ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
10.10.2006 | Справа №2-13/15094-2006 |
За позовом Акціонерного комерційного банку “Форум” в особі Севастопольської філії (м. Севастополь вул. Вороніна, 10).
До відповідача Алуштинського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (м. Алушта вул. Партизанська, 41).
Про стягнення 138840,00 грн.
Суддя А.І.Жукова
представники:
Від позивача – Пригін В.І. – начальник юрид. відділу, дов. від 08.12.2005 року
Від відповідача – Романова Л.Н. – ю/к., дов. 1 від 03.01.2006 року
Суть спору: Позивач - Акціонерний комерційний банк “Форум” в особі Севастопольської філії звернувся до ГС АР Крим з позовом до відповідача - Алуштинського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 138840,00 грн. збитків у вигляді втраченої вигоди.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2005 року придбав 11/100 частин нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Алушта вул. Тавричеська, 3 з метою відкриття відділення банку.
Проте почати діяльність Алуштинського відділення АКБ “Форум” не зміг, оскільки Алуштинське ВПВКГ самовільно займало вказане приміщення у період з 28.11.2005 року по 03.07.2006 року.
Позивач вважає, що у результаті протиправних дій відповідача йому були спричинені майнові збитки у вигляді втраченої вигоди.
Розрахунок суми втраченої вигоди позивач здійснював по аналогії з діяльністю Севастопольської філії АКБ “Форум” у м. Ялта, оскільки на його думку Ялтинська і Алуштинська філії здійснюють ідентичний спектр послуг, займають сопоставими по площі приміщення, розташовані в курортних містах Криму та на відділеннях працюють приблизно однакова кількість співробітників.
Відповідач проти позовних вимог позивача заперечує за мотивами, що у 1997 році Алуштинське ВПВКГ уклало договір оренди з правом наступного викупу на вказане приміщення з метою створення єдиного центру по оплаті населенням комунальних послуг.
21.11.2005 року на адресу відповідача надійшов лист з вимогою звільнити приміщення без пояснення причин. 07.12.2005 року відповідач отримав лист від позивача у якому йшлося, що вказане приміщення належить АКБ “Форум” в особі Севастопольської філії на підставі договору купівлі-продажу. У зв’язку з чим, Алуштинське ВПВКГ звернулося до суду з позовом про визнання угоди недійсною. З грудня 2005 року по липень 2006 року йшов судовий розгляд справи. у позові було відмовлено. Після вступи рішення в законну силу, відповідач добровільно звільнив приміщення.
Відповідач також вказує на те, що проводити аналогію по стягненню суми втраченої вигоди є необґрунтованим і незаконним.
У справ оголошувалася перерва у порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
У 1997 році Алуштинське ВПВКГ уклало з ВАТ ТПФ “Фідес” договір оренди з правом наступного викупу на частину приміщення по вул. Таврическій, 3 під розрахунково – касовий центр по оплаті населенням комунальних послуг. Договір був укладений з правом наступного викупу вказаного приміщення.
У 2003 році у зв’язку з ліквідацією ВАТ ТПФ “Фідес” приміщення перейшло у власність ЗАТ “Радуга”, а з квітня 2005 року вказане приміщення перейшло у власність громадянина Агапова В.І.
28.11.2005 року між АКБ “Форум” та громадянином Агаповим В.І. був укладений договір купівлі-продажу 11/100 частин нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Алушта вул. Тавричеська, 3 з метою відкриття відділення банку.
12.12.2005 року право колективної власності АКБ “Форум” на придбане нежиле приміщення зареєструвало у державному реєстрі Сімферопольського МБТРІ за реєстраційним номером 10783839 у книзі 2/1 ПД.
21.11.2005 року на адресу відповідача надійшов лист з вимогою звільнити приміщення без пояснення причин.
07.12.2005 року відповідач отримав лист від позивача у якому йшлося, що вказане приміщення належить АКБ “Форум” в особі Севастопольської філії на підставі договору купівлі-продажу.
Алуштинське ВПВКГ звернулося до суду з позовом про визнання правочину стосовно купівлі-продажу вказаного не житлового приміщення недійсною. Рішенням Алуштинського міського суду від 03.03.2006 року у позові Алуштинському ВПВКГ до Агапова В.І. з участю третьої особи – СФ АКБ “Форум” відмовлено.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виду наступного.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення. Частина 2 статті 16 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права називає відшкодування збитків.
Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України до збитків відносяться доходи, які особа могла би реально отримати при звичайних обставинах, якщо її право не було би порушено – втрачена вигода.
Розрахунок суми втраченої вигоди позивач здійснював за період з 01.01.2006 року по 31.07.2006 року по аналогії з діяльністю Севастопольської філії АКБ “Форум” у м. Ялта, оскільки на його думку Ялтинська і Алуштинська філії здійснюють ідентичний спектр послуг, займають сопоставими по площі приміщення, розташовані в курортних містах Криму та на відділеннях працюють приблизно однакова кількість співробітників.
Відповідно до розрахунку доход Ялтинського відділення АКБ “Форум”, а відповідно і Алуштинського відділення за період з 01.01.2006 року по 31.07.2006 року склав 138840,00 грн.
Вказана сума складається з відсоткових доходів по операціям з фізичними особами на суму - 70526,42 грн., з комісійних доходів по операціям з банками на суму – 13455,90 грн., з комісійних доходів по операціям з клієнтами у сумі – 45352,88 грн. та з доходів від обміну валют у сумі – 9504,80 грн., а загальну на суму – 138840,00 грн.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача по наступним підставам.
Згідно зі статтею 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивачем не додано суду жодних доказів відносно того, яка кількість клієнтів була би у Алуштинської філії та який би здійснювався оборот коштів за вказаний період, які би банківські операції і на які суми були би здійснені.
Інших розрахунків, які би підтверджували суму втраченої вигоди позивач суду не представив.
Таким чином, сума збитку у вигляді втраченої вигоди не може бути розрахована по аналогії з іншою філією вказаного банку.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті обставини, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу ставляться на позивача відповідно до статті 49 ГПК України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення складено у повному обсязі відповідно до статті 84 ГПК України та підписане 26.10.2006 року
Відповідно до зложеного, керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.