АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.,
суддів - Короткова В.Д., Комаровської Н.В.,
з участю секретаря - Стадніченко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору дарування розірваним , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 червня 2012 року ,-
встановила:
В квітні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом і в обґрунтування позовних вимог посилалася на те ,що 30.01.2007 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір дарування 17\100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно якого останній зобов'язався виплатити податок на отримані доходи у вигляді одержаної нерухомості, подати декларацію про доходи до 01.04.2008 року, проте ОСОБА_2 відмовився виконувати покладені на нього обов'язки та погодився на вимогу позивачки розірвати договір дарування , але ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер , договір дарування не розірвано.
Позивачка просила визнати договір дарування 17\100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 від 30.01.2007 року розірваним.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 червня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення судом норм матеріального,процесуального права , неповним з'ясуванням обставин справи , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення ,яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню ,а рішення суду залишенні без змін.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.01.2007 року між позивачкою та померлим ОСОБА_2 було укладено договір дарування 17\100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований у реєстрі за № 231, відповідно якого ОСОБА_1 подарувала а ОСОБА_2 прийняв в дар 17\1000 частин домоволодіння під АДРЕСА_1,що знаходиться на земельній ділянці площею 1300 кв. м.(а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.7).
Відмовляючи в задоволені позову , суд першої інстанції виходив з того ,що позивачкою пропущений строк звернення до суду встановлений ст. 728 ЦПК України .
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна .
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову ОСОБА_1 з інших підстав ,виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі ,зробленою до винесення ним рішення .
Матеріали справи не містять заяви сторін про застосування строку позовної давності.
Виходячи з правочину договору дарування , відповідачем по справі має бути спадкоємці померлого , суд першої інстанції вирішив спір за яким Білгород-Дністровська міська рада є неналежним відповідачем.
Відповідно до п.8 роз'яснень ППВСУ № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" , відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною вимог,які встановлені статтею 203 ЦК України , саме на момент вчинення правочину.
Доводи визнання договору дарування від 30.01.2007 року на які посилається позивачка не передбачені ст. 203 ЦК України .
Укладений позивачкою договір дарування від 30.01.2007 року , за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 203,205,209 ЦК України , дії померлого після укладення договору дарування ,а саме сплата податку на отримані доходи та надання декларації про доходи є суб'єктивним правом останнього та правовою поведінкою померлого у подальшому ,що ніяким чином не впливає на умови договору дарування та не можуть виступати як підстави для визнання договору дарування недійсним.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначене та помилково відмовив у задоволені позову з підстав пропуску строку звернення до суду .
За таких підстав , відповідно до п.4.ч.1 ст. 309 ЦПК України , рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Керуючись ст. 303, п.1 .ч.1 ст. 307, п.4, ч.1 ст.309,316,319 ЦПК України , колегія суддів
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2012 року скасувати .
В задоволені позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору дарування розірваним відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 15.10.2012 року.
Судді : А.А.Калараш
Н.В.Комаровська
В.Д.Коротков
Справа № 22ц1590\8035\12 Категорія: 21
Головуючий у першій інстанції Матяш Т.Л.
Доповідач Калараш А.А.
---------------
------------------------------------------------------------
---------------
------------------------------------------------------------
2