РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/6038/2012Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.
РІШЕННЯ
"12" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛетягіної О.В.
СуддівГорбань В. В. Макарчук Л. В.
При секретаріЩегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_8 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 3 липня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_7, у якій просив суд стягнути з відповідачки борг у сумі, еквівалентній 150 000 доларів США, що складає в національній валюті України 1 198 875 гривень, 3% річних за користування коштами відповідно до вимог ст. 625 ЦК України в розмірі 130 107 гривні 42 копійок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 4 липня 2008 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу будинку з надвірними будовами та спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за цією адресою. Однак, на момент укладання договорів у відповідачки не було всієї суми грошей, у зв'язку з чим за домовленістю між сторонами, остання передала частину грошей, а суму, що залишалась в розмірі 150 000 доларів США, зобов'язалася повернути до 1 листопада 2008 року, про що склала розписку.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 3 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості в розмірі 1198875 грн., 3% річних в сумі 130107, 42 грн., та судового збору у сумі 2104,37 грн., а всього в сумі 1331086,70 грн. - відмовлено.
Представник позивача ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення, та постановити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 у повному обсязі.
Зокрема, в апеляційній скарзі посилається, на те, що головним доказом наявності у ОСОБА_7 обов'язків по поверненню вказаної суми, є оригінал розписки, який у випадку дострокового погашення боргу ОСОБА_7, ОСОБА_6 зобов'язаний був їй повернути.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за договором купівлі-продажу майна між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов договору, майно ОСОБА_6 передано ОСОБА_7, а ОСОБА_7 передала ОСОБА_6 гроші в повному обсязі, про що зазначено в договорі та підписано сторонами.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що сторони 04.07.2008 року уклали між собою договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. З договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 слідує, що продаж будинку був вчинений за 1 883 003 гривні. У п.5 цього договору зазначено, що ОСОБА_6 своїм підписом підтверджує проведення ОСОБА_7 повного розрахунку за договором(а.с.8).
З договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0099 га , розташованого за адресою АДРЕСА_1 слідує, що продаж здійснено за ціною 90 000 гривень. У п.8 договору зазначено, що ОСОБА_6 своїм підписом під договором підтвердив проведення ОСОБА_7 повного розрахунку за продану земельну ділянку.
В обґрунтування своїх доводів щодо несплати відповідачкою повної суми вартості будинку позивач посилається на те, що на час укладання договору купівлі-продажу у відповідачки не було повної суми, тому вона написала розписку на суму якої невистачило.
Зі змісту розписки, оригінал якої знаходився на час звернення до суду у ОСОБА_6, слідує, що ОСОБА_7 зобов'язалася повернути ОСОБА_6 суму еквівалентну сто п'ятдесят тисяч доларів США до першого листопада 2008 року, яку вона повинна йому сплатити за заборгованість за будинок (а.с.63).
ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду пояснювала, що дійсно при укладанні договору купівлі-продажу будинку у неї з собою не було всієї суми вартості будинку, за яку вона з позивачем домовилася його придбати. Нею був взятий в банку кредит 294 000 доларів США для придбання будинку та земельної ділянки. Проте, після оплати ОСОБА_6 грошей за будинок, які у неї були, та написання нею розписки на суму яку не вистачало для повного розрахунку, їй привезли гроші. Вона передала їх ОСОБА_6, однак розписку не забрала, так як не звернула на це уваги.
Будь-яких переконливих доказів виконання зобов'язання по сплаті грошей у сумі 150 000 доларів США ОСОБА_6, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, відповідачка не надала. Тому посилання відповідачки на те, що запис у договорі купівлі-продажу про отримання продавцем до підписання договору всій суми, свідчить про відсутність у неї суми боргу, колегія суддів вважає необґрунтованим.
Згідно ст.604 ЦК України зобов'язання може припинитися за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Обов'язок покупця повністю сплатити продажну суму за договором купівлі-продажу будинку трансформувався у боргове зобов'язання, яке взяв на себе покупець, на умовах, викладених у розписці. Наявність розписки у кредитора свідчить про невиконання зобов'язання.
Відповідно ст.1047 ЦК України договір позики між фізичними особами на суму, яка не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням проводиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
За правилами ст.207 ЦК України договір вважається укладеним у письмовій формі, якщо волевиявлення сторін стосовно всіх суттєвих умов угоди викладене у будь-якому документі, яким обмінялися сторони.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що між сторонами договір укладений шляхом видачі відповідачкою розписки, в якій визначено, що боргове зобов'язання виникли із договору купівлі-продажу будинку, зазначена сума та строк погашення боргу.
Доказів виконання умов договору позики відповідачка не надала та доводів позивача викладених у позовної заяві не спростувала.
На вимогу положень ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. А у разі неможливості повернення повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
У разі сплати всієї суми за договором купівлі-продажу відповідачка мала можливість отримати платіжний документ у підтвердження виконання зобов'язання та вимагати повернення розписки, проте не зробила цього.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому він оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного, колегія вважає, що не виконання боргового зобов'язання відповідачкою знайшло своє підтвердження.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення суму боргу 150 000 доларів США в валюті України за офіційним курсом Національного Банку, що складає 1 198 875 грн. та 3% річних за невиконання зобов'язання в сумі 130 107 гн.42 коп., відповідають вимогам ст. 1049, 625 ЦК України, тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову про стягнення суми боргу та 3% річних. Крім того позивачу слід відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору згідно наданим платіжним документам.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 315, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 липня 2012 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму заборгованості 1 198 875 (один мільйон сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень, 3 % річних у розмірі 130 107( сто тридцять тисяч сто сім) гривень та суму судового збору 2104 гривень 37 коп., всього 1 331 086 ( один мільйон триста тридцять одна тисяча вісімдесят шість) гривень 70 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
судді