^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22-4914/ 2006 р.                                                  Головуючий у 1 інстанції:

Дюженко Л.А. Суддя-доповідач : Пільщик Л.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2006 року                                                                                          М.Запоріжжя

Колегія  суддів   судової  палати  у   цивільних   справах  апеляційного   суду Запорізької області у складі:

Головуючого Пільщик Л.В.

Суддів: Гончара О.С., Мануйлова Ю.С.

При секретарі Ткаченко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від ЗО червня 2006 по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та   визнання права власності на ^1\2 частку майна,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та про визнання права власності.

У позовній заяві зазначала, що 06.10.1990 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 .

В листопаді 1992 року їм на сім'ю із трьох чоловік : її, ОСОБА_4 та її сина згідно ордеру НОМЕР_1 була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, в якій вона проживає і не цей час , несе всі витрати по її утриманню У липні 2000 р. квартира за спільною згодою була приватизована на ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. У лютому 2005 року, після звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, стало відомо, що шлюб був розірваний 20.05.1997 року.. Проте спільне проживання не припиняли, з моменту реєстрації шлюбу і до дня смерті ОСОБА_4 вони постійно проживали однією сім'єю , вели спільне господарство , мали спільний бюджет . В 2002 році ОСОБА_4 прооперували , вона (позивачка) доглядала його, взяла на себе усі витрати пов'язані з лікуванням та забезпеченням медикаментами, поховала  за свої кошти.

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на квартиру , спадкоємицями якої є відповідачки, дочки ОСОБА_4

Просила суд встановити факт проживання однієї сім'єю, її з ОСОБА_4 без шлюбу в період з 20.05.1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та з підстав , передбачених ст.. 74 СК України , визнати за нею право власності на ^1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено .

Визнано факт , що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жили однією сім'єю без шлюбу 3 20.05.1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ^1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Апеляційне провадження порушено за скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

У скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення , посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про закриття провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, доводи адвоката, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 і визнав за нею право власності на ^1\2 часини квартири, мотивуючи тим , що ця квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які не перебували у шлюбі, але проживали однією сім'єю .В правове обґрунтування зроблено посилання на ст.. 74 Сімейного Кодексу України.

Проте з висновками суду не можна погодитися , оскільки суд першої інстанції застосував зворотню силу Сімейного Кодексу.

Відповідно до ч.І ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків , коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Стаття 74 Сімейного Кодексу , якою передбачено ,що якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі між собою , майно , набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності і що на майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності поширюється положення глави 8 Сімейного введено в дію з 1 січня 2004 року. Квартира щодо якої заявлені вимоги про визнання спільною сумісною власністю Пивоваровим придбана у власність 19.07.2000 р., до введення в дію зазначеної норми. А відтак ст..74 СК не може застосовуватися до правовідносин , що мали місце до введення в дію зазначеної норми, оскільки норми Сімейного Кодексу зворотної сили не мають

Окрім того, квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_4 приватизована згідно з Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду ( а..с.12,15).

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

На   підставі   викладеного   та   ст..   74   СК   та   керуючись   ст.ст.   307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИ РІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду  м.  Запоріжжя від «ЗО» червня 2006 року скасувати.

Ухвалити нове рішення такого змісту.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу і визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців...