КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2012 р. Справа№ 5011-61/8461-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Тарасенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача Штокалов Є.А. -представник за дов. № 08.6-03/1366 від 29.02.2012р.;
від відповідача Ткачук О.В. -представник за дов. №08.6-03/8214 від 12.07.2012р.;
Благодатна Ю.В. -представник за дов. б/н від 30.06.2012р.;
від третьої особи Король Д.В. -представник за дов. б/н від 11.07.2012р.;
не з'явився;
рорзглянувши апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд"
на рішення Господарського суду м. Києва
від 10.09.2012р. (дата підписання повного тексту 17.09.2012р.)
у справі № 5011-61/8461-2012 (суддя Івченко А.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАйПі лтд"
про визнання права власності на предмет іпотеки.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - позивач) в червні 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" (далі - відповідач ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАйПі лтд" (далі - третя особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 09.10.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 1716, та іпотечним договором від 17.01.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 2, - адміністративний будинок загальною площею 2263,50 кв. м., який розташований за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А (літера А) на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в розмірі 110 000 000,00 грн., яка складається з суми прострочених процентів в розмірі 86376586,45 грн. станом на 29.05.2012р. та простроченого кредиту в розмірі 23 623 413,55 грн. за Генеральним договором про здійснення кредитування №18/107-К від 05.10.2007р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 р. у справі № 5011-61/8461-2012 позовні вимоги задоволено повністю. В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк"в розмірі 110 000 000,00 грн., яка складається з суми прострочених процентів в розмірі 86376586,45 грн. станом на 29.05.2012р. та простроченого кредиту в розмірі 23 623 413,55 грн. за Генеральним договором про здійснення кредитування №18/107-К від 05.10.2007р., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 09.10.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 1716, та іпотечним договором від 17.01.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 2, - адміністративний будинок загальною площею 2263,50 кв. м., який розташований за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А (літера А) на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк". Визнано за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" право власності на адміністративний будинок загальною площею 2263,50 кв. м., що розташований за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А (літера А). Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 65 640,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Корпорація Укржилбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2012р. у справі №5011-61/8461-2012 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Крім того, апелянт зазначив, що договором іпотеки не передбачено та не встановлено порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі №5011-61/8461-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
14.11.2012р. від третьої особи через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному, а також з огляду на перебування Директора Товариства у відрядженні.
Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (далі -ГПК) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Проте, третьою особою відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості бути присутнім в судовому засіданні або забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.
Крім того 14.11.2012р. від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою підготовки заперечення на відзив. Колегія суддів, розглянувши дане клопотання дійшла висновку про відмову в його задоволенні як необґрунтоване.
14.11.2012р. представник відповідача в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду подав заяву про відвід суддів Суліма В.В., Рєпіної Л.О. та Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. у справі №5011-61/8461-2012 заяву Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" про відвід суддів Суліма В.В., Рєпіної Л.О. та Тарасенко К.В. у справі № 5011-61/8461-2012 залишено без задоволення.
14.11.2012р. від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування документів.
Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, витребування інформаційної довідки на адміністративний будинок загальною площею 2263,5 кв.м., що розташований за адресою: вул. Костельна, 13-А, м. Київ не можуть вплинути на хід вирішення даної справи.
Крім того, 14.11.2012р. від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (на розгляд експерта запропоновано поставити питання - яка дійсна вартість адміністративного будинку, загальною площею 2263,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костельна, №13-А з урахуванням його фізичного зносу на момент оцінки), яке не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Тож, наведена стаття передбачає можливість призначення судової експертизи для роз'яснення питань, які по-перше, вже виникли у межах конкретної справи, а по-друге -вирішення яких потребує спеціальних знать.
Між тим, питання, що вирішуються в межах даної справи є суто правовими та не потребують спеціальних знань, а докази по справі, зокрема щодо оцінки майна є достатніми та допустимими.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що до матеріалів справи було подано висновок №8356/12-43 експертно будівельно-технічного дослідження з рецензування "Звіту про належну оцінку вартості адміністративного будинку, загальною площею 2263,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костельна, 13 А та належить ЗАТ (ПрАТ) "Корпорація Укржилбуд", виконаний суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс".
Представник третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 14.11.2012р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представник третьої особи не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 14.11.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.10.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - кредитор) та Закритим акціонерним товариством "Корпорація Укржилбуд" (далі - позичальник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮАйПі Лтд." (далі - позичальник-2) було укладено Генеральний договір №18/107-К про здійснення кредитування (далі - генеральний договір, договір кредиту), предметом якого до умов кредитного договору є зобов'язання позивача взяти на себе зобов'язання надавати позичальникам грошові кошти у гривнях та/або доларах США, в межах загального ліміту, що дорівнює 464600000,00 грн. або 92 000 000,00 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України станом на дату укладення договору, на умовах, визначених цим договором та додатковими умовами до нього, а позичальники зобов'язуються повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим договором та додатковими умовами до нього, сплачувати проценти у розмірі 13 % річних у гривні та 11,5 % річних в доларах США.
Відповідно до п. 2 основних положень перерахування невикористаного залишку загального ліміту кредитування за цим договором у долари США здійснюється за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день надання кредиту або його відповідної частини.
Згідно п. 3 основних положень Генерального договору кредитування за цим договором здійснюється протягом періоду з 05.10.2007р. по 04.10.2012р.
Відповідно до п. 4 основних положень конкретні умови кредитування, а саме: валюта, сума, мета та строк кредиту, розмір процентної ставки, графік (порядок) погашення кредиту, форма кредитування визначаються додатковими угодами, що укладаються між сторонами, та є невід'ємною складовою частиною цього договору.
Пунктом 7 основних положень Генерального договору сторони передбачили, що виконання зобов'язань відповідного позичальника за цим договором забезпечується, у тому числі, договором іпотеки нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 13-а, а також іншого нерухомого майна загальною заставною вартістю, яка співвідноситься до суми заборгованості за кредитом, що надається на поповнення обігових коштів як 1,1 (одна ціла одна десята) до 1 (одного).
Згідно п. 2.7 Генерального договору сплата процентів за користування грошовими коштами здійснюється позичальником у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з наступного від місяця надання кредиту, а також одночасно з погашенням останнього платежу за кредитом, за відповідною додатковою угодою до цього договору, або у день дострокового повернення кредиту у випадках, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 3.3.4 Генерального договору позичальники зобов'язані сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому у відповідних додаткових угодах до цього договору, але, в будь-якому разі, не більше розміру процентної ставки, встановленого в пункті 1 цього договору.
Позичальники зобов'язані повертати кредитору кредит відповідно до строків/термінів, встановлених у відповідних додаткових угодах до цього договору, але, в будь-якому разі, не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитування, вказаного в п. 3 цього договору (п. 3.3.6 Генерального договору).
В подальшому в Генеральний договір були внесені зміни та доповнення та укладено додаткові угоди, а саме згідно з договором про внесення змін від 05.11.2007р., договором про внесення змін від 21.03.2008р., договором про внесення змін від 24.04.2008р., договором про внесення змін від 27.06.2008р.
09.10.2007р. між позивачем-1 та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1-1 до Генерального договору, відповідно до п. 1. якої Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" зобов'язалося надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до основних положень Генерального договору, у сумі 39 642 500,00 грн., що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ станом на дату укладення угоди становило 7 850 000, 00 доларів США зі сплатою 13 (тринадцять) процентів річних в гривні та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 до генерального договору.
Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди № 1-1 погашення позичальниками кредиту повинно відбуватися згідно встановленого графіку, з кінцевим терміном погашення заборгованості, але не пізніше 04.10.2012р.
Умовами п. 1.3. додаткової угоди № 1-1 було встановлено, що кредит надається відповідачу з метою проведення розрахунків за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, № 13-А.
Згідно з п. 1.4. додаткової угоди № 1-1 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральним договором в частині виконання зобов'язань за цією додатковою угодою, одночасно з договором купівлі-продажу, зазначеним в п. 1.3. цієї додаткової угоди, позичальник укладає з кредитором договір іпотеки нежилої будівлі за адресою м. Київ, вул. Костьольна, №13-А.
23.04.2010 між сторонами було укладено договір про внесення змін до додаткової угоди №1-1 від 09.10.2007р., укладеної в рамках Генерального договору на здійснення кредитування №18/107-К від 05.10.2007р., за умовами якого сторони домовились, що несплачені відповідачем проценти, які були нараховані за користування кредитом за період з березня 2009 по березень 2010 року в сумі 6 557 530,21 грн., а також проценти, які будуть нараховані позичальнику за користування кредитом за період з квітня 2010 по травень 2010 року в сумі 1 007 580, 21 грн., підлягають сплаті не пізніше 04.06.2010р.
05.11.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1-2 до Генерального кредитного договору, якою було збільшено розмір коштів, що надаються відповідачу, до суми 131 300 000,00 грн., що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ станом на дату укладення угоди, становило 26 000 000,00 доларів США зі сплатою 13 % річних.
На підставі угоди №1-2/1 про внесення змін до додаткової угоди №1-2 від 05.11.2007р. сторони виклали п.1 додаткової угоди в новій редакції, якою збільшено процентну ставку за користування кредитом до 15 % річних в гривні.
23.04.2010р. між сторонами укладено договір про внесення змін до додаткової угоди №1-2 від 05.11.2007р., укладеної в рамках Генерального договору на здійснення кредитування №18/107-К від 05.10.2007р., за умовами якого сторони домовились несплачені відповідачем проценти, які були нараховані за користування кредитом за період з березня 2009 по березень 2010 рік в сумі 21 719 208,31 грн., а також проценти, які будуть нараховані позичальнику за користування кредитом за період з квітня 2010 по травень 2010 рік в сумі 3 337 208,34 грн., підлягають сплаті не пізніше 04.06.2010р. Також сторонами було перенесено строк повернення траншів в розмірі 19 900 000,00 грн., сплата яких припадає з січня 2010 по травень 2010 року, не пізніше ніж на 04.06.2010р.
17.01.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1-3, на підставі якої було встановлено, що надання відповідачу кредиту буде здійснюватися окремими частинами, в межах максимального ліміту заборгованості, що дорівнює 704 090,00 доларів США, що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ станом на дату укладення угоди, становило 3 555 654,50 грн. зі сплатою 13% річних в гривні. Кінцевий термін погашення заборгованості було встановлено не пізніше 04.10.2012р.
Угодою № 1-3/1 від 27.06.2008р. про внесення змін до додаткової угоди №1-3 від 17.01.2008р. сторони виклали п.1 додаткової угоди в новій редакції, якою збільшено процентну ставку за користування кредитом до 12.5% річних в доларах США та 15 % річних в гривні.
23.04.2010р. укладено договір про внесення змін до додаткової угоди № 1-3 від 17.01.2008р., за умовами якого сторони домовились несплачені відповідачем проценти, які були нараховані за користування кредитом за період з березня 2009 по березень 2010 рік, в сумі 588 164,51 грн., а також проценти, які будуть нараховані позичальнику за користування кредитом за період з квітня 2010 по травень 2010 рік в сумі 90 372, 88 грн., підлягають сплаті не пізніше 04.06.2010р. Також сторонами було перенесено строк сплати траншів в розмірі 538 734,00 грн., сплата яких припадала з січня 2010 по травень 2010 рік, не пізніше ніж на 04.06.2010р.
Як правильно встановлено судом першої інстанції з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Генеральним договором 17.01.2008 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за № 2, згідно з умовами якого в іпотеку передано нежилий будинок (літера А) загальною площею 1881,90 кв.м., розташований за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача в частині виконання зобов'язань за додатковою угодою №1-1 від 09.10.2007р. до Генерального договору між позивачем та відповідачем-1, було укладено Іпотечний договір від 09.10.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за № 1716, згідно з умовами якого в іпотеку позивачу було передано нежилий будинок (літера А) загальною площею 1881,90 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Костьольна 13-А.
Відповідно до п. 2.1.5. Іпотечного договору від 17.01.2008р. сторонами встановлено, що іпотекодавець зобов'язаний без попередньої письмової згоди іпотекодавця не проводити будь-які дії щодо предмету іпотеки, в тому числі по його знесенню чи реконструкції.
Згідно п. 2.1.6. Іпотечного договору від 09.10.2007р. іпотекодавець зобов'язаний без встановленого дозволу відповідних державних органів та письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати перебудови та/або перепланування предмета іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції відповідач, всупереч положенням іпотечних договорів, без згоди на те позивача, здійснив реконструкцію предмета іпотеки - нежилого будинку (літера А) загальною площею 1881,90 кв. м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А па підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 0992-Шв/р від 10.12.2008р., згідно з проектною документацією по реконструкції адміністративного будинку за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А у Шевченківському районі міста Києва, затвердженої Наказом Закритого акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" від 03.12.2007р. №16-з та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за № 0582 від 10.04.2002р.
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 10.02.2010р. № 121-В відповідач-1 є власником адміністративного будинку загальною площею 2263,50 кв. м., який розташований за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А (літера А).
Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Тобто при зміні предмета іпотеки, в тому числі шляхом збільшення його площі, на будь-які поліпшення майна, які є його невід'ємною частиною, іпотека поширюється в повній мірі.
Відповідно до п. 4.1. іпотечних договорів у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з пунктом 4.6. іпотечних договорів іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:
4.6.1. на підставі рішення суду;
4.6.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса;
4.6.3. шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку";
4.6.4. шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку";
4.6.5. шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Приватне Акціонерне Товариство "Корпорація Укржилбуд" незважаючи на умови генерального договору, свої зобов'язання щодо повернення позивачу кредиту та сплати процентів не виконало.
З огляду на положення кредитного договору (з урахування змін внесених додатковими угодами) позивач має право вимагати дострокового повернення частини позики у разі прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором протягом більше дев'яносто днів.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за кредитним договором протягом більше дев'яноста днів.
Так, станом на час розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість Приватного Акціонерного Товариства "Корпорація Укржилбуд" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за Генеральним договором №18/107-К про здійснення кредитування від 05.10.2007р. становила 279 704 128, 37грн. в тому числі:
- прострочена заборгованість по поверненню кредиту - 137 514 798,20 грн.;
- строкова заборгованість по поверненню кредиту - 36 983 356,30 грн.;
- заборгованість зі сплати процентів - 86 376 586,45 грн.;
- штрафні санкції - 18 829 387,42 грн.;
Відповідно до ч. 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушення зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
05.03.2012р. відповідачу була направлена вимога про усунення порушень зобов'язання (вих. № 08.6-02/1698) та повідомлення про дострокове повернення в повному обсязі заборгованості за Генеральним договором протягом 30 днів, а також вимога про усунення порушення основного зобов'язання (вих. № 08.6-02/1693).
Матеріалами справи підтверджується, що вказані вимоги були отримані відповідачем 15.03.2012р.,
Відповідач в свою чергу листом № 02/04.48/49 від 13.04.2012р. відмовився усунути порушення та повернути кредит.
Оцінка вартості предмету іпотеки була здійснена станом на 09.04.2012р., відповідно до якої загальна ринкова вартість нерухомого майна - нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, буд. 13-А становить 110 000 000,00 грн., що підтверджується копією висновку незалежної оцінки про вартість об'єкту, який знаходиться в матеріалах справи.
Так, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що експертна оцінка вартості предмету іпотеки проведена не у відповідності до чинного законодавства, з огляду на наступне.
Вказаний Звіт складено суб'єктом оціночної діяльності приватним підприємством "Енергомакс", яке діє на підставі Статуту, Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 1221 /11, виданого ФДМ України 09.06.2011 р.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Однак, в порушення вказаної норми процесуального закону, апелянтом не надано належних доводів, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про порушення законодавства при проведенні вказаної оцінки вартості майна.
Крім того, за наслідками проведення експертно-технічного дослідження з рецензування вказаного звіту Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок №8356/12-43 від 14.09.2012 р, у відповідності до якого звіт Приватного підприємства "Енергомакс" про оцінку вартості іпотечного майна в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має незначні недоліки щодо описання характеристик об'єкта оцінки, що не вплинули на достовірність оцінки, та може використовуватися з метою, зазначеною в звіті.
11.05.2012р. відповідачу була направлена повторна вимога про усунення порушення основного зобов'язання з пропозицією передати у власність Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" майно (предмет іпотеки), що забезпечує виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд". Вимога отримана відповідачем 14.05.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення (наявне в матеріалах справи).
З огляду на викладене, 16.05.2012 р. кредитно-інвестиційний комітет позивача схвалив рішення: в рахунок погашення частини заборгованості відповідача за Генеральним договором № 18/107-К про здійснення кредитування в розмірі 110 000 000,00 грн. на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором № 1716 та іпотечним договором № 2 звернути стягнення на предмет іпотеки: нежилий будинок, розташований за адресою м. Київ, вул. Костьольна 13-А, шляхом прийняття у власність позивача предмету іпотеки згідно із звітом про незалежну оцінку вартості майна від 09.04.2012р., що зроблений Приватним підприємством "Енергомакс", що складає 110 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Крім того 29.05.2012р. аналогічне рішення було прийнято згідно з витягом з Протоколу № 7 на засіданні правління позивача.
Згідно ст. 35 Законом України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та також самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належний йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п.4.6.1. іпотечних договорів іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Нормами законодавства (насамперед статтями 36 та 37 Закону "Про іпотеку") не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб, як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Тому, в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі Іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.
У зв'язку із зазначеним, враховуючи положення Іпотечних договорів слідує, що іпотекодержатель вправі набути права власності на нерухоме майно, твердження апелянта про те, що договором іпотеки не передбачено та не встановлено порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, не обґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.
Інші посилання апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть служити підставою скасування рішення.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд", залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2012р. у справі №5011-61/8461-2012- залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-61/8461-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Рєпіна Л.О.
Тарасенко К.В.