ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 червня 2006 р.

№ 30/238-03-7632

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                              Плюшка І.А.

Суддів:                                                Панченко Н.П., Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційне

скаргу          Товариства з обме6женою відповідальністю “Санаторій “Росія”

на рішення          Господарського суду Одеської області від 28.11.2003 року

у справі                                                №30/238-03-7632

за позовом           Приватного підприємства «Грін-Стар»

до          Фірми “Вікторія - Д” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про           розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності.

За участю представників:

-          позивача –Манушина В.А. (дов. від 24.08.2005 р.);

-          відповідача – не з’явилися;

-          скаржника – Ромоданова І.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2003 року у справі №30/238-03-7632 було задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Грін-Стар»до Фірми “Вікторія - Д” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю –розірвано договір купівлі –продажу від 8 вересня 2003 року не житлового приміщення –склад готової продукції, загальною площею 242,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, та визнано за позивачем право власності на спірне майно.

16 березня 2006 року Вищим господарським судом України було прийнято до касаційного провадження справу №15-25/234-03-7583, щодо оскарження рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2005 року. Під час перегляду справи в касаційному порядку, Скаржник по справі Товариство з обме6женою відповідальністю “Санаторій “Росія, дізнався про наявність оскаржуваного рішення від 28.11.2003 року, яким визнано право власності на не житлового приміщення –склад готової продукції, загальною площею 242,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60.

Скаржник, не погоджуючись з мотивами викладеними в рішенні господарського суду Одеської області віл 28.11.2003 року у справі №30/238-03-7632, звернувся з касаційною скаргою в якій просить скасувати відповідне рішення господарського суду першої інстанції,  в повному обсязі, з мотивів неправильного застосування та порушення норм процесуального права, а саме прийняв рішення щодо прав та обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої і апеляційної інстанцій та правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації від 19.07.1997 року, склад готової продукції, загальною площею 242,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, був збудований ПП “Грін - Стар” та введений в експлуатацію. Судом також встановлено, що факт будівництва ПП “Грін-Стар” спірного нежилого приміщення, підтверджується Договором підряду №26/1 від 14.02.1995 року. На підставі чого господарський суд першої інстанції приходить до висновку про визнання права власності на збудоване майно за ПП “Грін - Стар”

Проте, проаналізувавши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила та прийшла до висновку, що приймаючи рішення по справі господарський суд першої інстанції не повністю дослідив матеріали справи та не встановив достатній обсяг обставин необхідних для вирішення справи по суті, у зв’язку з чим, прийняв рішення щодо прав та обов’язків осіб які не були залучені до участі у справі. Відповідний висновок колегії суддів, обґрунтовується тим, що в касаційній скарзі Скаржник наводить докази, які свідчать що замовником будівництва спірного об’єкту за адресою м. Одеса, Французький бул. 60 є  СКП “Росія” (правонаступником якого є Скаржник). Також, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на надані скаржником копії судових рішень, приходить до висновку щодо наявності між Скаржником та позивачем спірних правовідносин, щодо земельної ділянки, на якій зведене спірне майно, та спору щодо права власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України, обов’язковою підставою скасування рішення місцевого господарського суду є прийняття господарським судом рішення, що стосується прав та обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі. Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України з огляду на наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що  оскаржуване рішення господарського суду Одеської області, впливає на права та законні інтереси Скаржника, а його не залучення до участі у справі позбавляє його права надати свої доводи та заперечення по суті спору на захист своїх прав та інтересів.

Колегія суддів також встановила, що судом першої інстанції було не достатньо досліджено підстави набуття позивачем по справі права власності на спірне майно, та його повноваження щодо відчуження майна шляхом укладення договору купівлі-продажу, у зв’язку з чим, під час нового розгляду справи по суті, необхідним видається звернути увагу суду на зазначені порушення, дослідити відповідні питання та надати їм оцінку в судовому рішенні.  

Згідно роз’яснень пленуму Верховного Суду України викладених в п. 1 постанови від 29.12.1976 року №11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ТОВ “Санаторій “Росія” задовольнити.

    2.          Рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2003 року  

          скасувати.

3.          Справу №30/238-03-7632 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя                                                                       І. Плюшко

Суддів:                                                                                                  Н. Панченко

                                                                                                        С. Самусенко