У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0190/1868/2012 Доповідач : Корольов М.Ф.
09.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоТрясуна Ю.Р.,
СуддівКорольова М.П., Радіонова І.І.,
За участю прокурораСулейманової Д.Н.,
засудженого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальнау справу за апеляціями засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_7,
В С Т А Н О В И Л А
Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 серпня 2012 року
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Таваксай Ташкентської області, Узбекистан, громадянин України, маючий неокінчену вищу освіту, працюючий в КЕЧ слюсарем теплових мереж котельної військової частини А-1743, не одружений, маючий на утриманні малолітню доньку, - ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: 1) 19.06.2009 року Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки; 2) 26.01.2010 року Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 29.04.2011 року за постановою від 21.04.2011 року Перевальського районного суду Луганської області: невідбута частина покарання замінена на виправні роботи з відрахуванням в дохід держави 10 % заробітку строком на 1 рік 8 місяців 18 днів, що проживає за адресою: АДРЕСА_3
визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і йому призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.01.2010 року і йому остаточно визначено покарання у вигляді 4 років 9 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Єреван, Вірменія, громадянин Вірменії, маючий неповну середню освіту, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 1) 27.10.1998 року Алуштинськім міським судом АР Крим за ст.ст. 141 ч. 1, 140 ч. 2, 42 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46 КК України з відстроченням виконання рішення терміном 1 рік, штраф 680 гривень; 2) 24.12.1999 року Алуштинськім міським судом АР Крим за ч. 2 ст. 141 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 18.02.2000 року Алуштинськім міським судом АР Крим за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 42 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 4) 11.12.2003 року Алуштинськім міським судом АР Крим за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 5) 26.05.2008 року Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 29.11.2010 року за постановою Селідовського міського суду Донецької області від 19.11.2010 року умовно-достроково від відбування покарання на 4 місяці, що проживає за адресою: АДРЕСА_4
визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і йому призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 заподіяний злочином збиток у розмірі 8 200 гривень.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 заподіяний злочином збиток у розмірі 5 417 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 заподіяний злочином збиток у розмірі 1 600 гривень.
Стягнуті з ОСОБА_6 судові витрати по справі в доход держави в сумі 235 гривень 20 копійок.
Стягнуті з ОСОБА_5 судові витрати по справі в доход держави в загальній сумі 470 гривень 40 копійок.
Згідно вироку, ОСОБА_5 26.03.2012 року близько 17-00 години діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного заволодіння чужим майном, проник в приміщення домоволодіння АДРЕСА_5, звідки таємно викрав майно, належне ОСОБА_12 на загальну суму 12 680 гривень. З місця злочину ОСОБА_5 зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальний збиток.
ОСОБА_6 і ОСОБА_5, повторно, 29.03.2012 року близько 22-00 години, спільно, за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного заволодіння чужим майном, проникли на територію складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, звідки таємно викрали майно, належне ОСОБА_10 на загальну суму 5 417 гривень. З місця злочину ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зникли, викраденим розпорядилися на свій розсуд, чим заподіяли потерпілій матеріальний збиток.
Вони ж, повторно, 01.04.2012 року близько 19-00 години сумісно, за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного заволодіння чужим майном, проникли в квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно, належне ОСОБА_9 на загальну суму 8 200 гривень. З місця злочину зникли, викраденим розпорядилися на свій розсуд, чим заподіяли потерпілій матеріальний збиток.
ОСОБА_6, повторно, 02.04.2012 року близько 21 години 30 хвилини, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного заволодіння чужим майном, проник у квартиру АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно, належне ОСОБА_11 на загальну суму 1 600 гривень. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток.
У апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим змінити. Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції при винесенні вироку не врахував всі обставини справи і при розгляді справи не прийняв міри для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Апелянт вказує, що при постановленні вироку суд першої інстанції врахував не всі обставини, які пом'якшують покарання.
У апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим змінити. Свої доводи мотивує тим, що при винесенні вироку суд першої інстанції не врахував ряд пом'якшуючих покарання обставин. Апелянт просить призначити менш суворе покарання.
У апеляції адвокат ОСОБА_7 просить вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим змінити і призначити засудженому ОСОБА_6 покарання у вигляді мінімального терміну покарання, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Свої доводи мотивує тим, що призначене покарання є надто суворим, не відповідним тяжкості скоєного злочину і особі засудженого. Апелянт просить звернути увагу на те, що при постановлені вироку не враховані пом'якшуючі вину ОСОБА_6 обставини і відсутність обтяжуючих обставин.
Заслухав доповідача, провівши судове слідство і дебати, в яких ОСОБА_5 підтримав доводи апеляції, а прокурор заперечував проти них та просив вирок залишити без змін, надавши останнє слово засудженому ОСОБА_5, перевіривши доводи апеляцій і матеріали справи, колегія дійшла висновку про те, що апеляції задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обсяг і доведеність вини ОСОБА_6 і ОСОБА_5, правильно кваліфікував їх дії, призначив засудженим законне і обгрунтоване покарання.
Висновки суду про винність ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, за які вони засуджені, ґрунтуються на належно досліджених і оцінених доказах в їх сукупності, які в частині кваліфікації дій не оспорюються в апеляціях.
При призначенні покарання суд першої інстанції належним чином врахував характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особи засуджених. Так, засуджений ОСОБА_6 скоїв злочин в період відбування покарання за скоєння корисливого злочину, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи і попереднім заняттям спортом - позитивно, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, а засуджений ОСОБА_5 є раніше неодноразово судимим за скоєння корисливих злочинів, по місцю тимчасового проживання характеризується позитивно, працездатний, але не працевлаштований, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває.
Також при призначенні покарання судом правильно були враховані обставини, пом'якшуючі і обтяжуючі покарання.
Так, обставинами, які пом'якшують покарання засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 суд врахував повне визнання ними своєї вини і щире каяття у скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно і обгрунтовано призначив покарання, пов'язане виключно з ізоляцією від суспільства і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення винних і попередження здійснення ними нових злочинів.
До судового засідання апеляційної інстанції засудженим ОСОБА_5 було заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи з допомогою перекладача. При цьому він посилався на те, що недостатньо добре володіє російською письмовою мовою. Але, як свідчать матеріали справи, досліджені колегією у судовому засіданні і відповіді ОСОБА_5 на запити суду, він вільно володіє російською мовою, якою було проведено досудове розслідування і судовий розгляд, як усною, так і письмовою, про що він неодноразово підтверджував на досудовому розслідуванні, в суді першої інстанції, а також при розгляді його справи апеляційним судом.
За таких обставин, колегія вважає, що клопотання ОСОБА_5 про надання йому перекладача для ознайомлення з матеріалами справи є необґрунтованим.
Порушень кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства і судового розгляду справи відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які тягнули б за собою відміну або зміну вироку, не встановлено.
Підстав для скасування або зміни вироку доводи апелянтів не містять.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія
УХВАЛИЛА :
Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 серпня 2012 року відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляції засуджених і адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
СУДДІ :
Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Радіонов І.І.