УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/7038/2012Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. Ф.
"14" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Руснак А.П.,
СуддівБерзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,
При секретаріПостіковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» до ОСОБА_7 про стягнення витрат на навчання за договірним зобов'язанням, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 30 серпня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що у зв'язку з недотриманням вимог договору, укладеного сторонами, відповідачка зобов'язана відшкодувати витрати на навчання.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 30 серпня 2012 року позовні вимоги ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» 16 000 грн. витрачених на її навчання за договором від 03 вересня 2009 року, а також 214,60 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог. При цьому суд вважав встановленим, що відповідачкою не виконані зобов'язання за договором від 03 вересня 2009 року про оплату навчання, тому відповідно до умов даного договору, вона зобов'язана повернути кошти, витрачені на її навчання.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
03 вересня 2009 року між ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» та ОСОБА_7 укладено договір, за умовами якого на робітника, що бажає пройти навчання та отримати звання «спеціаліст» покладалися певні обов'язки, зокрема, протягом всього строку навчання продовжувати роботу на підприємстві та відпрацювати на посадах, які відповідають отриманій кваліфікації не менше року за кожний, сплачений підприємством, рік навчання.
Зазначені умови договору не суперечать договору № 09-МО-1к 68 ДВ від 01 вересня 2009 року, укладеного ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» з Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій про надання освітніх послуг.
Наказом № 12-К від 27 квітня 2012 року ОСОБА_7 - головний бухгалтер ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» звільнена за власним бажанням.
Кошти, витрачені на її навчання відповідачка у добровільному порядку не повернула, хоча за договором на неї покладено таке зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_7 зобов'язана відшкодувати витрати, які були здійсненні у зв'язку з її навчанням за рахунок коштів позивача.
Наданий позивачем розрахунок витрат на навчання в сумі 16000 грн. відповідачкою не спростовано.
Посилання апелянта на невиконання позивачем умов договору, а саме несплата за рахунком від 24 травня 2011 року № 5153 4000 грн., наслідком чого є, на її думку, за п. 3.1 укладеного сторонами договору, звільнення від зобов'язань, не можна прийняти до уваги.
Так, за п. 5.3 договору про оплату навчання передбачено, що оплату за навчання за п.4.4 договору № №09-МО-1к 68 ДВ від 01 вересня 2009 року підприємство здійснює після надання працівником рахунку. Відповідачкою не надано доказів на підтвердження того, що такий рахунок надавався нею для оплати підприємством та їй у цьому було відмовлено.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст. 212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 30 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді Руснак А.П., Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,