АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Мартинової К.П., Оверіної О.В.,

за участю секретаря - Стоянової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА :

11 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 13 липня 2007 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, про що у книзі реєстрації шлюбів 13.07.2007 року було зроблено актовий запис за № 805, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого повторно 06 березня 2012 року. Від шлюбу у подружжя дітей не має.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав та пояснив, що останнім часом, вони з відповідачкою подружні стосунки не підтримують, спільне життя з відповідачкою не склалось у зв'язку з тим, що за період спільного життя вони з відповідачкою не розуміли один одного, відповідачка ніколи не прислуховувалася до його думки, що призвело до розпаду сім'ї. Як зазначив позивач, шлюбні відносини між ними припинилися, фактично з лютого 2012 року та з цього часу, мешкають окремо, спільне господарство ними не ведеться, бюджети в них різні. Позивач строк для примирення просив не надавати. Крім того, позивач вказав, що змушений звернутись до суду із даним позовом, оскільки відповідачка ОСОБА_1 на розірвання шлюбу в органах РАЦС не згодна.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що дійсно з лютого 2012 року спільно із ОСОБА_1 не мешкає, спільне господарство ними не ведеться, бюджети окремі, почуття взаємоповаги втрачено та збереження даного шлюбу є неможливим, однак оскільки між ними не вирішено питання щодо спільного майна придбаного за час перебування у шлюбі, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Рішення суду оскаржує ОСОБА_2.

____________________________________________________________________________

Головуючий 1-ої інстанції: Мунтян О.О. Справа 22-ц/1590/7623/2012

Доповідач: Доценко Л.І. Категорія: 47

- 2 -

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13 липня 2007року. Від спільного життя дітей не мають. З лютого 2012року шлюбні відносини сторони припинили , проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Сторони вважають, що збереження сім;ї неможливо, оскільки вони втратили почуття взаємоповаги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу на підставі ч.2 ст.112 СК України , суд першої інстанції виходив з того, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім;ї суперечило б інтересам одного з подружжя.

Розглядаючи спір, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції згідно п.5 ст.191 ЦПК України повинен був дати сторонам строк для примирення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 не заявляла такого клопотання в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді К.П. Мартинова

О.В. Оверіна