Судове рішення #26142467

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа№ 5011-37/5648-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Рябухи В.І.

за участю представників:

від позивача - Букайло Ю.В., представник за довіреністю № 354 від 21.05.2012;

від відповідача - Нікітіна - Дудікова Г.Ю., представник за довіреністю № б/н від 08.06.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дубровицького районного центру зайнятості Рівненської області на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Дубровицького районного центру зайнятості Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Архітектура Відродження»

про стягнення 41 059,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дубровицький районний центр зайнятості Рівненської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Архітектура Відродження» (далі - відповідач) про стягнення 41 059,64 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дубровицький районний центр зайнятості Рівненської області звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.07.2012 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І. апеляційну скаргу Дубровицького районного центру зайнятості Рівненської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.09.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.07.2012 року без змін.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року розгляд справи №5011-37/5648-2012 було призначено здійснити колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І. прийнято апеляційну скаргу Дубровицького районного центру зайнятості Рівненської області до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2012 року.

В судовому засіданні 13.11.2012 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд, скасувати рішення місцевого господарського суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.11.2012 року просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Правовідносини між Дубровицьким районним центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обєднання Архітектура відродження» (підрядник) виникли на підставі укладеного 01.12.2010 року договору № ОБ-1172(44).

Предметом даного договору є те, що замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати обстеження технічного стану Дубровицького районного центру зайнятості в м. Дубровиця, вул. Гольшанських, 23а, Рівненської області, відповідно до переліку, вказаного у кошторисі (додаток № 1).

Пунктом 2.1. даного договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за даним договором погоджена та затверджена сторонами на основі кошторису (додаток № 1), що є невід'ємним додатком до даного договору, та складає 75 000,00 грн., з ПДВ - 20%.

Відповідно до наявного в матеріалах справи узгодженого між сторонами кошторису № 1 до договору № ОБ-1172(44) від 01.12.2010 року, в якому перелічені усі види робіт за договором із зазначенням їх вартості, встановлено загальну суму вартості робіт у розмірі 75 000,00 грн.

У відповідності до пункту 2.2. договору № ОБ-1172(44) від 01.12.2010 року, оплата по договору здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Результати роботи виконавця оформлюються актом здачі-приймання виконаних робіт, який складається після виконання робіт. Замовник зобов'язується на протязі 3-х робочих днів повідомити виконавця про прийняття розробленого виконавцем технічного звіту, чи надати письмову аргументацію неприйняття документу (пункти 3.2., 3.3. договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору № ОБ-1172(44) від 01.12.2010 року, виконавець зобов'язується виконати весь комплекс робіт і передати замовнику по акту здачі-приймання виконаних робіт звіт в термін 30 робочих днів після підписання договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов зазначеного договору відповідач виконав передбачені договором роботи, у підтвердження чого було складено відповідно до п. 1.3. технічний звіт та підписано між сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач на виконання умов договору № ОБ-1172(44) від 01.12.2010 року перерахував відповідачу платіжним дорученням № 1170 від 24.12.2010 року 75 000,00 грн.

Предметом позовних вимог по справі є стягнення збитків, а саме зайво сплачених коштів за договором № ОБ-1172(44) від 01.12.2010 року у розмірі 41 059,64 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідно до п. 1.1.2.2. Плану контрольно - ревізійної роботи Контрольно - ревізійного відділу в Дубровицькому районі на 4 квартал 2011 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 28.10.2011 року № 47 та від 01.11.2011 року № 49 начальником КРВ у Дубровицькому районі Федоровим Я.О. та головним контролером-ревізором КРВ в Дубровицьком районі Якубович Г.А. проведено ревізію Дубровицького районного центру зайнятості за період з 01.01.2009 року по 01.10.2011 рік проведено ревізію, за результатом якої було складено акт від 27.12.2011 року № 150-16/15.

Зазначеною ревізією встановлено, що роботи згідно акту виконаних робіт № 1 від 01.12.2010 року виконано в обсязі, передбаченому кошторисом, проте виявлено невідповідність робіт вказаних у акті виконаних робіт роботам, що відображені у висновку про технічний стан будівельних конструкцій будівлі Дубровицького районного центру зайнятості. Загальна сума недовиконання, враховуючи 20% ПДВ, становить 41 059,64 грн. Зокрема, ревізією встановлено, що відповідачем не дотримано вимоги пункту 13. договору № ЩБ-1172 щодо оформлення результатів обстеження у вигляді технічного звіту з висновками та рекомендаціями, що призвело до порушення вимог ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що заявлена ним до стягнення сума за правовою природою не становить збитки, оскільки прямих збитків у вигляді втраченого, пошкодженого майна він не зазнав, додаткові витрати на виконання робіт не поніс.

Апеляційний господарський суд погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

В підтвердження завищення розміру робіт по обстеженню приміщення на суму 41 059,64 грн. позивач посилається на акт ревізії фінансово - господарської діяльності в Дубровицькому районному центрі зайнятості за період з 01.01.2009 р. - 01.10.2011 р. № 150-16/15 від 27.12.2011 року.

Так, відповідно до акту ревізії встановлено відсутність визначення параметрів армування та захисного шару бетону, відсутні протоколи лабораторних випробувань бетону фундаментів, відібрано 9 партій (по 5 зразків) проб цегли та розчину, проте в висновку про технічний стан наявні акти відбору лише 2 партій проб цегли та акт відбору проб, що підтверджує відбір 2 партій розчину; згідно з пунктом 7 акту проведені лабораторні випробування 7 партій (по 5 зразків) підготовлених проб на стиск та згин, проте в висновку про технічний стан наявні протоколи, що підтверджують лабораторні випробування лише 2 партій (по 5 зразків) проб цегли на згин та стиск та 2 партій розчину на стиск; відсутні інженерно-геодезичні вимірювання просторового положення стін будівлі з закріпленням умовних координат; відсутнє проведення лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту; відсутні розрахунки міцності цегляної кладки стін; актом встановлено підготовку технічного звіту з протоколами випробувань, висновками та пропозиціями на 80 сторінках формату А4, проте у висновку про технічний стан наявні 76 сторінок формату А4.

Проте, виконання усіх вказаних робіт підтверджується підписаними обопільно сторонами актами виконаних робіт.

Більше того, з аналізу змісту вказаного акту ревізії випливає, що обсяг виконаних робіт відповідає умовам кошторису № 1 (аркуш 7 даного акту ревізії).

Крім того, у даному акті ревізії не визначено, яке саме господарське зобов'язання порушено відповідачем та яким нормам чинного законодавства України суперечать дії чи бездіяльність відповідача.

Ціну договору у розмірі 75 000,00 грн. сторони погодили у двосторонньому порядку у пункті 2.1. договору № ОБ-1172(44) від 01.12.2010 року, детальну вартість усіх видів робіт зафіксували у кошторисі № 1 до договору, вартість виконаних робіт узгодили та факт належного виконання робіт зафіксували в акті прийняття виконаних робіт.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № ОБ-1172(44)є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 845 Цивільного кодексу України, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Таким чином, підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, оскільки позивачем не доведено, що відсутність деяких випробувань та протоколів, які склали заощадження підрядника, зумовила погіршення якості роботи виконаних робіт з обстеження технічного стану Дубровицького районного центру зайнятості в м. Дубровиця.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за результатами прийняття робіт складено акт, яким прийнято роботи відповідача на суму, передбачену договором.

За змістом статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Проте позивач до відповідача з вимогою безоплатного виправлення недоліків у роботі не звертався, за власний рахунок їх не виправляв, розірвати договір через наявність у роботі істотних відступів від умов договору не вимагав.

Згідно з частинами 1-3 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Враховуючи, що ТОВ «Об'єднання Архітектура Відродження», виконуючи роботи, діяло відповідно до умов договору № ОБ-1172(44) від 01.12.2010 року з урахуванням кошторису № 1 до нього, і позивач виконані роботи прийняв без зауважень, не виявив недоліків у роботі відповідача та не зробив заяву відповідачу про виявлені відступи у роботі, отже він втратив право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Слід зазначити, що нібито не виконані в повному обсязі роботи (за Актом ревізії) вочевидь не можуть вважатися прихованими недоліками.

Умови і порядок відшкодування збитків у разі порушення господарського зобов'язання виконати певну роботу визначені у частині 6 статті 226 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Проте позивач, посилаючись на наявність протиправних дій відповідача, не скористався наданим йому правом та не виконав роботу на вказану ним суму самостійно, якщо такі роботи не були виконані, та не доручив її виконання третім особам, тому заявлена ним до стягнення сума за правовою природою не становить збитки, оскільки прямих збитків у вигляді втраченого, пошкодженого майна він не зазнав, додаткові витрати на виконання робіт не поніс.

При таких обставинах справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що позивач не довів повний склад правопорушення, а отже - підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків з відповідача відсутні.

Отже, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню.

Відповідно до пп. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, звільнено від сплати судового збору.

Згідно п. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на обласні, міські, міськрайонні, районні центри зайнятості, а відповідно до положення про Дубровицький районний центр зайнятості він є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у районі, отже позивач звільнений від сплати судового збору.

Оскільки, Дубровицький районний центр зайнятості Рівненської області звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дубровицького районного центру зайнятості Рівненської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2012 у справі № 5011-37/5648-2012 - без змін.


2. Матеріали справи № 5011-37/5648-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.


Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.


Судді Дідиченко М.А.


Рябуха В.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація