Справа № 1309/2805/12 Головуючий у 1 інстанції: Н.М. Палюх

Провадження № 11/1390/614/12 Доповідач: Валько Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Валько Н.М.

Суддів: Танечника І.І., Ревера В.В.

З участю прокурора: Малиш Н.С.

Апелянта: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію потерпілої ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 17 квітня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даною постановою 17 квітня 2012 року Залізничним районним судом м.Львова кримінальну справу, порушену 13 березня 1995 року за ч.3 ст.141 КК України ( в редакції 1960 року ) за фактом пограбування квартири гр-ки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 10 березня 1995 року провадженням закрито у зв'язку із закінченням строків давності.

Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із того, що по даній справі не встановлено осіб вчинення злочину та з дня вчинення даного злочину минуло 15 років.

У поданій апеляції потерпіла ОСОБА_1, не погоджуючись із рішенням суду 1-ї інстанції, вважає його незаконним, виходячи із того, що районним судом допущено ряд порушень процесуальних норм КПК України щодо розгляду даної справи у суді, а саме: їй не надано постанови суду про відкриття провадження; вона не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у зв'язку із чим була відсутня у суді; вона не уповноважувала органи досудового слідства приймати рішення щодо закриття даної кримінальної справи. Апелянт вважає, що слідчим та прокуратурою Залізничного району м.Львова не проведено слідчих дій у передбачений законом термін, не встановлено відповідачів по справі, не опитано свідків, не подано позовної заяви по кримінальній справі до суду на стягнення з відповідачів на користь потерпілої матеріального і морального відшкодування, допущено зволікання у розслідуванні справи. Просить оскаржувану постанову суду скасувати, направити справу для проведення додаткового розслідування, із винесенням постанови про поновлення слідчих дій за нововиявленими фактами і обставинами, вжити міри запобіжного характеру щодо затримання злочинців, зобов'язати слідчого по справі уточнити розмір матеріальної і моральної шкоди з урахуванням проценту інфляції та тяжкості втрат, судові витрати віднести на відповідачів по справі.

Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_1, яка власну апеляцію підтримала у повному об'ємі, клопоче про її задоволення, думку прокурора Малиш Н.С., яка подану апеляцію потерпілої заперечила, просить залишити її без задоволення, а рішення районного суду -без змін, як законне і обгрунтоване, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів приходить до висновку, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Згідно із ч.3 ст.11-1 КПК України, якщо у ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у ч.1 ст.49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття.

Матеріали вивченої кримінальної справи вказують на те, що така була порушена 13 березня 1995 року за ознаками ч.3 ст.141 КК України ( в редакції 1960 року ) за фактом пограбування квартири гр-ки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 10 березня 1995 року ( т.1 а.с.1 ).

Особу або осіб, які вчинили цей злочин, після проведення органом досудового слідства ряду слідчо-процесуальних дій, у тому числі допитів свідків, проведення та долучення до матеріалів справи висновків експертиз, не встановлено, до кримінальної відповідальності ніхто не притягнутий, обвинувальний висновок по справі не складено.

За наведених обставин, слідчий за погодженням із прокурором, виходячи із норм чинного КПК України, скерував дану кримінальну справу до районного суду для вирішення питання щодо її закриття у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, Колегія Суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про закриття справи за спливом строків давності.

Щодо покликань апелянта у поданій ним скарзі про невручення їй судом постанови про відкриття провадження за поданням прокурора по даній справі, винесення такого процесуального документу чинним КПК України не передбачено. Вирішення ж питання про скерування справи із поданням до суду про закриття кримінальної справи за спливом строків давності, є прерогативою органу досудового слідства і надання повноважень потерпілою з цього приводу відповідним процесуальним особам діючим кримінально-процесуальним законом не передбачено.

Як свідчать матеріали даної кримінальної справи, що містяться у двох томах, слідчим по справі проведено цілий ряд відповідних процесуальних дій, у тому числі допити свідків, проведення та долучення до справи висновків експертиз, тому покликання апелянта на невжиття органами досудового слідства заходів на встановлення істини по справі, не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскільки по справі не встановлено осіб, які вчинили злочин, орган досудового слідства не може вжити заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди. Щодо розгляду справи судом першої інстанції у відсутності потерпілої, то, як свідчать матеріали даної кримінальної справи, така була належним чином повідомлена про час і місце розгляду подання про закриття такої, оскільки у справі міститься її особиста заява про відкладення розгляду справи, однак, як вказують дані вхідної кореспонденції Залізничного районного суду м.Львова від 17 квітня 2012 року, така заява була подана потерпілою 17 квітня 2012 року о 16 год. 29 хв. (т.2 а.с.238), у той час, як згідно протоколу судового засідання від 17 квітня 2012 року по даній справі, судове засідання розпочато о 12-00 год. та закінчено о 12-50 год. цього ж дня -17 квітня 2012 року ( т.2 а.с.236), із винесенням рішення (т.2 а.с.237). Будь-яких зауважень на протокол судового засідання учасники судового розгляду не подавали, погодившись із ним.

Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови суду, про що ставиться питання в апеляції, не встановлено.

Колегія Суддів вважає постанову суду законною і обґрунтованою.

Підстав для задоволення поданої апеляції Колегія Суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.362; 366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -

У Х В А Л И Л А :

апеляцію потерпілої ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 17 квітня 2012 року залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м.Львова від 17 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

С У Д Д І :

Н.М.Валько В.В.Ревер І.І.Танечник