АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа №22-2690/10337/12 Головуючий у 1 інстанції- Зарицька Ю.Л.
Доповідач - Панченко М,М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К А Ї Н И
1 листопада 2012 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
Головуючого - Панченка М.М.
Суддів - Вербової І.М., Кирилюк Г.М.
При секретарі - Шиян М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Подільського районного суду м.Києві від 24 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 і просив винести рішення, яким поділити спільне майно подружжя.
Просив виділити у свою власність квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль «ВАЗ-21104» державний номер НОМЕР_1.
У власність відповідачки просив виділити квартиру АДРЕСА_2.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Першим рішенням Подільського районного суду м.Києві від 24 листопада 2009 року в позові відмовлено /а.с.100а/.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, просить скасувати рішення Подільського районного суду м.Києві від 24 листопада 2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов про поділ майна.
За апеляційною скаргою ОСОБА_2 на указане рішення суду першої інстанції, рішенням Апеляційного суду м.Києва від 25 серпня 2010 року позов задоволено частково /а.с.164-165/.
Судовим рішенням апеляційної інстанції визнано право власності за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 617.883 грн. та автомобіль «ВАЗ-2110» державний реєстраційний НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN ) НОМЕР_2 вартістю 48.552 грн.93 коп.
У власність ОСОБА_3, в порядку поділу подружнього майна, виділено квартиру АДРЕСА_2 вартістю 366.865 грн.
Судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у сумі 149.785 грн. за різницю у вартості майна при його поділі.
Ухвалою касаційної інстанції від 18.04.2012 року рішення Апеляційного суду м.Києва від 25 серпня 2010 року скасоване, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції /а.с.205-207/.
Скасовуючи рішення Апеляційного суду м.Києва від 25 серпня 2010 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що в порушення вимог ст. 71 СК України, суд застосував грошову компенсацію, незважаючи на те, що сторони не просили застосовувати компенсацію і ніхто з них не вніс грошових коштів на депозит суду відповідної грошової суми.
Крім того, касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував при поділі майна залишок заборгованості за кредитним договором, згідно якого, подружжя отримало кредит на придбання квартири АДРЕСА_1
Заслухавши доповідь по справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу в межах заявлених доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були дослідженні у судовому засіданні.
Встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 16 липня 1994 року по 23 березня 2009 року.
Від спільного проживання у шлюбі сторони мають доньку ОСОБА_4 1995 року народження та сина Олександраё1999 року народження, які після розлучення батьків проживають з матір»ю.
В період шлюбу сторонами за спільні кошти у спільну сумісну власність придбані дві квартири: АДРЕСА_1, вартістю 617.883 грн.; АДРЕСА_2 вартістю 366.865 грн., а також автомобіль «ВАЗ-2110» державний реєстраційний НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 вартістю 48.552 грн.93 коп.
Указаний перелік майна, що підлягає поділу та його вартість сторонами не заперечувались і підтверджене, що дійсно спірне майно придбане у шлюбі за спільні кошти.
Згідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» (а відповідно і Сімейного Кодексу України), вирішуючи спори між подружжям про майно, суду необхідно з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
А, відповідно до вимог ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
В силу ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу, спір може бути вирішений судом При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Встановлено що позивач ОСОБА_2, вимагаючи виділити у його власність квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль «ВАЗ-2110» державний номер НОМЕР_1, між тим, грошову компенсацію замість частки дружини на указане майно, не вніс на депозит суду, як те передбачається ч.ч.4,5 ст.71 СК України, та не отримав на це згоди дружини.
Так, відповідно до ч.5 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
При цьому, в разі не вчинення сторонами дій направлених на надання згоди присудження грошової компенсації та не внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Оскільки позивачем не були внесені кошти на депозит суду ОСОБА_2, колегія суддів у зв»язку з цим, дійшла висновку про поділ спірного майна між сторонами в рівних ідеальних частках.
Крім того, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана сторонами за споживчий кредит у розмірі 97.880 дол.США, що за курсом валют складало 494.294 грн., на підставі кредитного договору за №11083472000 від 24.11.2006 року укладеного між позивачем ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк».
Встановлено, що шлюб між сторонами розірвано 23 березня 2009 року і з цього часу сторонами припинено спільне подружнє проживання /а.с.104/.
В період спільного проживання сторін у шлюбі кредитний борг був погашений у розмірі 10.478,86 дол.США, а з часу припинення шлюбних стосунків кредитний борг станом на 1 жовтня 2012 року, тобто, станом на час винесення даного рішення, погашений особисто позивачем ОСОБА_2, у розмірі 28.153,06 дол.США, що за курсом валют становить 224.942 грн.95 коп., із розрахунку 1 дол. США = 7,99 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за правомірне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину указаної суми, що складає 112.471 грн.47 коп., оскільки, відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.
Частина кредиту, яка погашена в період спільного проживання сторін, тобто, за спільні кошти в період шлюбу - поділу не підлягає, оскільки, ця частина використана обома сторонами на спільні потреби.
Непогашена частина кредиту на день винесення даного рішення, а також відсотки, можуть бути стягнуті стороною, якою будуть погашені ці платежі на користь банку, шляхом звернення до суду в іншому провадженні.
Доводи позивача ОСОБА_2 в тій частині, що на придбання квартири АДРЕСА_1 він доклав особисті кошти у сумі 123.000 грн., які подарували йому його батьки, суд відхиляє, оскільки позивачем не надано суду відповідних доказів, що указана сума належала особисто позивачу.
Виходячи з вище зазначених вимог матеріальних норм права і, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, колегія суддів вважає правомірним скасувати рішення суду першої інстанції, як ухвалене всупереч дійсним обставинам справи з порушенням застосування норм матеріального права, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.
В порядку розподілу судових витрат в порядку ст.88 ЦПК України, колегія суддів вважає за правомірне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 425 грн., що складає половину суми сплаченої позивачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, на підставі ст.ст.61,65,70,71 СК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, задовольнити частково.
Скасувати рішення Подільського районного суду м.Києві від 24 листопада 2009 року та ухвалити нове рішення наступного змісту.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в рівних ідеальних частках на:
- квартиру АДРЕСА_1, вартістю 617.883 грн.;
- квартиру АДРЕСА_2 вартістю 366.865 грн.;
- автомобіль «ВАЗ-2110» державний реєстраційний НОМЕР_1,ідентифікаційний номер (VIN ) НОМЕР_2 вартістю 48.552 грн.93 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 112.471(сто дванадцять тис. чотириста сімдесят одна) грн.47 коп., як частину кредитних зобов»язань перед Акціонерним товариством «Укрсиббанк» за кредитним договором №11083472000 від 24.11.2006 року укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «Укрсиббанк».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 425 (чотириста двадцять п»ять) грн.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді