У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0190/1798/2012 Доповідач : Корольов М.Ф.

25.09.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоТрясуна Ю.Р.,

СуддівКорольова М.П., Радіонова І.І.,

За участю прокурораСулейманової Д.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією і доповненню до неї засудженого ОСОБА_5 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2012 року, яким подання Сімферопольської виправної колонії № 102 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до постанови, подання мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_5 відбув більш 3/4 призначеного судом строку покарання, довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Суд встановив, що згідно з обставинами справи, підстав до застосування умовно-дострокового звільнення у даному випадку не має, оскільки адміністрація СВК-102 не надала достатніх відомостей про те, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою і відношенням до праці довів своє виправлення.

Суд вважає, що умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від покарання за таких обставин буде передчасним, оскільки його нечисленні заохочення, останнє із яких за участь у фізкультурно-спортивній секції, не свідчать про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і відношенням до праці довів своє виправлення.

Крім того, суд прийняв до уваги, що ОСОБА_5 сподіваючись на умовно-дострокове звільнення не приймав яких-небудь заходів по відшкодуванню судових витрат, сума яких складає всього 75,12 гривень, хоча для цього йому надавалося достатньо часу.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим скасувати. Доводи мотивує тим, що постанова є незаконною та неправильною, постановленою з порушенням кримінально-процесуального законодавства.

Апелянт вказує, що він відшкодував судові витрати у повному обсязі та має три заохочення.

Заслухав доповідача, провівши судові дебати, у яких прокурор заперечував проти апеляції, перевірив доводи апеляції і матеріали справи, колегія прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних обставин.

Судом першої інстанції в постанові обґрунтовано вказано про те, що застосування умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов'язком суду. Суд правильно відзначив, що підстав для застосування умовно-дострокового звільнення немає, оскільки адміністрація СВК-102 не надала достатніх відомостей про те, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.

Твердження апелянта про те, що суд порушив його права і не викликав до судового засідання, не можуть бути підставою до скасування постанови, тому що в матеріалах подання є заява ОСОБА_5, у якій він просить розглянути справу відносно нього без його участі.

Таким чином, колегія вважає, що відмова у задоволенні подання судом першої інстанції є правомірною і законною, такою, що не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 407 КПК України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2012 року відносно нього - без змін.

СУДДІ:

Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Радіонов І.І.