Справа № 22ц/1290/3959/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Гаврилюка В.К.
суддів: Коротенка Є.В., Околота Г.М.
при секретарі : Константіновій Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Крим СЛ-Тур»
на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 15 травня 2012 року
за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, приватного підприємства «Крим СЛ-Тур» про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення збитків та моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2011 року позивач звернулася із зазначеним позовом до суду, який згодом уточнила, посилаючись на те, що 03 червня 2011 року між позивачем та відповідачем по справі був укладений договір № 21 на туристичне обслуговування, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 що діяла за дорученням приватного підприємства «Крим СЛ-Тур» зобов'язалась забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а Позивач зобов'язана прийняти та оплатити їх. Відповідачі не виконали умов договору, що виразилося у наданні неправдивої інформації про умови відпочинку, представленні неналежних умов проживання та відпочинку, що змусило позивачку та її сім'ю раніше визначеного строку залишити готель, запропонований відповідачами. Вказані порушення крім матеріальних збитків розмірі 15840 гривень, спричинили позивачці моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які ОСОБА_1 зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї та її сім'ї. Душевні страждання викликані необхідністю вжиття додаткових заходів для відновлення їх прав, зміною звичайного укладу життя, порушенням планів, переживаннями щодо ігнорування їх прав. Виходячи з характеру та обсягу душевних страждань, потреби значних та довготривалих процедур, зверненням позивачки щодо надання медичної допомоги, моральну шкоду оцінено позивачкою у 15000 грн.
Посилаючись на ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» ст.ст. 20, 25, 32 Закону України «Про туризм», положення Цивільного Кодексу України, позивач просила суд розірвати договір № 21 на туристичне обслуговування від 03 червня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 що діяла за дорученням Приватного підприємства «Крим СЛ-Тур», стягнути солідарно з відповідачів в якості відшкодування матеріальних збитків суму в розмірі 15840 грн. та в якості відшкодування моральної шкоди 15000 гри., судові витрати.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства «Крим СЛ-Тур» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13464 грн. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні). Стягнуто з приватного підприємства «Крим СЛ-Тур» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 134,64 грн. (сто тридцять чотири гривні 64 копійки), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (сто двадцять гривень). У іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що судом неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Іншими сторонами рішення суду не оскаржується.
У своїх запереченнях представник позивача вважає рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
В судовому засіданні представник „Крим СЛ-Тур" підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.
Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, яки беруть участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
На підставі ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на основу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що 02.06.2011 року фірма ПП «Крим СЛ-Тур» (туроператор) та ФОП ОСОБА_2 (агент) уклали між собою договір № 5, відповідно до умов якого агент приймає на себе зобов'язання реалізовувати турпродукт, розроблений туроператором (п. 1.1). Договором передбачено, що туроператор зобов'язаний забезпечувати агента інформаційно-рекламною продукцією про умови проживання, відпочинку та основних напрямків лікування, можливості екскурсійного обслуговування та інших послугах, що надає туроператор, у строк 5 днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок грошових коштів надати путівки в кількості, що обумовлена у додатку, який є невід'ємною частиною договору, своєчасно та якісно надавати комплекс послуг, що входять до вартості путівки. Агент зобов'язаний доводити до відома клієнтів відповідну рекламну інформацію про умови відпочинку та лікування, що надається туроператором у письмовому вигляді, без перекручення та у повному обсязі, своєчасно інформувати туристів, що входить до вартості путівки, здійснювати діяльність щодо продажу турпродукта від свого імені (п. 2 договору).
03.06.2011 року ФОП ОСОБА_2 (тур агент), що діяла за дорученням Крим СЛ Тур (туроператор) з одного боку та ОСОБА_1 (турист) з іншого боку уклали договір на туристичне обслуговування (а.с. 37-38, 51-52). Представник „Крим СЛ-Тур" у засіданні апеляційного суду не заперечує, що позивачці за їх дорученням надавався саме тур продукт.
Відповідно до вимог ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про туризм», туристичний продукт попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про туризм» суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про туризм», договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.
Згідно умов договору тур агент зобов'язалася відповідно до заявки туриста на бронювання забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а турист зобов'язалася на умовах даного договору прийняти та оплатити їх (п. 1.1).
Згідно п. 2.1.1. договору турагент зобов'язаний інформувати туриста про програму тура, характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, ознайомити про стан навколишнього середовища. Пунктом 2.2.3 договору передбачений обов'язок туриста оплатити вартість туристичних послуг.
Зобов'язання позивача щодо сплати послуг були виконані в повному обсязі - було сплачено повну вартість туру відповідно до п. 6.1 в розмірі 15840 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. в порядку, що передбачений п. 6.3. шляхом перерахування 13464 грн. на рахунок туроператора, тобто ПП «Крим СЛ - Тур» (а.с. 76), та суми в розмірі 2376 грн. на рахунок тур агента - тобто ФОП ОСОБА_3, що підтверджено поясненнями сторін.
Судом встановлено, що позивачка отримала від ФОП ОСОБА_3 інформацію відносно місцезнаходження туроператора, характеристику готелю, дату та час початку та закінчення туристичного обслуговування, його ціну та порядок здійснення оплати. Наведене підтверджено матеріалами справи, а саме - договором та додатками до нього, що підписані ОСОБА_1, поясненнями свідка ОСОБА_4 25.07.2011 року позивачка прибула до місця, оговореного договором, а саме - ГК «Зелений мис», м. Алупка. Доводи позову щодо неналежних умов переїзду з м. Симферополя до м. Алупка суд не приймає, адже умовами договору не передбачено обов'язку тур агента або туроператора супроводжувати туриста під час даного переїзду. Доказів зворотного позивачкою не надано. Таким чином, суд прийшов до висновку про виконання ФОП ОСОБА_3 умов договору.
Коли позивачка із сім'єю прибула в комплекс «Зелений мис», останній був у стадії будівництва, шлях до моря не було забезпечено, що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_4 та фотографіями (а.с. 8-19). Вказані фотографії суд приймає в якості доказу, оскільки їх зміст повністю узгоджується з змістом фотографій, наданих ОСОБА_3 (101-112), які були зроблені відповідачкою у ГК «Зелений мис» м. Алупка.
У відповідності до п. 3.7. договору позивачка повідомила про невідповідність умов туру з пропозицією розірвання договору (а.с. 40).
Згідно із положеннями статей 526, 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, з дотриманням строку (терміну) його виконання, якщо такий встановлено зобов'язанням.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про туризм»встановлено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання. Частиною десятою цієї статті передбачено, що порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Враховуючи порушення виконавцем умов договору, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення збитків, понесених позивачем, розмір яких у складає 13464 грн. з „Крим СЛ-Тур", якому кошти були перераховані, який на підставі п. 2.2 договору №6 від 6.06.2011 року з ООО „Вест Іст Груп" за відповідну плату продає послуги готелю „Зелений мис"(а.с. 72-74). У судовому засіданні апеляційного суду представник „Крим СЛ-Тур" зазначив, що умови та ціни вказаного договору є строго конфіденційними і розголошенню не підлягають, посилаючись на п. 4.1 зазначеного договору. Надана апелянтом звітність про дебітові та кредитові операції не свідчить про перерахування будь яких коштів позивачки ООО „Вест Іст Груп" або готельному комплексу „Зелений мис" та з якими позивачка не мала ніяких договірних відносин.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Крим СЛ-Тур» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 15 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :