АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/7521/2012 р. Головуючий 1-інстанції -Шишкін О.В.

Справа № 2-1867/2011 р. Доповідач -Борова С.А.

Категорія -трудові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -судді Борової С.А.

суддів - Пшенічної Л.В.,

- Івах А.П.,

за участю секретаря -Варюшичевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обгрунтування позову зазначала, що при розірванні з нею трудового договору не одержувалась згода профспілкового органу, оскільки вона була в.о. голови профспілкової організації в/ч А-3463, територіальною державною інспекцією праці в Харківській області під час перевірки виявлені зазначені порушення законодавства про працю під час звільнення її з роботи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2011 року закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 7 302,39 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

В обгрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції їй було незаконно відмовлено в позові, наводить ті ж доводи, що і в позовній заяві.

Судова колегія, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного:

Згідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що при розірванні трудового договору згода професійної спілки працівників ДП «48 ЗЗТ»адміністрацією відповідача не отримувалась, оскільки ОСОБА_2 не є членом даної професійної спілки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з липня 1988 року працювала на різних посадах на ДП «48 ЗЗТ».

Наказом керівника підприємства № 89 від 23.11.2009 року «Про затвердження нової редакції штатного розпису»було затверджено нову редакцію штатного розпису, згідно з яким було скорочено штат працівників, зокрема й посаду економіста відділу матеріально-технічного забезпечення та збуту, на якій працювала позивачка.

Після затвердження нового штатного розпису, ОСОБА_2, посада якої скорочувалась, згідно зі ст. 49 ч. 1 КЗпП України було персонально попереджена про майбутнє звільнення більш ніж за два місяці 23.11.2009 року.

Наказом № 7 від 25.10.2010 року ДП «48 ЗЗТ»ОСОБА_2 звільнено з роботи за скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Перед звільненням переведення позивачки на іншу роботу на підприємстві не пропонувалося у зв'язку з відсутністю вакантних посад.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 і п. п. 2,3 ст. 41 цього кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, щодо її голови вищий профспілковий орган.

Згідно ч. 9 цієї статті, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

На даному підприємстві діє первинна професійна спілка працівників ДП «48 ЗЗТ», яка була легалізована Харківськім міським управлінням юстиції 26.06.2009 року та зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.07.2009 року.

Згідно повідомлення голови профкому зазначеної профспілки від 11.08.2010 року, ОСОБА_2 не була членом первинної професійної спілки працівників ДП «48 ЗЗТ».

Посилання ОСОБА_2 на протокол зсідання профкому первинної профспілкової організації в/ч А-3463 від 19 березня 2009 року, в якому зазначено, що на цьому засіданні на ОСОБА_2 було покладено обов'язки голови профкому первинної профспілкової організації в/ч А-3463. безпідставні.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.08.2010 року було зобов'язано Харківське міське управління юстиції виключити з Єдиного державного реєстру об'єднань громадян та благодійних організацій запис про легалізацію первинної профспілкової організації в/ч А-3463 та зобов'язано Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запис про реєстрацію первинної профспілкової організації в/ч А-3463.

Також судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2010 року було скасовано припис державної інспекції праці у Харківській області № 20-01-329/1343 від 24.06.2010 року щодо порушення ст. 43 КЗпП України та ч. 3 ч. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»під час звільнення ОСОБА_2

Відсутність легалізації профспілкової організації на в/ч А- 3463 встановлено і рішенням суду від 06 грудня 2010 року, залишеним без змін апеляційним судом ухвалою від 19 травня 2011 р. по справі за позовом прокурора Харківської міжрайонної транспортної прокуратури в інтересах ОСОБА_3 до Державного підприємства «48 завод залізничної техніки».

Доказів, які б спростували вищенаведене позивачкою не надано.

Таким чином, судом вірно встановлено, що профспілкова організація в/ч А-3463 на підприємстві не діяла, а членом діючої профспілкової організації позивачка не була.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, законодавець вказує на наявність вини відповідача у невиплаті грошових коштів при кінцевому розрахунку з робітником під час звільнення.

Матеріалами справи встановлено, що 18 серпня 2008 р. ухвалою господарського суду по справі № Б-39/90-08 було порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає: зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство і до введення мораторію;

припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Під час дії мораторію:

- заборонити стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

- заборонити нарахування неустойки ( штраф, пеня), інших фінансових ( економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Оскільки трудові права позивачки не були порушені з вини відповідача відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст. 237-1 КЗпП.

За таких обставин судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими і вони не дають підстав для його скасування або зміни що відповідно до ст.. 308 ЦПК України є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

судді -