Справа № 1319/1-272/11 Головуючий у 1 інстанції: С.В. Борейко

Провадження № 11/1390/542/12 Доповідач: Валько Н. М.

Категорія ч.2 ст.289; ч.2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Валько Н.М.

Суддів: Тенюха В.П., Ревера В.В.

за участю прокурора: Малиш Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляції прокурора у справі, засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 10 серпня 1993 року Личаківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на термін 3 роки, на підставі ст. 46-1 КК України виконання вироку відтерміновано на 2 роки; 25 липня 1994 року Галицьким районним судом м. Львова за ч.1 ст. 215-3; ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі на термін 4 роки; 13 серпня 1997 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 215-3; ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі на термін 4 роки 5 місяців; 08 жовтня 2004 року Сихівським районним судом м. Львова за ч.1 ст. 122 КК України до виправних робіт на термін 1 рік 6 місяців за місцем роботи засудженого з відрахуванням із суми його заробітку 15% в дохід держави; 07 березня 2007 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на термін 4 роки 3 місяці; 17 вересня 2009 року постановою Сихівського районного суду м. Львова частково приєднано до покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2007 року покарання Сихівського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2004 року, остаточно призначено до відбування 4 роки 3 місяці позбавлення волі,-

визнано винним та засуджено за ознаками ч.2 ст.289 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ознаками ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі. За ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.2 ст.190 КК України -виправдано.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено без змін -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислюється з 15 липня 2011 року -з часу його затримання.

Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 450 грн. 24 коп. та 450 грн. 24 коп. витрат за проведення експертиз.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою 10 червня 2011 року домовився з потерпілою ОСОБА_2, що відремонтує її автомобіль марки "ВАЗ 21099", червоного кольору, д.н НОМЕР_1. 11.06.2011 року він зателефонував до ОСОБА_2, якій сказав, що йому необхідно на купівлю автозапчастин до автомобіля гроші у сумі 2 500 грн. і вони домовились про зустріч. 11.06.2011 року близько 11:00 год. ОСОБА_1 у приміщенні ресторану "Вежа Крамарів", який розташований по пр. Свободи, 16 у м. Львові отримав від потерпілої ОСОБА_2 гроші у сумі 2500 грн. на купівлю автозапчастин. Однак, ОСОБА_1 на отримані гроші купив автозапчастини на суму 1 130 грн., які згодом було повернуто потерпілій ОСОБА_2, а гроші у сумі 1 370 грн. потерпілій ОСОБА_2 не повернув привласнивши їх собі.

Крім цього, ОСОБА_1, повторно, 14 червня 2011 року приблизно о 23:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходився у гаражі № 12, гаражного кооперативу "Галич", який розташований по вул. Пирогівка, 42 в м. Львові та маючи умисел на незаконне заволодіння автомобілем, без відома потерпілої ОСОБА_2, шляхом вільного доступу проник в салон автомобіля, який знаходився у даному гаражі, та незаконно заволодів її автомобілем марки "ВАЗ 21099", червоного кольору, д.н НОМЕР_1. Після чого, на викраденому автомобілі проїхав приблизно 8 км, а саме, виїхав на вул. Вулецьку, з якої на вул. Зелену, вул. Сихівську та на пр. Ч. Калини, де біля кінотеатру ім. О.Довженка не впорався з керуванням скоїв ДТП -зіткнувся з маршрутним таксі "Богдан", після цього автомобіль завіз у двір будинків, які розташовані біля сауни "Камелія", що по пр. Ч. Калини, 71 у м. Львові, де його залишив. На наступний день автомобіль відбуксирував назад у гаражний кооператив "Галич".

У результаті злочинних дій ОСОБА_1 пошкодив автомобіль марки "ВАЗ 21099", червоного кольору, д.н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2. а саме: двигун, дах, капот, крило переднє праве, фари, решітку, бампер передній, радіатор, лобове скло, балку задню, лонжерон передній правий, двері задні праві, крило заднє праве, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду. Згідно довідки з автомайстерні "ПП ОСОБА_4.", вартість матеріальної шкоди завданої ОСОБА_2 внаслідок заволодіння автомобіля "ВАЗ 21099", червоного кольору, д.н. НОМЕР_1, 1994 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_5 на 25 червня 2011 року складає: 21 300 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 повторно, 12 липня 2011 року близько 24:00 год., знаходився поблизу будинку № За по вул. Монастирського у м. Львові, біля якого побачив скутер "VIPER STORM 50", червоно-чорного кольору, д.н. НОМЕР_2 та. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, наблизився до нього, подивився по сторонам та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, розбив замок запалення та за допомогою з'єднання дротів намагався завести двигун про те його не завів. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 скутер відштовхав від вказаного будинку до будинку № 1 по вул. Довженка, в якому проживає, де його сховав у підвальному приміщенні. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку експерта № 9/320 від 22 липня 2011 року матеріальну шкоду на суму 4 138,28 гривень.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій за ч.2 ст.185 КК України, не погоджується з вироком суду в частині його засудження за ч.2 ст.289 КК України. При цьому, покликається на те, що за ст.289 КК України не з'ясовано усіх обставин справи; жодного заволодіння чи вилучення транспортного засобу він не вчиняв; розслідування по даній справі було проведено необ'єктивно. Зазначає, що потерпіла за власною волею передала йому автомобіль для ремонту, їй було відомо про те, що йому доведеться виїжджати за межі гаражного кооперативу «Галич», оскільки там було неможливо виконати всі ремонтні роботи. Просить винести об'єктивне рішення.

У поданій апеляції прокурор, не погоджуючись із вироком суду, вважає його незаконним у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_1 При цьому, покликається на те, що судом при визначенні міри покарання не враховано того, що ОСОБА_1 у минулому неодноразово був судимий за вчинення злочинів проти власності. На думку прокурора, у своєму вироку районний суд при призначенні покарання за ч.2 ст.289 КК України не врахував особи засудженого, його постійної схильності до незаконного розпорядження чужим майном та призначив найменше покарання, передбачене санкцією статті і не застосував додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Крім цього, зазначає, що судом не враховано суспільну небезпеку наслідків вчиненого злочину, а саме те, що останній вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у чужому автомобілі та наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, а тому призначене судом покарання, на думку прокурора, є недостатнім для його виправлення. Просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд в суд 1-ї інстанції в іншому складі суду.

У доповненнях до апеляції прокурор вказує на те, що, не спростовуючи доводів апелянта на оскаржуваний ним вирок, доповнив про те, що суд в порушення вимог ч.1 ст.334 КПК України виклав в мотивувальній частині вироку обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України щодо заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 шахрайським способом, за яким ОСОБА_1 судом було виправдано. Просить скасувати вирок суду, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд 1-ї інстанції в іншому складі суду.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який повністю підтримав апеляцію на вирок суду в контексті поданих змін, просить її задоволити, у задоволенні апеляції засудженого клопоче відмовити, вивчивши матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та проаналізувавши доводи поданих учасниками судового розгляду апеляцій, Колегія Суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, апеляцію прокурора слід задоволити частково.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Засуджений ОСОБА_1 доведеності вини та кваліфікації дій за ч.2 ст.185 КК України не оспорює.

При цьому, Колегія Суддів вважає, що районним судом при постановленні вироку вірно взято до уваги та покладено в основу вироку:

- показання у судовому засіданні підсудного ОСОБА_1, який у ході розгляду справи судом 1-ї інстанції свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України визнав повністю, просив суворо не карати, давши з цього приводу послідовні показання;

- показання потерпілої ОСОБА_2, дані нею на досудовому слідстві, де остання вказала на вчинення відносно неї незаконних дій ОСОБА_1 (а.с.78-80);

- показання свідка ОСОБА_7, як голови гаражного кооперативу "Галич", що по АДРЕСА_2, згідно з якими, 09 червня 2011 року він знаходився у даному гаражному кооперативі і близько обіду до нього підійшов ОСОБА_1, який попросив, чи не міг він надати йому гараж на два-три дні для ремонту автомобіля, що необхідно поміняти лобове скло та поміняти дах автомобіля, оскільки він має вм'ятини. ОСОБА_1 говорив, що даний автомобіль належить одній його знайомі жінці. Оскільки ОСОБА_1 раніше декілька років орендував у гаражному кооперативі гараж та допомагав йому ремонтувати його автомобіль він вирішив допомогти йому та сказав, що можна буде ремонтувати автомобіль у гаражі № 12, що ключі візьме у охоронців гаражу, яким скаже, щоб йому їх дали. ОСОБА_1 сказав, що на наступний день, тобто 10.06.2011 року, прижене автомобіль у гараж для ремонту і його буде ремонтувати до 12.06.2011 року. Після цього, ОСОБА_1 вийшов із території гаражного кооперативу.

11.06.2011 року близько обіду він знаходився на території гаражного кооперативу "Галич", що по АДРЕСА_2. В цей час він побачив, що з території гаражного кооперативу виїжджав автомобіль "ВАЗ-2108" червоного кольору на державний номерний знак він не звертав уваги, який зупинився біля нього. За кермом знаходився невідомий чоловік, а на передньому сидінні пасажира знаходився ОСОБА_1, який із ним привітався та сказав, що завезли у гараж лобове скло та дах до автомобіля. Після цього даний автомобіль виїхав із території гаражного кооперативу.

15.06.2011 року близько 20:00 год. він знаходився вдома і на його мобільний телефон зателефонував охоронець ОСОБА_8, який сказав, що на територію гаражного кооперативу за допомогою автомобіля "ВАЗ-2108" притягнули автомобіль "ВАЗ-21099". червоного кольору, який був побитий, що даний автомобіль має ремонтувати ОСОБА_1, де даний автомобіль поставити. Він сказав, щоб даний автомобіль поставили біля кімнати охорони, щоб взяли всі координати господаря автомобіля.

16.06.2011 року зранку він прийшов у гаражний кооператив "Галич" та побачив, що біля кімнати охорони знаходився автомобіль "ВАЗ-21099", червоного кольору. Даний автомобіль був дуже побитий, він зрозумів, що автомобіль потрапив у ДТП (а.с.87-89);

- показання свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, який вказав на те, що з 2000 року по даний час він працює сторожем гаражного кооперативу "Галич", що по АДРЕСА_2. На зміну заступають двоє охоронців, робочий день триває з 08:00 год. до 08:00 год. наступного дня, після цього три дні вихідних. Заїзд у автогаражний кооператив здійснюється через одні ворота, які розташовані біля кімнати охорони. Дані ворота охоронці о 24:00 год. закривають, а відкривають о 06:00 год. У період часу з 24:00 год. до 06:00 год. у гаражний кооператив автомобілі не заїжджають та не виїжджають із нього.

11.06.2011 року він заступив на охорону у гаражний кооператив "Галич" разом із ОСОБА_9 Голова кооперативу ОСОБА_7 йому сказав, що ОСОБА_1, буде у гаражі № 12 ремонтувати автомобіль, якщо він приїде, щоб його запустив у гаражний кооператив. 11.06.2011 року близько обіду коли знаходився на території гаражного кооперативу "Галич", що по АДРЕСА_2 він побачив, що на територію гаражного кооперативу заїжджав автомобіль "ВАЗ-2108" червоного кольору, який зупинився біля нього. За кермом знаходився невідомий чоловік, а на передньому сидінні пасажира знаходився ОСОБА_1, який із ним привітався та сказав, що привіз у гараж лобове скло та дах до автомобіля. Після цього, даний автомобіль поїхав по території гаражного кооперативу з якої виїхав через декілька хвилин і на передньому сидінні пасажира був ОСОБА_1

15.06.2011 року о 08:00 год. він разом із сторожем ОСОБА_9 заступили на охорону гаражного кооперативу "Галич", що по АДРЕСА_2. Цього дня близько 20:00 год. коли вони двоє перебували у кімнаті охорони на територію гаражного кооперативу на автомобілі "ВАЗ-2108" білого кольору прибуксирували автомобіль "ВАЗ-21099" червоного кольору, який був побитий. Він вийшов із кімнати охорони, та побачив, що біля даних автомобілів знаходились ОСОБА_1 та невідомий чоловік водій автомобіля "ВАЗ-2108". ОСОБА_9 залишився біля кімнати охорони. Він запитався, що це за автомобіль. ОСОБА_1 сказав, що автомобіль "ВАЗ-21099" він буде ремонтувати у даному гаражному кооперативі. Після цього, він зателефонував до ОСОБА_7С, якому сказав, що на територію гаражного кооперативу за допомогою автомобіля "ВАЗ-2108" притягнули автомобіль "ВАЗ-21099", червоного кольору, який був побитий, що даний автомобіль має ремонтувати ОСОБА_1, де даний автомобіль поставити. ОСОБА_7 сказав, що даний автомобіль поставили біля кімнати охорони, щоб взяли всі координати господаря автомобіля. Він ОСОБА_1 сказав, щоб дав дані власника автомобіля "ВАЗ-21099" та автомобіль поставили біля кімнати охорони. ОСОБА_1 сказав, що повністю анкетних даних власниці автомобіля не знає, власниця приїде пізніше. Автомобіль "ВАЗ-21099" поставили біля кімнати охорони. Після цього автомобіль "ВАЗ-2108" поїхав із території гаражного кооперативу, а ОСОБА_1 залишився, та оглядав автомобіль "ВАЗ-21099", і після чого, приблизно через 20 хв. пішов із гаражного кооперативу. Приблизно через 10-15 хв. на територію гаражного кооперативу на автомобілі таксі приїхала ОСОБА_2, яка оглянула автомобіль "ВАЗ-21099", залишила свій адрес та номер телефону, заплатила 6-ть грн. за стоянку автомобіля та сказала, щоб ОСОБА_1 не давати її автомобіля, після цього, вона вийшла з гаражного кооперативу. Автомобіль "ВАЗ-21099" залишили у гаражному кооперативі біля кімнати охорони (а.с.105-106);

- аналогічні показання свідка ОСОБА_9 на досудовому слідстві (а.с.90-91);

-показання свідка ОСОБА_10 дані на досудовому слідстві, який вказав на те, що на початку червня 2011 року зранку він знаходився вдома по вул. Довженка, 1/212 і до нього зателефонував ОСОБА_1, який попросив, чи не міг він на своєму автомобілі з ним поїхати на авторинок "Кривчиці", щоб купити автозапчастини та їх завести у гараж, який розташований у автогаражному кооперативі "Галич", що по АДРЕСА_2. Він погодився і домовились, що він на своєму автомобілі "ВАЗ-2108", червоного кольору, д.н. НОМЕР_3 під'їде до дитячої поліклініки, яка розташована по пр. Ч. Калини у м. Львові та разом вони поїдуть на даний авторинок. Через деякий час вони зустрілись біля даної поліклініки та двоє направились на його автомобілі у центр м. Львова, оскільки ОСОБА_1 розповів, що має взяти у власниці автомобіля, який ремонтує гроші на купівлю автозапчастин. У центрі м. Львова він зупинився на пр. Свободи, ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, а він залишився, через деякий час ОСОБА_1 прийшов і вони направились на авторинок у "Кривчиці". ОСОБА_1 розповів, що взяв у власниці автомобіля гроші на купівлю автозапчастин у якій сумі не розповідав. На авторинку "Кривчиці" ОСОБА_1, купив лобове скло, дах до автомобіля та масло до автомобіля. Дані предмети помістили у автомобіль "ВАЗ -2108", червоного кольору, д.н. НОМЕР_3 та направились у автогаражний кооператив "Галич", що по АДРЕСА_2 у який прибули через деякий час. В даному гаражному кооперативі під'їхали до одного із гаражів, який відкрив ОСОБА_1 В даному гаражі він побачив, автомобіль "ВАЗ-21099" червоного кольору. ОСОБА_1 розповів, що даний автомобіль має відремонтувати. Він подивився на даний автомобіль та побачив, що у автомобілі було тріснуте лобове скло та був погнутий дах. Після цього, вони з автомобіля "ВАЗ-2108" переставили у гараж лобове скло, дах та масло до автомобіля. ОСОБА_1 дав йому гроші у сумі 100 грн. на заправку його автомобіля за те, що він допоміг йому купити та завести автозапчастини у гараж. Він поїхав на своєму автомобілі, а ОСОБА_1 залишився у гаражі, говорив, що поскладає куплені автозапчастини та подивиться, що треба буде спочатку робити у автомобілі (а.с.209-211);

-показання свідка ОСОБА_11 на досудовому слідстві, який вказав на те, що у його користуванні знаходиться автомобіль "ВАЗ 2108", булого кольору, д.н. НОМЕР_4, 1992 року випуску. В середині червня 2011 року, він на своєму автомобілі "ВАЗ 2108", білого кольору близько 19:00 год. заїхав у двір будинку № 34 по вул. Зубрівській. Зупинившись у даному дворі до нього підійшов ОСОБА_1, який попросив, щоб він відбуксирував автомобіль "ВАЗ-21099" у гаражі, які розташовані по вул. Пирогівка у м. Львові, за це заплатить 20-ть грн. Він погодився, оскільки декілька разів його автомобіль "ВАЗ-2108" у дорозі ламався і йому незнайомі водії допомагали його буксирувати додому. Він у нього запитався, де автомобіль. ОСОБА_1 сказав, що при виїзді у даний двір та показав де саме та направився до даного автомобіля, а він під'їхав на своєму автомобілі "ВАЗ-2108" білого кольору до автомобіля "ВАЗ-21099", червоного кольору, який знаходився при в'їзді у двір. Він вийшов із свого автомобіля та побачив, що автомобіль "ВАЗ-21099", червоного кольору був побитий. Він запитався у ОСОБА_1, чи це його автомобіль і що з ним сталось. ОСОБА_1 сказав, що це його автомобіль, потрапив у ДТП, автомобіль не заводиться і його хоче ремонтувати і тому йому необхідно відбуксирувати у гараж. Коли саме, де саме ОСОБА_1 потрапив на автомобілі у ДТП, не розповідав. ОСОБА_1

витягнув із багажника автомобіля трос, який прикріпили за перед автомобіля "ВАЗ-21099",

червоного кольору і за задню частину його автомобіля "ВАЗ-2108" білого кольору. Після цього він сів за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_1 за кермо автомобіля "ВАЗ-21099". Він даний автомобілі відбуксирував у гаражний кооператив, який розташований по АДРЕСА_2, де біля кімнати охорони автомобіль "ВАЗ-21099" залишили, оскільки ОСОБА_1 сказав, що візьме у охоронця ключі від свого гаражу і 'даний автомобіль запхає у гараж, що він вже може їхати, подякував йому та дав 20-ть грн., після цього він поїхав (а.с.212).

Вказані показання як самого підсудного ОСОБА_1, а також потерпілої та свідків судом правильно покладено в основу вироку, оскільки такі є послідовними, логічними та узгоджуються із матеріалами даної кримінальної справи і спростовують позицію засудженого ОСОБА_1, викладену ним в апеляції щодо його невинуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Вірно взято до уваги в якості доказу по справі також: протокол очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 14 липня 2011 року (а.с.98-104); протокол відтворення обстановки та обставин події від 15 липня 2011 року з фототаблицею до нього (а.с.118-124); протокол огляду місця події від 16 червня 2011 року та фототаблицю до нього (а.с.28-33); протокол визнання та долучення до справи речових доказів від 25 червня 2011 року (а.с.34); довідку з автомайстерні ПП «ОСОБА_4.»від 25 червня 2011 року (а.с.27); протокол явки з повинною від 24 червня 2011 року (а.с.36).

На переконання Колегії Суддів, суд 1-ї інстанції дав належну оцінку усім зібраним по справі об'єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину засудженого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, вірно кваліфікувавши його дії за вказаною нормою Кримінального Закону України.

Колегія Суддів вважає, що суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

З урахуванням викладеного, Колегія Суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 призначено покарання за ч.2 ст.185; ч.2 ст.289 КК України у межах, установлених санкціями даних статтей, з урахуванням Загальних засад призначення покарання, регламентованих чинним КК України, а також норм ст.ст.323;324 КПК України та належним чином мотивовано своє рішення.

Призначене районним судом покарання ОСОБА_1, на переконання Колегії Суддів, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім цього, Колегія Суддів вважає за необхідне вказати і на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального висновку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою -підстави для цього.

Однак, суд, в порушення вищезазначеної норми закону, виклав в мотивувальній частині вироку обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України щодо заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 шахрайським способом, за яким ОСОБА_1 виправдав, у зв'язку з чим, в цій частині вирок суду підлягає зміні, а викладені судом обставини підлягають виключенню із мотивувальної частини вироку.

Керуючись ст.ст.362; 366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -

У Х В А Л И Л А :

апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2012 року відносно ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляцію прокурора -задоволити частково.

Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.289; ч.2 ст.185 КК України змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку формулювання обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України.

В решті вирок Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.289; ч.2 ст.185 КК України залишити без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

С У Д Д І:

Валько Н.М. Тенюх В.П. Ревер В.В.