УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/7930/2012Головуючий суду першої інстанції:Биховець М.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Бондарєв Р. В.
"14" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБондарева Р.В.
СуддівЯковенко Л.Г. М’ясоєдової Т.М
При секретаріГаліч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_7 на дії Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Чорноморський Банк розвитку та реконструкції» на ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2012 року скаргу ОСОБА_7 про визнання неправомірним та скасування акту опису та арешту майна, що є предметом іпотеки, задоволено частково. Скасовано акт опису та арешту квартири АДРЕСА_1 від 17.05.2012 р. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою виконуючий обов'язки Голови Правління ПАТ «Чорноморський Банк розвитку та реконструкції» (далі Банк) подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги. Зокрема зазначає, що закон не передбачає обов'язкового винесення державним виконавцем постанови про накладання арешту перед складанням акту опису та арешту майна. Крім того, скасування акту опису та арешту майна може у подальшому унеможливити виконання рішення суду, чим самим порушуються інтереси Банку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7, представника Банку, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 05.04.2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на користь ПАТ ««Чорноморський Банк розвитку та реконструкції» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1375535,35 грн.
Постановою від 08.08.2011 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-234/2011, виданим 02.08.2011 року Сімферопольським районним судом АР Крим.
17.05.2012 року державним виконавцем Абсаітовою Ф.А. складений акт опису та арешту майна, а саме квартири АДРЕСА_1, що належить заявнику.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.
При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця ОСОБА_7. вважала, що її права як власника іпотечного майна порушено через недотримання державним виконавцем вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», який здійснив опис та арешт іпотечної квартири без рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частково задовольнивши скаргу та скасувавши акт опису та арешту майна, суд першої інстанції послався на порушення вимог ст. ст. 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець не виніс постанову про накладення арешту на майно боржника.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 11 ЦПК України вийшов за межі скарги на дії державного виконавця, постановив ухвалу за мотивами, якими скарга обґрунтована не була, а доводи скарги щодо порушення державним виконавцем вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» залишилися нерозглянутими.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, її скасовує і передає питання на новий розгляд, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За змістом ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Враховуючи, що суд першої інстанції при розгляді скарги на дії державного виконавця допустив порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування оскарженої ухвали, вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорноморський Банк розвитку та реконструкції» задовольнити частково.
Ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2012 року скасувати, передати питання до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді