УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/6938/2012Головуючий суду першої інстанції:Гордєйчик Т.Ф.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

"12" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБелинчук Т.Г.

СуддівІсаєва Г.А. Підлісної І.А.

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження жилим будинком шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

17 липня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження жилим будинком шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1. Відповідачка, тимчасово вселившись у вказаний будинок, фактично вигнала із цього будинку позивача, вселила туди свого співмешканця та проживає разом із ним, чим створює перешкоди у користуванні цим житлом його власникові. При цьому, проживаючи там із травня 2011 року, не сплачує за комунальні послуги, веде себе дуже агресивно, демонтувала частку житла. Він неодноразово звертався щодо такої поведінки відповідачки до правоохоронних органів, але остання ніяких мір щодо свого виселення не приймає. Навпаки, погрожує позивачеві фізичною розправою і наполягає на тому, щоб той купив для неї окрему квартиру, або передав їй у власність вказане житло. Вказані дії відповідачки роблять неможливим проживання позивача у власному житловому будинку та не дозволяє розпоряджатися ним на свій розсуд. У зв'язку з цим, позивач просить суд усунути перешкоди у здійсненні ним права володіння, права користування та розпорядження жилим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачки без надання іншого житлового приміщення та судові витрати покласти на відповідачку.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 21 серпня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що згідно зі свідоцтвом від 07 березня 2000 року власником нежилого приміщення - магазин «Алустон», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 27,2 кв. м., є позивач. Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради АР Крим від 25 лютого 2000 року № 154, на заяву позивача від 11 лютого 2000 року, магазину «Алустон» було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1. Зазначає, що відповідачка не дає можливості користуватися, володіти та розпоряджатися нежилим приміщенням АДРЕСА_1 та створює перешкоди. Ним було надано до суду ряд належних доказів, це показання свідків, звернення та відповіді до правоохоронних органів. Також вказує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідачка та її дитина зареєстровані за іншої адресою. На підставі викладеного просив задовольнити його апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду достатніх доказів тих обставин на які він посилається як на обґрунтування своїх позовних вимог.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

За положеннями ст. 4 Житлового кодексу України житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 5 Постанови від 12 квітня 1985 року № 2 « Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України», убачається що, при розгляді спорів ,що не врегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства. На підставі норм, що регулюють договір майнового найму, а не житлового законодавства, вирішуються вимоги про виселення з приміщень, що не входять до складу житлового фонду (виробничих і інших нежилих приміщень, вагончиків, збірно-розбірних, пересувних, контейнерних та інших підсобних споруд).

Тобто відносини, пов'язані з використанням під житло приміщень у нежилих будинках, не призначених для постійного проживання громадян, регулюються нормами цивільного, а не житлового законодавства незалежно від їх тривалості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва від 07 березня 2000 року позивач ОСОБА_6 є власником магазин «Алустон», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 27,3 кв.м.( а.с. 18).

Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради АР Крим від 25 лютого 2000 року № 154, вказаному об'єкту нерухомості привласнена поштова адреса АДРЕСА_1.( а.с. 19).

Рішенням виконкому Алуштинської міської ради АР Крим від 11.12.2009 року № 722 дано згоду на прийняття в експлуатацію самовільно збудованого двохповерхового житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.Надано ОСОБА_6 довідку про узгодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, для отримання сертифіката відповідності в інспекції ДПАБК в АР Крим (а.с. 20).

На даний час правовстановлюючі документи щодо об'єкта нерухомості по АДРЕСА_1, як житлового будинку не отримані. Таким чином на час розгляду справи спірний об'єкт є нежитловим приміщенням - магазином «Алустон».

У позовних вимогах позивач ОСОБА_6 просить суд усунути перешкоди у здійсненні ним права володіння, права користування та розпорядження жилим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачки без надання іншого житлового приміщення (а.с. 11).

Відповідно до положень статі 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У зв'язку з наведеним суд першої інстанції розглянув справу у межах позовних вимог, які заявлені щодо усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення, та у зв'язку з недоведеністю вказаних вимог відмовив у задоволені позову. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції. При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом на захист свого порушеного права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав до його відміни немає

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.