АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про повернення коштів отриманих за недійсним договором, відшкодування збитків та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2012 року позивачка звернулася із зазначеним позовом, уточнивши який зазначила, що 10 червня 2004 року позивачка та відповідач ОСОБА_3, який діяв від імені батька ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, уклали договір купівлі-продажу гаражного боксу АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 під час укладення договору надала нотаріально посвідчену згоду її як іншого з подружжя про продаж вищевказаного гаражного боксу.
ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_3 вартість гаражного боксу в сумі 5 750 доларів США проте за пропозицією останнього сторони зазначили ціну договору в розмірі 5 000 грн.
Отримавши гараж у власність, позивачка замовила у ТОВ «Глобал Трейд» ремонтно-будівельні роботи за виконання яких сплатила 46 433 грн., проте пізніше дізналась, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перед смертю заповідав усе належне йому майно доньці ОСОБА_5
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 вересня 2007 року вищевказаний договір від 10 червня 2004 купівлі-продажу гаражного боксу був визнаний недійсним, проте реституцію застосовано не було та позивачці не були повернуті сплачені нею кошти за гаражний бокс.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року визнано за ОСОБА_5 право власності на 5\12 частин, а за ОСОБА_4 право власності на 7\12 частин гаражного боксу АДРЕСА_1.
В лютому 2011 року ДП «Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз» надав звіт про незалежну оцінку гаражного боксу в сумі 160 000 грн.
Посилаючись на те, що вищевказаними діями відповідачів завдано матеріальних збитків та моральної шкоди, просила стягнути на свою користь із відповідачів 160 000 грн. вартості гаражного боксу, 5 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди.(а.с. 1-83)
Відповідачі позовні вимоги визнали в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачки 10 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди спричиненої укладенням договору та 5 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди. В іншій частині заявленого позову та відносно вимог про стягнення з ОСОБА_4 просили відмовити.(а.с. 153-156)
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06.07.2012 року позов ОСОБА_1 задоволений частково, стягнуто на її користь із ОСОБА_3 5 000 грн. коштів сплачених за недійсним договором, солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4, 5 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди. Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави по 107.30 грн. судового збору.(а.с.159-162).
В апеляційній скарзі позивачка посилалася на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування скарги зазначила, що суд не дав належної оцінки доказам, які свідчать про заподіяння збитків від дій відповідачів.(а.с. 168-209)
В судовому засіданні ОСОБА_1, її представник ОСОБА_7 підтримали скаргу і просили її задовольнити. ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представник ОСОБА_8 заперечували проти скарги і просили її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені встановленим порядком про що у справі є докази.(а.с. 221-224)
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково за наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК Україні, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.(ч. 2 ст. 216 цього Кодексу)
За змістом ст. 16 ЦК України реституція не передбачена як один із способів захисту, проте вказана норма не містить вичерпного переліку способів захисту цивільних прав. Поряд з цим, ч. 1 ст. 216 ЦК України є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки.
За роз'ясненнями, що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Судом встановлено, що 10 червня 2004 року позивачка та відповідач ОСОБА_3, який діяв від імені батька ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, уклали договір купівлі-продажу гаражного боксу АДРЕСА_1.(а.с. 6, 9)
ОСОБА_4 під час укладення договору надала нотаріально посвідчену згоду її як іншого з подружжя про продаж вищевказаного гаражного боксу.(а.с. 7)
За п. 4 вказаного Договору, ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_3 вартість гаражного боксу в сумі 5000 грн.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перед смертю заповідав усе належне йому майно доньці ОСОБА_5(а.с. 11)
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 вересня 2007 року вищевказаний договір від 10 червня 2004 купівлі-продажу гаражного боксу був визнаний недійсним, проте реституцію застосовано не було та позивачці не були повернуті сплачені нею кошти за гаражний бокс.(а.с. 14)
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року визнано за ОСОБА_5 право власності на 5\12 частин, а за ОСОБА_4 право власності на 7\12 частин гаражного боксу АДРЕСА_1.(а.с. 29)
За постановою Оболонського районного суду міста Києва від 18 листопада 2011 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.(а.с. 30, 107, 128-133)
В лютому 2011 року ДП «Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз» надав звіт про незалежну оцінку гаражного боксу в сумі 160 000 грн.(а.с. 34-82)
Оскільки до суду не надано об'єктивних доказів сплати позивачкою за придбаний гаражний бокс 5 750 доларів США, проте за п. 4 Договору від 10 червня 2004 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_3 5 000 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із останнього суми грошей, отриманої за договором на підставі положень ч. 1 ст. 216 ЦК України.
Отримавши гараж у власність, позивачка замовила у ТОВ «Глобал Трейд» ремонтно-будівельні роботи за виконання яких сплатила 46 433 грн. Виконання цих робіт та сплата зазначеної суми підтверджується договором, рахунками, актами виконаних робіт та квитанціями прибуткових касових ордерів № 34 від 03 вересня 2004 року та № 49 від 15 грудня 2004 року № 49 від 15 грудня 2004 року.(а.с. 32-33, 112, 115-127)
При цьому, в силу ч. 2 ст. 216 ЦК України, додаткові негативні наслідки у вигляді відшкодування збитків та грошової компенсації спричиненої моральної шкоди можуть бути покладені на особу, коли така особа є винною у укладенні недійсного правочину та недійсність правочину призвела ще й до заподіяння другій стороні або третій особі збитків (реальні збитки, упущена вигода).
Винність ОСОБА_3 у вчиненні дій стосовно спірного майна які містять ознаки злочину та укладенні договору купівлі-продажу від 10 червня 2004 року, який був визнаний судом недійсним підтверджується набравшою законної сили постановою Оболонського районного суду міста Києва від 18 листопада 2011 року у кримінальній справі.(а.с. 30)
Тому, зазначена сума 46 433 грн. витрачених позивачкою на ремонтно-будівельні роботи у гаражному боксі підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки на підставі ч. 2 ст. 216 ЦК України.
Судове рішення в частині солідарного стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошової компенсації спричиненої моральної шкоди сторони не оскаржували.
Враховуючи викладене, та з огляду на положення ч. 2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення із ОСОБА_3 збитків підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Інші доводи апелянта цих висновків суду не спростовують, не можуть бути визнані підставою для задоволення заявлених вимог, а тому мають бути відхилені.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь держави 299.73 грн.(51433 грн. х 1% - 214.60 грн. визначених районним судом) судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 88, 303, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення збитків, ухвалити в цій частині нове рішення
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково і стягнути на її користь із ОСОБА_3 46 433(сорок шість тисяч чотириста тридцять три) грн. збитків, завданих витратами на проведення ремонтно-будівельних робіт гаражного боксу.
В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року - залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 299(двісті дев'яносто дев'ять) грн.73 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді апеляційного суду міста Києва Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й.Шиманський