Справа № 1319/2366/12 Головуючий у 1 інстанції: С.Є. Лєсной

Провадження № 11/1390/775/12 Доповідач: Валько Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Валько Н.М.

Суддів: Государського В.Ф., Танечника І.І.

З участю прокурора: Гнатіва Я.І.

Засудженого: ОСОБА_1

адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 17 квітня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Джезкагзан Карагандинської області Казахстан, прож. за адресою: АДРЕСА_1, українець, гр-н України, з професійно-технічною освітою, одружений, маючий на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12., не працююючий, раніше не судимий,-

визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.263 КК України на три роки позбавлення волі.

Запобіжний захід -тримання під вартою засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.

Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 обчислюється з моменту затримання -14 жовтня 2011 року.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 5149 грн. 08 коп.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, у вересні 2011 року у невстановлений слідством час на автобусній зупинці, що на просп.Червоної Калини, 36 в м.Львові незаконно придбав у ОСОБА_7 чотири пістолета «Макарова»калібру 9 мм (№ОЕ4861, №ХН5844, №ОЕ4127, № ВУ0216, 1990 року випуску, виробництва СРСР), які є самозарядною вогнепальною нарізною зброєю, придатною до стрільби. Вказану зброю підсудний переніс за місцем свого проживання: АДРЕСА_1, де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого їх збуту.

Крім цього, підсудний ОСОБА_1 у вересні 2011 року у невстановлений слідством час неподалік автобусної зупинки, що на просп.Червоної Калини, 36 в м.Львові незаконно придбав у ОСОБА_7 один пістолет-кулемет «Зразок-61»(Скорпіон) калібру 7,65 мм (НОМЕР_1, 1965 року випуску, виробництва Чехії), який є автоматичною вогнепальною нарізною зброєю, придатною до стрільби штатними патронами «Браунінга». Вказану зброю підсудний переніс за місцем свого проживання: АДРЕСА_1, де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, без мети збуту.

Крім того, підсудний ОСОБА_1 у період з червня по вересень 2011 року у невстановлений слідством час і там же незаконно придбав у ОСОБА_7 46 пістолетних патронів калібру 9 мм до пістолета «Макарова», 19 пістолетних патронів «Браунінга»калібру 7,65 мм., один пістолетний патрон калібру 7,62 мм до пістолета «ТТ», один патрон калібру 7,62 мм до гвинтівки «Мосіна», 12 спортивно-мисливських патронів кільцевого запалювання калібру 5,6 мм та 12 патронів до гвинтівки «Маузера»калібру 7,92 мм, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, придатні до стрільби. Вказані боєприпаси підсудний переніс за місцем свого проживання: АДРЕСА_1. де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, без мети збуту.

У поданій апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 із вироком суду не погодився і, не оспорюючи кваліфікації його дій та доведеності вини, вважає, що вказане покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому, покликається на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, з моменту затримання давав правдиві покази, добровільно видав зброю, вказаний злочин належить до злочинів середньої тяжкості, він має постійне місце проживання, на вихованні має двоє малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12., та донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_10, яка є студенткою 1-го курсу Львівського професійного ліцею торгівлі і сфери послуг; він має повноцінну сім'ю, являється єдиним годувальником родини, його дружина тимчасово не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, він є хворобливою особою, раніше не судимий, не притягався до будь-якої відповідальності; державний обвинувач просив застосувати міру покарання у вигляді двох з половиною років позбавлення волі, тобто більш м'яку від зазначеної у вироку; обставин, які б обтяжували покарання не встановлено, натомість вказується ряд обставин, що його пом'якшують. Просить оскаржуваний вирок суду змінити та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

У поданій апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1, оскаржив постановлений відносно нього вирок і, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацій дій, вважає, що визначене у вироку покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину. При цьому, покликається на те, що він щиро розкаявся у вчиненому, з самого початку сприяв розкриттю злочину, добровільно видав зброю, співпрацював зі слідчими прокуратури області, має на утриманні дружину та троє дітей, стан його здоров'я незадовільний, загострилась хвороба виразки шлунку, гіпертонія, які неможливо лікувати в умовах ізоляції, він має постійне місце проживання та є єдиним годувальником сім'ї, позитивно характеризується, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. Клопоче апелянт і про скасування стягнення з нього судових витрат на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області у розмірі 5149.08грн. З урахуванням викладеного скаржник просить, із застосуванням вимог ст.69 КК України, вирок суду змінити та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, думку засудженого ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_2, які повністю підтримали подані ними апеляції, просять їх задоволити, позицію прокурора, який вважає вирок районного суду законним і обґрунтованим, клопоче про залишення його без змін, а поданих апеляцій учасниками судового розгляду без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи апеляцій, Колегія Суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Так, із доводів апеляцій, поданих учасниками судового розгляду вбачається, що останніми ні кваліфікація дій, ні доведеність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України не оспорюється.

Суд першої інстанції, призначаючи засудженому покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення ОСОБА_1 злочину середньої тяжкості, його особу, який судимості не має, знаходження на його утриманні двох малолітніх дітей, активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у вчиненому і, не встановивши жодних обтяжуючих покарання ОСОБА_1 обставин, призначив таке у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі ( а.с.406-408 ).

Відповідно до настанов Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»із послідуючими змінами і доповненнями, а також Загальних засад призначення покарання, визначених чинним КК України ( ст.65 КК України ), суд, призначаючи покарання особі, має врахувати, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно матеріалів даної кримінальної справи, ОСОБА_1 раніше не судимий ( а.с.361 ); на обліках у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває ( а.с.359-360 ); свою вину у вчиненому злочині ОСОБА_1 визнав повністю ( а.с.399 ); має постійне місце проживання -АДРЕСА_1, де позитивно характеризується ( а.с.358; 362; 363 ); одружений ( а.с.127 ), має на утриманні двох малолітніх дітей -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12 ( а.с.123-128 ).

Наведені обставини належним чином не враховані судом 1-ї інстанції при постановленні вироку відносно ОСОБА_1, хоча документальні дані з цього приводу на момент винесення вироку по даній справі були у розпорядженні Сихівського районного суду м.Львова.

Не враховано та не наведено у вироку, як такі, при призначенні покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції і обставини, які пом'якшують його покарання ( згідно ст.66 КК України ) і такими суд апеляційної інстанції визнає щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та сприяння у його розкритті.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1 районним судом не встановлено, у вироку не наведено і таких, виходячи із вимог ст.67 КК України, Колегія Суддів не вбачає.

Засуджений ОСОБА_1 у засіданні апеляційної інстанції заявив Колегії Суддів про те, що він повністю визнає свою вину у вчиненому ним злочині, щиро розкаюється, зазначив і про значне погіршення його стану здоровя.

З уваги на викладені та встановлені апеляційною інстанцією обставини по даній справі, Колегія Суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_1 покарання за своєю суворістю не відповідає ступеню тяжкості вчиненого засудженим та його особі, у зв'язку з чим вирок відносно ОСОБА_1 підлягає зміні, із пом'якшенням засудженому покарання до мінімального, визначеного ч.1 ст.263 КК України.

Колегія Суддів вважає, що вказане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Що стосується доводів, зазначених у доповненні до апеляції засудженого ОСОБА_1 щодо необхідності звільнення його від сплати судових витрат по справі, Колегія Суддів із ними не погоджується та вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно вироку суду, який перевіряється в апеляційному порядку відносно ОСОБА_1, судом першої інстанції його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, призначено покарання за даною нормою закону та прийнято рішення про стягнення із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 5149.08 грн. судових витрат.

Колегія Суддів вважає, що районним судом питання, на кого повинні бути покладені судові витрати і в якому розмірі, вирішено відповідно до вимог чинного КПК України, оскільки, виходячи із змісту ст.91 КПК України, судові витрати підлягають відшкодуванню в доход держави і стягуються із особи, щодо якої винесено обвинувальний вирок.

З уваги на викладене, апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.362; 366; 367; 372; 373; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 17 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України задоволити частково.

Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 17 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст.263 КК України до покарання у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

С У Д Д І :

Н.М.Валько В.Ф.Государський І.І.Танечник