УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/5877/2012Головуючий суду першої інстанції:Цурцев В.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.
"12" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛетягіної О.В.
СуддівГорбань В. В. Макарчук Л. В.
При секретаріЩегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, за апеляційною ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 20 червня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування.
Свої вимоги вона мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її дід ОСОБА_8, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_2 а також квартири АДРЕСА_1 АРК. Вона є онукою померлого, постійно проживала разом з ним, але вона вчасно не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Вказує, що відповідачка ОСОБА_7 є донькою померлого ОСОБА_8, він підтримував з нею стосунки, однак вона проживала у м. Севастополі, тому активної участі у постійному догляді за ним вона не приймала. Позивачка наголошує, що саме вона доглядала померлого.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 20 червня 2012 року у позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування - відмовлено.
На зазначене рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Зокрема посилається на те, що відповідачкою не надано ніяких доказів в обґрунтування доводів щодо незгоди з її позовними вимогами, оскаржене рішення не було прийнято на основі повного та всебічного з'ясування обставин, та судом порушені норми матеріального і процесуального права при вирішенні спору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам закону.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер дід позивачки - ОСОБА_8 (а.с. 7).
Відповідачка ОСОБА_7 є донькою померлого ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_2 а також квартири АДРЕСА_1 АРКрим.
Судом першої інстанції було встановлено, що в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини звернулися дочки спадкодавця, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (мати ОСОБА_6.). Даний факт позивачка не заперечувала.
З матеріалів цивільної справи № 2-1268/11 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про усунення від права спадкування, оглянутих судом апеляційної інстанції, слідує, що позовна заява була залишена без розгляду у зв'язку з подачею позивачкою такої заяви.
Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 21.06.2010 року було заборонено Алуштинській нотаріальній конторі не здійснювати будь-яких дії відносно спадкового майна ОСОБА_8, який помер 26.05.2004 року.
З матеріалів цієї справи слідує, що мати позивачки ОСОБА_9 померла 02.02.2011 року.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З положень статті 1258 ЦК України слідує, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування , неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Встановлено, що спадкоємцями першої черги, які звернулися з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, були його дочки, ОСОБА_7 та ОСОБА_9
Також, з матеріалів справи слідує, що після смерті спадкодавця ОСОБА_8 була жива його дружина ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та яка на час смерті проживала зі спадкодавцем, що свідчить про прийняття нею спадщини після смерті чоловіка, відповідно до правил ч.3 статті 1268 ЦК України, і цей факт не заперечувався сторонами.
Судом першої інстанції також було встановлено, що позивачка ОСОБА_6, яка відповідно до положень статті 1265 ЦК України віднесена до спадкоємців п'ятої черги, з заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Пленум Верховного суду України п.6 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року роз'яснив, що вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.
Відповідно до вимог частини 2 статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу піклувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, якій через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність вимог позивачки щодо знаходження спадкодавця у безпорадному стані, а також того, що саме позивачка піклувалася та матеріально забезпечувала спадкодавця.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачкою не надано суду ніяких обґрунтованих підстав для усунення спадкоємця ОСОБА_7 від спадщини.
Згідно до статті 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечувати умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Жодними належними і допустимі доказами не встановлено, що спадкодавець через похилий вік або тяжку хворобу був у безпорадному стані, тобто не міг самостійно забезпечити умови свого життя, документи наявні в матеріалах цивільної справи, не містять будь-яких даних з цього питання.
Навпаки, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_8 останні п'ять років до смерті проживав разом зі своєю дружиною, вони піклувалися один за одного, до них приїздили дочки. Позивачкою не надано і будь-яких доказів в підтвердження того, що відповідачка умисно ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що довід позивачки відносно того, що вона в порядку ч.2 статті 1259 ЦК України є особою яка може за рішення суду отримати право спадкування разом зі спадкоємцями той черги яка має право спадкування, не знайшов свого підтвердження.
Доводи позивачки про те, що вона, сумісно проживаючи зі спадкодавцем, поліпшувала житлові умови проживання, оплачувала проведення газу та купівлю газової колонки, заміну дверей та вікон, проведення ремонту, правового значення для вирішення питання про усунення від права на спадкування не мають.
Виходячи з наведеного, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не убачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 308 ЦПК України передбачається, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 20 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
судді