ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2012 року м. Київ К-22665/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтківському районі Львівської області
на постанову та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.06.2008 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 року
у справі№ 28/15А
за позовомЛьвівського комунального підприємства «Збиранка»
до за участюДержавної податкової інспекції у Жовтківському районі Львівської області Прокуратури Львівської області
простягнення скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Господарського суду Львівської області від 17.06.2008 року у справі № 28/15А, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтківському районі Львівської області від 10.09.2007 року № 480/15-3/13807617/13196.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 39 Закону України «Про відходи», п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303.
В запереченнях на касаційну скаргу і доповненнях до них, позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами перевірки, проведеної ДПІ у Жовківському районі Львівської області камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) Львівського комунального підприємства «Збиранка»за І півріччя 2007 року складено акт № 978/15-3/13807617/457 від 10.09.2007 року, яким зафіксовано, що розмір збору за забруднення навколишнього природного середовища, зазначеного платником у поданій податковій декларації, є меншим аніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації (розрахунку) платником податку або збору (обов'язкового платежу) занижено коригуючий коефіцієнт до нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів (рядок 4.1 розрахунку збору за забруднення). Порушено додаток 2 до Порядку «Про встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 390 083,20 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Жовківському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2007 року № 480/15-3/13807617/13196, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 409 587,36 грн. (з яких основний платіж -390 083,20 грн., штрафні (фінансові) санкції 19 504,16 грн.).
Позивач надає послуги з утилізації твердих побутових і промислових відходів та є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Підприємство не погоджується з таким висновком податкового органу, стверджуючи, що відповідачем необґрунтовано визначено характер місця розміщення відходів та застосовано коефіцієнт 3, як для об'єкту, що не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.
Відповідно до акта перевірки Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.11.2006 року не виявлено переливів інфільтрату та забруднення поверхневих вод.
Інформаційною довідкою ВАТ «Геологічний інститут»№ 07-09/416 від 06.09.2006 року встановлено відсутність витоків інфільтрату та попадання їх в водоносні горизонти в межах санітарної зони сміттєзвалища.
Актами перевірки Львівською обласною санепідемстанції дотримання санітарного законодавства від 29.10.2005 року, 26.10.2006 року та від 06.07.2007 року, якими встановлено утримання території сміттєзвалища та під'їзних доріг у задовільному санітарному стані, переливів інфільтрату та забруднення поверхневих вод не виявлено;
Актом перевірки Державною екологічною інспекцією в Львівській області дотримання природоохоронного законодавства від 18.06.2007 року, яким порушень вимог природоохоронного законодавства встановлено не було.
Листом Державної екологічної інспекції в Львівській області від 23.10.2007 року № 09-2009, яким сміттєзвалище, що використовується позивачем, визначено «полігоном твердих побутових відходів».
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про відходи» за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата.
Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі.
Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України.
Статтею 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлений збір за забруднення навколишнього природного середовища, який визначається на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.
Згідно зі ст. 55 цього Закону розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Статтею 17 цього Закону до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено встановлення порядку визначення збору та його граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 рок у № 303, суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України за № 162/379 від 19.07.1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 року за № 544/3837, затверджена Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно з п. 2.1 якої платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Згідно з пп. 3.2 п. 3 цієї Інструкції об'єктом обчислення збору є у тому числі обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища як підприємство, яке здійснює розміщення відходів і він зобов'язаний був обчислити збір виходячи з фактичних обсягів розміщених ним відходів та відповідає за ознаками терміну «полігон», що дозволяє проводити розрахунок плати збору за забруднення навколишнього природного середовища з використанням коефіцієнту 1.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтківському районі Львівської області відхилити.
Постанову Господарського суду Львівської області від 17.06.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 року у справі № 28/15А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак