Справа № 1306/1-259/11 Головуючий у 1 інстанції: Р.І. Курус

Провадження № 11/1390/740/12 Доповідач : Валько Н. М.

Категорія -ст.185 ч.2 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді: Валько Н.М.

Суддів: Танечника І.І., Тенюха В.П.

з участю прокурора: Малиш Н.С.

засудженої: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українку,

громадянку України, уродженку та

жительку м. Трускавець Львівської області,

із середньо-спеціальною освітою,

неодружену, непрацюючу, раніше

неодноразово судиму: 08.06.2010 р. вироком

Трускавецького міського суду Львівської

області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК

України до 2 років позбавлення волі

із звільненням від відбування призначеного

покарання на підставі ст.75 КК України з

випробуванням іспитовим строком

тривалістю 2 роки; 22.10.2010 р. вироком

Трускавецького міського суду Львівської

області за вчинення злочину, передбаченого

ч.2 ст.190 КК України, до покарання у виді

штрафу в розмірі 1700 грн., проживаючу у

АДРЕСА_1

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.71 КК України до покарання, призначеного судом засудженій ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднано частину покарання, обраного за попереднім вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 08.06.2010 р., і визначено остаточне покарання засудженій за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки і 1 (один) місяць.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний без змін -підписку про невиїзд.

Вирішено питання з речовими доказами у справі.

Місцевим судом винесено також окрему постанову про забезпечення встановлення над малолітнім сином засудженої -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, -опіки, яка ніким з учасників процесу не оскаржувалася.

За вироком суду ОСОБА_1 23.03.2011 р. близько 22.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4, скориставшись відсутністю будь-кого із людей, повторно, таємно викрала із полімерної папки, яка знаходилась в одній із кімнат квартири та яка належить ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 200,00 грн., чим завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 03.04.2011 р. в період часу з 21.00 до 23.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в гостях у свого знайомого ОСОБА_6 в санаторному номері ¹506/2 санаторію «Нафтуся Прикарпаття», що розміщений на території Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, скориставшись тим, що власник номера пішов приймати душ, з потайної кишені його джинсів, які лежали на тумбочці біля ліжка, повторно, таємно викрала грошові кошти в сумі 200,00 грн. та з портмоне, яке знаходилось у внутрішній кишені його куртки, що висіла в шафі, -грошові кошти в сумі 200,00 грн., чим заподіяла матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 400,00 грн.

Крім цього, 08.04.2011 р. після 22.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в гостях у свого знайомого ОСОБА_6, в санаторному номері ¹506/2 санаторію «Нафтуся Прикарпаття», що розміщени й на території Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, скориставшись тим, що власник номера заснув на ліжку, з внутрішньої кишені його куртки, яка була в шафі, повторно таємно викрала грошові кошти в сумі 400,00 грн., з тумбочки біля ліжка -мобільний телефон марки "Sony-Ericson K-700" вартістю 200,00 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Джинс»вартістю 20,00 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10 грн., смартфон "Sony-Ericson Р-990 І" вартістю 700,00 грн., в якому знаходилась карта пам'яті "Memory stik DUO" ємністю 4,5 гігабайт вартістю 93,00 грн. та сім-карта мобільного оператора зв'язку «МТС»вартістю 20,00 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10,00 грн., з ванної кімнати -бритву для гоління "Gillette-Fusion" з п'ятьма лезами вартістю 32,00 грн., чим заподіяла матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 1485,00 грн.

Вирок місцевого суду в інтересах засудженої ОСОБА_1 оскаржено її захисником -адвокатом ОСОБА_2, який в поданій апеляційній скарзі ставить питання про надмірну суворість вироку в частині обраної його підзахисній міри покарання у виді реального позбавлення волі, зазначаючи, що судом першої інстанції недостатньо враховано обставини, які істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчинених нею діянь, зокрема: повне визнання засудженою своєї вини у скоєному, щире каяття та активне сприяння нею у розкритті злочинів, добровільне з'явлення із зізнанням по всіх епізодах злочинних дій, відшкодування потерпілим завданих збитків, у зв'язку з чим вони не мають жодних претензій до винної, перебування на момент вчинення злочинів у стані вагітності, вчинення протиправних дій внаслідок тяжких сімейних обставин та під негативним впливом оточуючих, а також, як наголошує апелянт, не взято до уваги позитивних характеристик засудженої за місцем її проживання та перебування на обліках в органах КВІ і центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, наявності у засудженої малолітньої дитини, яка потребує утримання, догляду і виховання, недопущення нею жодних адміністративних правопорушень за час іспитового строку, відсутності обтяжуючих покарання обставин і віднесення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів до категорії таких, які не є тяжкими. Наведене, на думку захисника, повинно послужити підставою для апеляційної інстанції застосувати положення ст.ст.69, 69-1 КК України, з огляду на що апелянт просить зазначений вирок міськрайонного суду змінити, призначивши засудженій ОСОБА_1 покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, позицію засудженої ОСОБА_1 на підтримання поданої в її інтересах захисником апеляції з проханням не позбавляти її волі, міркування прокурора про законність і обгрунтованість вироку місцевого суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів за наведених у вироку обставин доведена повністю, а її діям дана вірна кримінально-правова оцінка за ч.2 ст.185 КК України. Кваліфікація діянь, фактичні обставини справи та вина засудженої ніким з учасників процесу не оспорюється. В апеляції адвоката ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку місцевого суду виключно в частині обраної засудженій міри покарання, яка, на думку захисника та його підзахисної, є необгрунтовано суворою.

Перевіряючи вирок суду першої інстанції в межах заявлених апеляційних вимог, Колегія Суддів прийшла до висновку про належне виконання місцевим судом вимог ст.65 КК України та достатню вмотивованість викладених у вироку висновків, які впливають на обрання засудженій передбачених законом виду і міри покарання. Так, судом вірно враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, кількість скоєних епізодів злочинної діяльності, за які її засуджено, а саме 3 самостійних склади злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, -«крадіжка, вчинена повторно», факт вчинення нових злочинів під час іспитового строку, встановленого засудженій вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 08.06.2010 р., а також те, що ОСОБА_1 втретє за два роки притягається до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти приватної власності, скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння, хоч ця обставина і не визнана обтяжуючою, проте характеризує поведінку винної з негативного боку. За таких обставин призначення засудженій судом першої інстанції за вчинення нових злочинів покарання у виді позбавлення волі слід вважати правильним та обгрунтованим, адже виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових злочинів засудженою можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому, з урахуванням пом'якшуючих обставин: повного визнання засудженою своєї вини, щирого каяття, сприяння розкриттю злочинів, відшкодування потерпілим заподіяної шкоди, а також за наявності обставин, які позитивно характеризують її особу, зокрема усвідомлення наслідків вчиненого, позитивних характеристик, послідовності у показаннях, даних органам досудового слідства і суду, беручи до уваги молодий вік засудженої, обставини, за яких вчинялись злочини, а саме невлаштованість житлових умов і перебування в оточенні, яке справляло на неї негативний вплив, скоєння протиправних дій під час вагітності, народження і виховання дитини в статусі матері-одиночки, відсутність обтяжуючих обставин суд вірно визначився з мірою необхідного покарання і призначив таке ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.185 КК України для обраного виду покарання (т.2 а.с.65, 85, 133, 134, 139, 162-164, 167, 168).

У зв'язку з наведеним, доводи апелянта про надмірну суворість вироку і неповноту врахування судом обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення справедливого покарання засудженій ОСОБА_1, слід вважати безпідставними.

На думку Колегії Суддів, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, які стосуються особи засудженої, вірно застосував положення ст.71 КК України і в межах закону обрав їй мінімально можливе з огляду на наявність невідбутого покарання за попереднім вироком суду (т.2 а.с.88-94, 97, 144) остаточне покарання за сукупністю вироків. А тому підстави для подальшого пом'якшення такого покарання апеляційним судом та обрання засудженій ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, відсутні.

Що стосується покликання захисту на позитивну поведінку засудженої після постановлення щодо неї Трускавецьким міським судом Львівської області вироку від 08.06.2010 р. за ч.ч.1,2 ст.185 КК України, яким ОСОБА_1 встановлено дворічний іспитовий строк, і недопущення нею за цей період жодних адміністративних правопорушень, то Колегія Суддів вважає такі доводи неприйнятними, оскільки, як уже зазначалося вище, шансу довести своє виправлення ОСОБА_1 не використала і під час випробувального строку вчинила нові злочини, за які її засуджено вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2012 р. (т.2 а.с.167, 168), який, як встановлено Апеляційним судом, є законним та обгрунтованим.

З урахуванням викладеного, Колегія Суддів вважає, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.

Підстав для зміни постановленого судом рішення Колегія Суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 366, 377, 379 КПК України, Колегія Суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України -без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ впродовж 3 місяців з моменту набрання нею законної сили.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

СУДДІ:

Н.М.Валько І.І.Танечник Тенюх В.П.