Справа № 1306/1-413/11 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.

Провадження № 11/1390/186/12 Доповідач: Валько Н. М.

Категорія ч.3 ст.185 та ін.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Валько Н.М.

Суддів: Танечника І.І., Ревера В.В.

за участю прокурора: Малиш Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію прокурора у справі на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 05 травня 2010 року Дрогобицьким міськрайонним судом за ч.1 ст.186 на 120 годин громадських робіт; 10 червня 2011 року Дрогобицьким міськрайонним судом за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним та засуджено за ознаками ч.2 ст.185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ознаками ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі; за ознаками ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. За ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 червня 2011 року та визначено засудженому ОСОБА_1 остаточне покарання -4 (чотири) роки 9 (дев'ять) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено без змін -тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислюється з 25 липня 2011 року.

Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він в кінці червня 2011 року з метою крадіжки чужого майна перелізши через огорожу подвір'я будинку АДРЕСА_2 на його територію, повторно таємно викрав бухту металевого дроту, який належить ОСОБА_2. вартістю 123 грн. 73 коп., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

В цей же день ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна перелізши через огорожу подвір'я будинку АДРЕСА_2 на його територію, повторно, таємно викрав металеву тачку, яка належить ОСОБА_2, вартістю 110 грн. 90 коп., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Наступного дня червня місяця 2011 року, ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна, перелізши через огорожу подвір'я будинку АДРЕСА_3 на його територію, повторно таємно викрав 7 металевих труб, довжиною 2 метра та діаметром 0,03 метра кожна, які належать ОСОБА_3, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 352 грн. 80 коп.

Крім цього, 13 липня 2011 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1 знаходячись на території закинутого дитячого садка, неподалік будинку АДРЕСА_4 повторно відкрито викрав майно у громадянина ОСОБА_4, а саме мобільний телефон марки «Соні-Еріксон К550І».

Крім цього, 20.07.2011 року близько 14 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння з метою крадіжки чужого майна, пройшов на неогороджене подвір'я будинку АДРЕСА_5, звідки повторно намагався відкрито викрасти металеву бочку ємністю 200 літрів вартістю 103 грн., яка належить ОСОБА_5, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений громадянами, які кричали за ним, щоб він припинив свої злочинні дії, але він спочатку на це не реагував. Аналогічні зауваження почали робити інші люди і вже після того залишивши металеву бочку за межами подвір'я з місця події втік.

Цього ж дня - 20 липня 2011 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з метою крадіжки чужого майна перелізши через огорожу подвір'я будинку АДРЕСА_6 на його територію, звідки не реагуючи на прохання потерпілого ОСОБА_6 припинити свої злочинні дії не реагував, а повторно відкрито викрав металеві трубки та сплав із кутників, які належать ОСОБА_6

Крім цього, 20 липня 2011 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з метою крадіжки чужого майна перелізши через огорожу подвір'я будинку АДРЕСА_3 на його територію, звідки, повторно, таємно викрав металеву тачку, яка належить ОСОБА_3

У поданій апеляції прокурор, не погоджуючись з вироком суду, вважає, що має місце неправильне застосування кримінального закону, у зв'язку з чим просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України -4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.186 КК України -4 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України -4 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.186 КК України -5 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання - 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайнного суду від 10 червня 2011 року та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання -5 років 6 місяців позбавлення волі.

У внесених змінах до апеляції в порядку ст.355 КПК України прокурор вказує на те, що, обставинами, які свідчать про незаконність вироку є неправильне застосування кримінального закону. Зокрема, покликається на те, що відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України. Однак судом, на думку апелянта, всупереч вказаній нормі призначено ОСОБА_1 покарання за злочин, передбачений ч.1 ст.15, ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, що перевищує дві треті максимального строку покарання, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Просить вирок суду в частині призначення покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України змінити та призначити покарання за даний злочин у виді позбавлення волі строком на 4 роки, в решті вирок залишити без змін.

У запереченнях на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що вважає вирок відносно нього справедливим, просить апеляцію прокурора відхилити.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який, повністю підтримавши доводи змінених апеляційних вимог, просить розглядати їх у наведеній апелянтом редакції, задоволивши їх у повному об'ємі, проаналізувавши доводи апеляції та вивчивши матеріали кримінальної справи, Колегія Суддів вважає, що така підлягає до задоволення.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_1, його визнано винним та засуджено Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, зокрема, і за ознаками ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі (т.2 а.с.61-65).

Відповідно до вимог ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно санкції ч.2 ст.186 КК України, за грабіж, вчинений повторно, призначається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Однак, при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України вищезазначених вимог КК України суд 1-ї інстанції не дотримався, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України - 4 роки 3 місяці позбавлення волі, у той час, як такий у даному випадку не може перевищувати 2/3 максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.186 КК України, тобто -4 роки позбавлення волі.

Колегія Суддів вважає, що за наведених обставин судом 1-ї інстанції допущено неправильне застосування кримінального закону, відтак, постановлений відносно ОСОБА_1 вирок в частині призначення йому покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України підлягає зміні, а подана прокурором апеляція -до задоволення.

Керуюючись ст.ст. 362; 366; 367; 371; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора у справі на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2011 року відносно ОСОБА_1 задоволити.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2011 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України -змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

В решті даний вирок залишити без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

С у д д і:

Н.М. Валько І.І.Танечник В.В.Ревер