ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
11.10.2006 | Справа №2-13/6711-2006 |
За позовом Прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь.
До відповідача Корпорації “Таврида”, м. Сімферополь.
Третя особа ВАТ “Сімферопольський завод будівельних матеріалів”, м. Сімферополь.
Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Суддя ГС АР Крим А.І.Жукова
Представники:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Попкова Є.А. – представник, дов. у справі.
Від третьої особи – Шереметова Є.В. – представник, дов. від 14.06.2006 року.
З участю прокурора – Бернацька Е.В. - посвідчення
Суть спору: Прокурор м. Сімферополя звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом в інтересах держави в особі Сімферопольської міської Ради про зобов’язання Корпорації “Таврида” повернути самовільну зайняту земельну ділянку
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку площею 16,066 га за адресою: м. Сімферополь вул. Беспалова, 105 без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами, що Державний акт на право постійного землекористування вказаної земельної ділянки належить ВАТ “Сімферопольський завод будівельних матеріалів” на підставі Рішення № 446 від 29.06.1965 року Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.
Вважає, що у прокурора не було підстав звертатися за захистом інтересів власника землі – Сімферопольської міської ради, оскільки правомочним землекористувачем є ВАТ “Сімферопольський завод будівельних матеріалів”. У зв’язку з чим Корпорація “Таврида” уклала договір про сумісну діяльність саме з ВАТ “Сімферопольський завод будівельних матеріалів” та експлуатує спірну земельну ділянку.
Також вказує, що у теперішній час спірна земельна ділянка не експлуатується і дозволу ради не вимагалося.
Третя особа проти позовних вимог заперечує за мотивами, що на підставі договору оренди з Корпорацією «Таврида» від 06.11.2001г. ВАТ «СЗБМ» передало їй в тимчасове володіння і користування все майно по акту передачі, а на підставі договору про спільну діяльність по експлуатації Маріїнського родовища цегляних глин 06.11.2001г. і договори від 01.11.2004г. ВАТ «СЗБМ» веде спільну господарську діяльність з Корпорацією «Таврида» по здобичі глини і виробництву будівельної цеглини. Дані договори також надавалися представникам державних органів, які проводили перевірки, проте вони не прийняли їх до уваги, пославшись на те, що він не має відношення до питань, пов'язаними з їх перевірками.
Третя особа вважає, що дані договори про спільну діяльність і є доказом того, що експлуатація Маріїнського родовища цегляних глин ОАО «СЗБМ» і Корпорацією «Таврида» ведеться без порушення законодавства.
Слухання по справі відкладалось, у судовому засіданні оголошувалася перерва у порядку ст. 77 ГПК України.
Строк розгляду справи був продовжений відповідно до статті 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, думку прокурора, суд –
В С Т А Н О В И В :
20.07.2005 року Південною територіальною інспекцією Управління державного геологічного контролю була проведена перевірка діяльності користувача надр – Корпорації “Таврида”
У результаті перевірки встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки Корпорацією “Таврида”, а саме: Південна ділянка Маріїнського родовища.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.
За результатами перевірки складений акт від 20.07.2005 року.
19.08.2005 року було винесено припис № 67/011, відповідно до якого у строк до 01.01.2006 року необхідно оформити договір оренди земельної ділянки - Південна ділянка Маріїнського родовища.
14.12.2005р. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АРК проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства Корпорації “Таврида”.
У результаті перевірки встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки Корпорацією “Таврида”, а саме: Південна ділянка Маріїнського родовища.
За результатами перевірки складений акт від 14.12.2005 р.
19.01.2006р. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АРК проведена повторна перевірка дотримання вимог земельного законодавства Корпорації “Таврида”.
У результаті перевірки встановлено, що Корпорація “Таврида” не виконала припис від 19.08.2005 року і продовжує використовувати земельну ділянку у м. Сімферополь по вул. Беспалова для здобичі глини без правовстановлюючих документів.
Суд вважає , що позовні вимоги не підлягають задоволенню виду наступного.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про місцеве самоврядування” міська Рада є органом місцевого самоврядування, який діє по принципу розподілу повноважень у порядку, визначеному діючим законодавством.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджаються землею органи місцевого самоврядування та органи державної влади, які у межах своїх повноважень передають землі у власність або надають у користування або вилучають їх.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
На підставі рішення № 446 від 29.06.1965г. Виконавського комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів трудящих виданий Сімферопольському виробничому об'єднанню будівельних матеріалів акт на право користування землею. Даним актом відведено 45,6 га землі в постійне користування на постійне користування землею Сімферопольському виробничому об'єднанню будівельних матеріалів.
У відповідності ст. 126 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою підтверджується державним актом. Державні акти, видані до набуття чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002г. № 449, залишаються такими, що діють і підлягають заміні лише у разі добровільного звернення власників ділянки.
Також Земельним Кодексом України ст.142, 143,.144 передбачено, в яких випадках припиняється право постійної земельної ділянки, а саме добровільна відмова, примусове припинення прав на земельну ділянку і припинення права постійного землекористування ділянки, що використовується з порушенням земельного законодавства.
Проте ВАТ «СЗБМ» ні в добровільному порядку, ні в примусовому не припиняло право постійного користування на земельну ділянку і не повертало земельної ділянки власникові - Сімферопольській міськраді. Даний факт підтверджується тим, що власник земельної ділянки - Сімферопольська міська рада) не ухвалював рішення про припинення права користування земельною ділянкою і в органах державної реєстрації немає повідомлення про припинення права постійного землекористування ВАТ «СЗБМ», чого вимагає ст.142 ЗК України.
Також немає судового рішення про припинення постійного землекористування Маріїнською ділянкою, не було і ніяких розпоряджень державного інспектора по використанню і охороні земель про порушення земельного законодавства і рішення органу виконавчої влади про припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку з порушенням земельного законодавства ВАТ «СЗБМ».
На підставі вищевикладеного ВАТ «СЗБМ» не втрачало право постійного землекористування Маріїнською ділянкою, а значить і не передавало власникові - Сімферопольській міській раді дану ділянку землі.
Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з частинами 1,2 статті 95 вказаного кодексу, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі.
Порушення права землекористувачів підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.
У позовній заяві прокурор факт самовільного заняття земельної ділянки і використання його без встановлюючих право документів підтверджує
- актам перевірки корпорації «Таврида» діяльності користування надр Управління Держгеологоконтроля Південній територіальній інспекції від 20.07.2005г, в якому указується, що порушена ст. 18 Кодексу про надра;
- розпорядженням Рескомітета по екології і природним ресурсам від 19.08.2005г., у якому також наголошується порушення ст. 18 кодексу про надра і ст.ст. 125,126 ЗК України;
- - актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Держекоінспекциі АРК від 14.12.2005г., де інспектор вимагає укласти договір оренди Корпорацією «Таврида» з власником землі - Сімферопольською міською радою.
Суд вважає, що дані вимоги не відповідають чинному законодавству.
Відповідно до частин 3,4 статті 16 Кодекс України “Про надра” надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб. У разі виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі (ліцензії0, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальним дозволом несе суб’єкт, що отримав спеціальний дозвіл (ліцензію).
Частини 1, 2 статті 18 вказаного кодексу передбачають, що надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться у порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами чи гірничих відводів.
ВАТ «Сімферопольський завод будівельних матеріалів» створено на підставі наказу Фонду майна АРК від 09.02.1998г. № 199 шляхом перетворення державного підприємства «Сімферопольське заводоуправління будівельних матеріалів» у відкрите акціонерне товариство. Товариство є правонаступником всіх майнових прав і обов'язків державного підприємства «Сімферопольське заводоуправління будівельних матеріалів», у тому числі і права постійного користування земельною ділянкою 45,6 га, до складу якого увійшов і Маріїнська ділянка - 32,6 га.
29.09.1999г. ВАТ «СЗБМ» виданий акт про надання гірського відведення з метою розробки Маріїнського родовища цегляних глин.
На підставі ст. 19 Кодексу про надра гірське відведення підтверджує право на використання надр. Також ВАТ «СЗБМ» 13.05.1999 року, строком на 18 років одержало ліцензію (спеціальний дозвіл) для здобичі глини в Маріїнському родовищі, яке експлуатується з 1956р.
Крім того, судом встановлено, що Корпорація “Таврида” отримала спеціальний дозвіл (ліцензію) Державного комітету природних ресурсів України, на видобування глини на Маріїнському родовищу (№ 3486 від 01.11.2004 року), строком на 20 років.
Таким чином суд приходить до висновку, що Корпорація “Таврида” отримала попереднє погодження з Сімферопольською міською радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб.
Суд приймає до уваги ту обставину, що дана земельна ділянка не розробляється.
На підставі договору оренди з Корпорацією «Таврида» від 06.11.2001г. ВАТ «СЗБМ» передало їй в тимчасове володіння і користування все майно по акту передачі.
Крім того, 06.11.2001 та 01.11.2004 року між ВАТ “СЗБМ” та Корпорацією “Таврида” були укладені договори про сумісну діяльність.
Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів, предметом договору є діяльність сторін, яка направлена на експлуатацію Маріїнського родовища цеглових глин для виробництва цеглини, оскільки ВАТ “СЗБМ” користується земельною ділянкою на підставі акта на право користування землею, виданого на підставі рішення Сімферопольської міської ради № 446 від 13.05.1999 року № 1876, а Корпорація “Таврида” по договору оренди від 06.11.2001 року користується майном ВАТ “СЗБМ”, як е необхідно для виробництва будівельної цегли.
Пункт 2.1 договору від 06.11.2001 року передбачає, що ВАТ “СЗБМ” за рахунок Корпорації “Таврида” виконує роботи по добуванню глини у межах відведеної йому земельної ділянки.
Пункт 2.1 договору від 01.11.2004 року передбачає, що Корпорація “Таврида” виконує добування глини у межах земельного відводу Маріїнського родовища відповідно акту на право користування землею, виданого ВАТ “СЗБМ”.
Таким чином, судом не вбачається порушення земельного законодавства з боку відповідача.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.10.2006 року.
З обліком викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.