АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Калараш А. А.

суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2129 Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення, заборгованості по виплаті середнього заробітку та моральної шкоди , за апеляційною скаргою військової частини А 3438 Міністерства Оборони України на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2006 року -

ВСТАНОВИЛА :

В жовтні 2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і в обґрунтування позовних вимог посилаючись на те, що він проходив службу у військовій частині А0214 безпосереднього підпорядкування штабу Південного Оперативного Командування міністерства Оборони України. Починаючи з 2000 року згідно Указу Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати робітників Служби Безпеки України " від 4 жовтня 1996 року № 925 зі змінами,внесеними Указом Президента України від 31 липня 2000 р. № 939 ,а також згідно наказу Міністра Оборони України та командира військової частини А 2343 від 15 січня 2001 року № 114\6С9 йому виплачувалися надбавки :

- у розмірі 100 % грошового забезпечення за службу в розвід органах;

- у розмірі 35 % окладу грошового забезпечення за особливі умови служби,кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань або значного об'єму робіт. Проте з 1 січня 2003 року виплату надбавки у розмірі 100 % припинили сплачувати . В день його звільнення 31.10.2004 року заборгованість по невиплаченим надбавкам не була сплачена .

Позивач з врахуванням неодноразових уточнень позовних вимог , остаточно просив :

Зобов'язати військову частину А2129 провести перерахунок та виплатити позивачу :

- виниклу за період з 01.02.2003 року до дня звільнення 31.10.2004 року заборгованість по виплаті надбавки за службу у розвід органах у розмірі 100 % згідно Указу Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати робітників Служби Безпеки України " від 4 жовтня 1996 року № 925 зі змінами,внесеними Указом Президента України від 31 липня 2000 р. № 939 ;

- виниклу за період з травня 2003 року по 31 жовтня 2004 року заборгованість в наслідок невиплати надбавки за безперервну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення згідно Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, МВС України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України та Управління Державної Охорони України за безперервну службу" від 05 травня 2003 року № 389 ;

- виниклу за період з 01 жовтня 2004 року по 31 жовтня 2004 року заборгованість внаслідок невиплати надбавки у розмірі 50 % від грошового забезпечення як такому,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі,згідно Указу Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати робітників Служби Безпеки України" від 4 жовтня 1996 року № 925 зі змінами,внесеними Указом Президента України від 31 липня 2000 р. № 939;

- виниклу за період з 2003 р.по 31 жовтня 2004 року заборгованість по допомозі на оздоровлення при відході у відпустку з урахуванням невиплаченої надбавки у розмірі 100 % з 01.02.2003 року за службу у розвід органах,надбавки за безперевну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення з травня 2003 року;

- виниклу заборгованість по виплаті грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням надбавки у розмірі 100 % з 01 лютого 2003 року за службу у розвідорганах, надбавки за безперервну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення з травня 2003 року,надбавки у розмірі 50 % від грошового забезпечення з 01.10.2004 року як такому ,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі;

- середній заробіток за весь час затримки в розмірі 23082 грн. 36 коп;

- моральну шкоду у розмірі 23000 грн;

-Зобов'язати військову частину А 2129 видати позивачу новий грошовий атестат з урахуванням невиплаченої надбавки у розмірі 100 % з 01 лютого 2003 року за службу у розвідорганах ,надбавки за безперервну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення з травня 2003 року ,надбавки у розмірі 50 % грошового забезпечення з 01.10.2004 року як такому ,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі .

Відповідач позов не визнав ,зазначив , що з позивачем були проведені усі виплати ,згідно до тих які були встановлені Міністром Оборони України , просив в задоволенні позову відмовити.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позов задоволено частково , суд визнав протиправними дії військової частини А 2129 по не виплаті грошового забезпечення. Зобов'язав військову частину А 2129 провести перерахунок та виплатити позивачу :

- виниклу за період з 01.02.2003 року до дня звільнення 31.10.2004 року заборгованість по виплаті надбавки за службу у розвід органах у розмірі 100 % згідно Указу Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати робітників Служби Безпеки України " від 4 жовтня 1996 року № 925 зі змінами,внесеними Указом Президента України від 31 липня 2000 р. № 939 ;

- виниклу за період з травня 2003 року по 31 жовтня 2004 року заборгованість в наслідок невиплати надбавки за безперервну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення згідно Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, МВС України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України та Управління Державної Охорони України за безперервну службу" від 05 травня 2003 року № 389 ;

- виниклу за період з 01 жовтня 2004 року по 31 жовтня 2004 року заборгованість внаслідок невиплати надбавки у розмірі 50 % від грошового забезпечення як такому,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі,згідно Указу Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати робітників Служби Безпеки України" від 4 жовтня 1996 року № 925 зі змінами,внесеними Указом Президента України від 31 липня 2000 р. № 939;

виниклу за період з 2003 р.по 31 жовтня 2004 року заборгованість по допомозі на оздоровлення при відході у відпустку з урахуванням невиплаченої надбавки у розмірі 100 % з 01.02.2003 року за службу у розвід органах,надбавки за безперевну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення з травня 2003 року;

- виниклу заборгованість по виплаті грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням надбавки у розмірі 100 % з 01 лютого 2003 року за службу у розвідорганах, надбавки за безперервну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення з травня 2003 року,надбавки у розмірі 50 % від грошового забезпечення з 01.10.2004 року як такому ,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі;

- Зобов'язав військову частину А 2129 видати позивачу новий грошовий атестат з урахуванням невиплаченої надбавки у розмірі 100 % з 01 лютого 2003 року за службу у розвідорганах ,надбавки за безперервну службу у розмірі 50 % грошового забезпечення з травня 2003 року ,надбавки у розмірі 50 % грошового забезпечення з 01.10.2004 року як такому ,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі .

В апеляційній скарзі військова частина А 3438, що є правонаступником відповідача військової частини А2129 просить постанову суду скасувати, відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України від 2 грудня 2010 року № 2748-УІ "Про внесення змін до розділу ХП "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справа підлягає розгляду апеляційним судом загальної юрисдикції за правилами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З огляду апеляційної скарги військової частини А -3438 вбачається ,що постанова суду першої інстанції оскаржується в межах задоволених судом позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено ,що з 04.08.1986 року по день звільнення 31.10.2004 року позивач перебував на військовій службі Збройних сил України. При звільнені з військової служби відповідач виплатив позивачу грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби однак в грошове забезпечення не ввійшли надбавки за службу у розвід органах у розмірі 100 %,за безперервну службу в розмірі 50 % ,а також у розмірі 50 % грошового забезпечення як такому,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі.

Задовольняючи позов ,суд першої інстанції виходив з неправомірності дії відповідача у відмові в перерахунку грошової допомоги при звільненні , оскільки відповідач всупереч до вимог ст.2 , ч.ч.1,9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей " обмежив права позивача , з 2003 року надбавки за службу у розвід органах, надбавки за безперервну службу, надбавки по допомозі на оздоровлення при виході у відпустку та з 01.10.2004 року надбавки як такому,що мав право на пенсію за вислугу років і залишений на службі, сплачувались у значно меншому розмірі.

Колегія суддів частково погоджується з апеляційною скаргою виходячи з наступного .

Відповідно до наказу № 101 командувача військ ордена Червоного Прапора Південого оперативного командування від 07.02.006 року військову частину А 1229 переформовано ,правонаступником з фінансово-економічної та господарської діяльності визначено військову частину А 3438.

Відповідно до матеріалів справи позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України з 04.08.1986 року по день звільнення 31.10.2004 року . Останнє місце служби військова частина А -0214 безпосереднього підпорядкування штабу Південного Оперативного Командування міністерства Оборони України на посаді оперативного чергового.

Відповідно до ч.3, п.3 ч.6 Указу Президента України № 925 від 4.10.1996 року зі змінами , "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови праці працівників Служби безпеки України" військовослужбовцям Служби безпеки України встановлена щомісячна надбавка у розмірі 100 % грошового забезпечення ( окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) . Надано Голові Служби безпеки України право визначати та встановлювати розмір надбавок до 50 % відсотків окладів грошового забезпечення військовослужбовцям Служби безпеки України за особливі умови служби ,кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт.

З матеріалів справи вбачається ,що позивач проходив службу не в Службі безпеки України ,а в військовій частині № А0214 та по роду діяльності виконував додаткові функції та мав право на надбавку за службу в розвідорганах та мав право на отримання 100 % надбавки .

Відповідно до ч.1 Указу Президента України № 173\2002 від 23 лютого 2002 року , встановлено військовослужбовцям (крім військовослужбовців Служби безпеки України ,Управління державної охорони ,суддів військових місцевих та військових апеляційних судів України та військовослужбовців строкової служби ) щомісячні надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років ).

З 1 січня 2003 року позивачу військовою частиною А 0515 виплачувалася , замість надбавки передбаченої Указом Президента України № 925 від 4.10.1996 року , надбавка у розмірі 100 % встановлену Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року.(а.с.8, 13).

За таких підстав суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу з 01.02.2003 року по 31.10.2004 року заборгованість

по виплаті надбавки за службу у розвід органах у розмірі 100 % згідно Указу Президента України № 925 від 4.10.1996 року, виниклу заборгованість за період з 2003 року по 31 .10.2004 року по допомозі на оздоровлення при виході у відпустку , грошової допомоги при звільненні з урахуванням оскаржуваної надбавки 100 % , та видати позивачу новий грошовий атестат з урахуванням невиплаченої вищезазначеної надбавки.

Стосовно позовних вимог щодо надбавки за безперервну службу у розмірі 50 %, колегія суддів зазначає,що відповідно до ч.1 Указу Президента України № 389 від 03.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України , МВС України , Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністру України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу в таких розмірах понад 15 років -до 50 %. , понад 20 років - до 70 відсотків.

Порядок та умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України .

При цьому Законом надано право Міністру оборони України ,а ні обов'язок встановлювати щомісячну надбавку та розмір надбавки не є чітко визначеним конкретним відсотком , а є граничним. Закон передбачає мінімальний та максимальний розмір надбавки з посиланням на приставку "до" .При цьому мінімальні та максимальні розміри в межах конкретної вислуги років Указом не визначені.

Відповідно до п.2 наказу Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 року "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України " розміри цієї надбавки щорічно встановлюються виходячи з наявного фонду грошового забезпечення,за рішенням Міністра оборони України.

Тому позивачу надбавка за безперервну службу виплачувалася у межах та порядку визначеного до діючого , на час виплати надбавки законодавства .

За таких підстав рішення суду першої інстанції ,на підставі п.п. 3,4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в позові.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.4 ч.1 ст.202, ст. 254 КАС України, колегія суддів

Постановила :

Апеляційну скаргу військової частини А 3438 задовольнити частково .

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2006 року скасувати .

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А 2129 Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення, заборгованості по виплаті середнього заробітку та моральної шкоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : А. А. Калараш

Судді : Н. В. Комаровська

В. Д. Коротков

Справа № 22а1590\547\12 Категорія : 10.2.4.

Головуючий у першій інстанції Середа І.В.

Доповідач : Калараш А.А.

---------------

------------------------------------------------------------

---------------

------------------------------------------------------------

5