, які пояснили, що ОСОБА_6 повинен знати про прийняття оскаржуваного рішення щодо розгляду питання про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі гуртожитку “Лучі”.

Суд не може прийняти до уваги наданні пояснення свідків, оскільки вони мають розбіжності щодо питання, яке мало бути доведене.

Посилання відповідача на то, що рішення Фороської селищної ради прийнято в межах повноважень, передбачених земельним законодавством не знайшли підтвердження у судовому засіданні.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що на земельній ділянці №23, дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу якої отримала ОСОБА_7 за пунктом 1.20 рішення Фороської селищної ради №16 від 27 травня 2010 року 57 сесії 05 скликання «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність», знаходяться самовільно збудовані будівлі та споруди.

Факт наявності на спірній земельній ділянці самовільно збудованих будівель та споруд підтверджується письмовими доказами у матеріалах справи та поясненнями сторін, третіх осіб, які стверджували, що на земельній ділянці є будівлі та не спростовували вказану обставину.

Відповідно до вимог п. 6 ч.1”а” та п. 3 ч.1”б” ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваженнями органів місцевого самоврядування у галузі будівництва є підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Згідно до положень ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Тобто Фороська селищна рада повинна була до прийняття рішення №16 від 27 травня 2010 року 57 сесії 05 скликання «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність» повернути самовільно зайняті земельні ділянки за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі гуртожитку “Лучі” у власність селищної ради, привести їх у відповідний для використання стан.

Тому рішення Фороської селищної ради №16 від 27 травня 2010 року 57 сесії 05 скликання «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність» в частині надання громадянці ОСОБА_8 дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки №23, ориентованою площею 0,0319 га по передачі його безоплатно у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна територія) за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі гуртожитку “Лучі” є передчасним і підлягає скасуванню.

Відмовляючи у позовних вимогах Державному підприємству “Санаторій “Форос” суд виходить з ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги.

Тобто Державне підприємство “Санаторій “Форос” не представив суду доказів, що рішення Фороської селищної ради №16 від 27 травня 2010 року 57 сесії 05 скликання «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність» порушує його права і інтереси.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки вини­кають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути виз­нання ) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, відповідно до вимог ч.1 ст.21 ЦК України, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_6 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки пункт 1.21 рішення Фороської селищної ради №16 від 27 травня 2010 року 57 сесії 05 скликання «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність» в частині надання громадянці ОСОБА_8 дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки №23, ориентованою площею 0,0319 га по передачі його безоплатно у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна територія) за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі гуртожитку “Лучі” прийняте з порушенням містобудівного та земельного законодавства України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 19, 55, 140, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 81, 116, 118, 151,212 Земельного кодексу України, ст.ст.10, 24, 25, 26, 46, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України», ст.ст.1, 2, 8-12, 14, 69 - 72, 128, 138, 139, 143, 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_6 до Фороської селищної ради, треті особи: ОСОБА_7, Державне підприємство “Санаторій “Форос” про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Пункт 1.20 рішення Фороської селищної ради №16 від 27 травня 2010 року 57 сесії 05 скликання «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок громадянам у власність» в частині надання громадянці ОСОБА_8 дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки №23, ориентованою площею 0,0319 га по передачі його безоплатно у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна територія) за адресою: м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі гуртожитку “Лучі”- визнати протиправним та скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в порядку та строки передбаче6ні вимогами ст. 186 КАС України.

Суддя –