Справа № 117/7093/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. м.Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - Мельника М.О.

при секретарі - Савицькій О.О., Тайганській Т.В.

за участю прокурора - Бережного С.В., Ярошенко С.С.,

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого адвоката- ОСОБА_7.

захисника -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Саки кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Михайлівка Сакського району АРК, громадянки України, росіянки, має середню - технічну освіту, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

за ст. 121 ч.1 КК України.

в с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_3, в ніч на 24 серпня 2012 року, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 Сакського р-ну, в ході сварки з колишнім чоловіком ОСОБА_1, виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень, ножем завдала один удар в область живота, навмисне заподіявши потерпілому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення передньої черевної стінки з ушкодженням печінки, малого сальника з рановим каналом, що йде спереду назад, через прямий м'яз проникає в черевну порожнину, яка згідно судово-медичної експертизи № 73 від 11.09.2012 р. відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3, винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України визнала повністю і суду показала, що 23.08.2012 р. близько 14 години вона одна їздила на кладовищі в с. Михайлівка Сакського р-ну на могилу до свого сина. По дорозі додому на зупинці вона зустріла колишнього чоловіка - ОСОБА_1, який у неї запитав, чому вона одна поїхала на кладовище, і через це у них виник словесний конфлікт. Після чого ОСОБА_1 виїхав до м. Саки, а вона поїхала до себе додому за адресою: АДРЕСА_3. Приблизно через 1 годину близько 15 годин 44 хвилини вона здзвонилися зі ОСОБА_1, за яким приїхала на мопеді на автостанцію в м. Саки і вони попрямували на АДРЕСА_1, де розійшлися по своїх частинах будинку. Близько 18 години вона зайшла до ОСОБА_1 і сказала, що збирається піти до своєї знайомої - ОСОБА_4 до якої приїхали родичі ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_2, на що ОСОБА_1 відповів їй відмовою і вона пішла до тих одна. Перебуваючи вдома у ОСОБА_4 вона вжила близько 200 гр. горілки, після чого вона з ОСОБА_4 попрямувала до бару «Теремок», розташований в с. Михайлівка по вул.. Верхне-Продольній, щоб навідати там свою доньку. У барі вони вжили на трьох 0,3 літри горілки. В барі вона стала дзвонити своєму колишньому чоловікові - ОСОБА_1, але той не відповідав на її дзвінки. Після цього вона пішла додому, а ОСОБА_4 залишилися сидіти в барі. Близько 23 години вона прийшла додому і вирішила покликати ОСОБА_1, з тією метою, щоб поговорити про подальші відносини, але той не виходив, на що вона вирішила залізти до ОСОБА_1 через вікно і руками витягла дерев'яний штапик, для того, щоб витягнути скло, і коли вона його витягала частина скла лопнуло, частини якого вона склала на землю під вікном, а інша частина розбилася. Потім на вулицю у двір вийшов ОСОБА_1 і став на неї кричати через розбитого скла. Після цього вона зайшла до ОСОБА_1 в приміщення кімнати та намагалася з тим нормально поговорити, щоб той повернувся до неї й забув про свою співмешканку - ОСОБА_5, так як обіцяв їй повернутися в сім'ю, на що ОСОБА_1 відповів, що не повернеться до неї і спробував її виштовхнути з кімнати, але нічого не вийшло, так як вона стала пручатися, після чого ОСОБА_1 пішов у передпокій кімнату курити, де встав з правої сторони біля стіни в кутку і став виражався на її адресу нецензурною лайкою. Його відповідь її дуже розізлила, і вона від злості, вирішила заподіяти ОСОБА_1 тілесні ушкодження, але той фізично розвинутій її і вона, сидячи на стільці в приміщенні кімнати, пригледіла кухонний ніж на столі, яким можна було заподіяти ОСОБА_1 тілесні ушкодження. У цей момент ОСОБА_6 побачив, що вона дивиться на ніж і підійшов до столу і відсунув його убік, при цьому ніж залишався лежати на столі, після чого ОСОБА_1 знову вийшов у передпокій і встав спиною до стіни, а до неї боком на відстані близько 2-х метрів і в цей момент вона зі злості відразу ж схопила ніж в праву руку і підбігла до ОСОБА_1 з правого боку і знизу навідмаш, у збудженому стані, нанесла удар ножем в область його живота і, злякавшись одразу ж вибігла з будинку і побігла в м. Саки, при цьому, куди подівся ніж вона не знає і пояснити не може, у неї в руках після завданої нею удару, ніж не залишався. Після завданої нею удари ножем ОСОБА_1 в область живота, вона не хотіла і не бажала позбавити його життя.

Ніж, яким вона завдала удару ОСОБА_1 з пластмасовою рукояткою з тріщинами світло-бежевого кольору з металевим клинком шириною близько 4 см., довжиною близько 30 см., який вони купили в комплекті в м. Євпаторія на оптовій базі в 2007 р. 24.08.2012 р. вранці вона прийшла в Сакський МВ і зізналася працівникам міліції про те, що трапилося. У цей же день вона дізналася, що ОСОБА_1 знаходиться в лікарні в хірургічному відділенні, де тому зробили операцію. У вчиненому злочині розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини підсудною, її вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується матеріалами справи, однак суд в силу ст. 299 ч.3 КПК України, за згодою учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового слідства дії підсудної, вірно, кваліфікували за ст. 121 ч.1 КК України.

Кваліфікуюча ознака - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя у момент спричинення.

Суд, призначаючи покарання підсудній, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинено тяжкий злочин, особи винної за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини та щире розкаяння. Обставини, які обтяжують покарання судом - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного підсудній повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

Суд, призначаючи покарання, у вигляді позбавлення волі враховуючи тяжкість злочину, хоча вчинено і тяжкий злочин, але тяжких наслідків від злочину не наступило, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, добровільно відшкодувала матеріальні збитки і частково відшкодувала моральні збитки, у вчиненому злочину розкаюється, на утриманні має неповнолітню дитину, також суд враховує ту обставину, що між підсудною і потерпілим неодноразово виникали конфлікти і сварки, що підтверджується постановами про відмову в порушенні кримінальної справи, що свідчить про непрості відносини між ними, приходить до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України.

Витрати на проведення експертизи по справі (л.д.46-51) підлягають стягненню з винної в якості відшкодування судових витрат у дохід держави, на підставі ст.. 93 КПК України.

Речових доказів по справі не має.

По справі потерпілим заявлено цивільний позов, про стягнення підсудної матеріальних збитків на суму 2541 грн, моральної шкоди в сумі 25 тис. грн, а також 1500 грн оплата праці адвоката.

В судовому засіданні підсудна цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків визнала повністю, в частині відшкодування моральних збитків частково, визнає в сумі 10 тис. грн, а також визнає 1500 грн оплату праці адвоката.

В силу ст.. 93 КПК України оплата праці адвокатів покладається на засуджених. В судовому засіданні знайшло підтвердження, що за працю адвоката потерпілий виплатив 1500 грн, дана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

В судовому засіданні з достовірністю установлено, що підсудна виплатила добровільно потерпілому в рахунок відшкодування матеріальних і моральних збитків 7000 грн, дана сума підтверджується документально, а також підтвердив сам потерпілий.

В силу ст.. 1166 та 1167 ЦК України майнова шкода, завдана особі, відшкодовується в повному обсязі особою, котра її причинила.

Згідно ст..64 п.4 КПК України( в редакції 1960 р) характер і розмір заподіяної шкоди злочином підлягає доказуванню в кримінальній справі.

В судовому засіданні підсудна визнала повністю матеріальні збитки і частково моральні, сумі 10000 грн, а також визнала суму оплати праці адвоката.

Підстав для зменшення суми стягнення матеріальних збитків з підсудної у суду не має.

Що стосується стягнення моральної шкоди, то згідно роз'яснень в п. 9 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року з послідуючими змінами «Про судову практику у справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатись виходячи із характеру і об'єму страждань( фізичних, душевних, психічних і т.п), котрі іспитував позивач, характеру немайнових витрат. Так суд враховує стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих и виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля необхідні для поновлення попереднього становища.

З урахуванням викладеного, а також з урахуванням характеру і ступені громадської безпеки вчиненого злочину; інтенсивності і продовжуванності злочинних дій; суті негативних змін, які сталися в житті потерпілого, а саме, через стан здоров'я, не зміг поїхати на заробітки в м. Москву, куди його запросили. Також не може в даний час самостійно заробляти, оскільки фізичні навантаження його не під силу. За таких обставин суд вважає, що позов про стягнення с підсудної на користь потерпілого моральних збитків в сумі 25 грн підлягає задоволенню повністю. В той же час, суд з урахуванням того, що підсудна добровільно виплатила потерпілому 7000 грн, із яких 2541 грн матеріальні збитки; 1500 грн за оплату праці адвокату, то стягненню підлягає з підсудної на користь потерпілого моральні збитки в сумі 22041 грн.

Керуючись ст. ст. 321-324,327,332-335 КПК України; суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити їй покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України суд покладає на засуджену обов'язок - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, а також не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 22041 грн моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави за відшкодування витрат на проведення експертизи в якості судових витрат в сумі 411 грн. 60 коп.

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 15 діб з моменту проголошення вироку через Сакський міськрайонний суд.

Суддя Мельник М.О