Справа № 22ц- 1298/2008                             Головуючий у 1 інстанції -

Категорія - цивільна                                      Шитченко Н.В.

                                                                         Доповідач - Позігун М.І

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                                       В С Т А Н О В И В:

         В березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2про стягнення з відповідачів  в солідарному порядку 1500 грн. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди, завданої  йому внаслідок спричинення 26 липня 2007 року в таборі „Юний хімік” Чернігівського району неповнолітнім ОСОБА_3легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що неправомірними діями  неповнолітнього ОСОБА_3  неповнолітньому ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду в розмірі 1500 грн., що полягала у витратах на проходження  медичного огляду і лікування та проїзд батьків до лікарні, а  визначаючи розмір моральної шкоди позивач,   виходив із того, що протиправними діями відповідача було порушено сталий спосіб життя позивача,  було принижено  його честь та гідність та що призвело до погіршення стосунків з оточуючими.

         Рішенням Чернігівського районного суду від 13 червня 2008 року стягнуто  на користь ОСОБА_2з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 82 грн. 12 коп. на відшкодування матеріальної  та по 150 грн. на відшкодування моральної шкоди.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду в частині відмови  в задоволенні вимог щодо стягнення 14700 грн. моральної шкоди та задовольнити  позовні вимоги про стягнення зазначеного розміру моральної шкоди з відповідачів. Незаконність  рішення суду в оскаржуваній частині апелянт обґрунтовує тим,  що при визначенні розміру моральної шкоди суд не рахував  його вік, та що тілесні ушкодження можуть в майбутньому негативно вплинути на вибір ним професії, тривалість часу реабілітації, тривалість спору, необхідність звернення за  юридичною допомогою та захистом своїх законних прав. Судом також не враховано, що внаслідок протиправних дій відповідача в нього погіршився зір, порушився сон,  він став неврівноваженим, дратованим, втратив спокій, став відлюдкуватим, замкнутим. В зв'язку  з причиненими тілесними ушкодженнями  був обмежений в спілкуванні з людьми, не міг вести активний спосіб життя, займатися спортом, не міг читати, в зв'язку з тривалою відсутністю на заняттях в училищі погіршилися відмітки, що змусило докладати додаткових зусиль для нормалізації  укладу життя. Таким чином, при визначенні розміру моральної шкоди, суд  не врахував в повному обсязі глибини душевних страждань, а тому рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає вимогам розумності і справедливості.

         Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи  апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

         Визначаючи розмір моральної шкоди в 300 грн., суд послався на те, що  ОСОБА_2 отримавши легкі тілесні ушкодження, зазнав моральних страждань внаслідок розладу здоров'я, певний час лікувався, звичний уклад його життя змінився, що змусило докладати зусиль для його нормалізації, а також судом враховувалися обставини справи, глибина душевних  і моральних страждань. Хоча суд в рішенні і зазначив, що  він при визначенні розміру моральної шкоди керувався принципом розумності і справедливості, але з врахуванням вище викладених обставин розмір моральної шкоди в 300 грн. не є розумним і справедливим для даних відносин, як і розмір  моральної шкоди в 15000 грн. визначений позивачем.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що з врахуванням обставин справи відповідно з положеннями ч.3 ст. 23 ЦК України   розумним і справедливим розміром  моральної шкоди  для даних відносин  є моральна шкода в розмірі 1500 грн..

Наявність  судового спору, необхідність звернення за юридичною допомогою з метою звернення за захистом порушеного права не можуть бути підставою для збільшення розміру моральної  шкоди, виходячи з положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, як і можливість настання  в майбутньому негативних наслідків в зв'язку з отриманим  ушкодженням здоров'я, що носить характер припущення.

Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України відшкодовуються лише витрати на правову допомогу у випадках надання правової допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. ОСОБА_6 за клопотанням  позивача  в судовому засіданні була допущена до участі у справі в якості представника, а не особи, що надає правову допомогу, в судовому засіданні користувалася процесуальними правами представника сторони у справі, які є значно ширшими чим права особи, що надає правову допомогу, а тому  понесені позивачем витрати за надані нею послуги не підлягають відшкодуванню,  виходячи зі змісту ст. 84 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.  303,  307, 309 ч.1 п. 3, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду м. Чернігова  від 13 червня 2008 року змінити, збільшивши розмір моральної шкоди стягнутої з ОСОБА_4 до 750 грн. та ОСОБА_5 до 750 грн. на користь ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий                                           Судді: