АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про порушення прав споживача, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2012 року позивач звернувся із позовом до відповідачів, в якому зазначив, що 19 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір № 014/9407/82/58116, за яким остання отримала кредит у розмірі 25500,00 доларів США строком до 19 липня 2017 року зі сплатою 13,50% річних за користування кредитом. У цей же день між Банком та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцям на праві власності, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань.
ОСОБА_1 не виконує зобов'язань за кредитним договором, тому, позивач просив звернути стягнення на нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв.м., житловою площею 27.90 кв.м. на погашення заборгованості 57 147,25 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03 листопада 2011 року еквівалентно 455 995,05 грн., з яких: 176 440,52 грн. заборгованість за кредитом, 59 464.03 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 76 948,86 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 83 459,57 грн. пеня за прострочення кредиту, 119 146,11 грн. пеня за прострочення відсотків, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу нерухомого майна в сумі 304 000 грн., стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 3219 грн. судового збору.(т. 1 а.с. 2-41, 185-187)
ОСОБА_1 проти позову заперечувала, у травні 2012 року подала зустрічний позов, в якому просила визнати кредитний договір № 014/9407/82/58116 від 19 липня 2007 року недійсним, як укладений внаслідок обману, а також визнати недійсним договір іпотеки від 19 липня 2007 року та зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек запис про обтяження квартири, переданої в іпотеку. На обґрунтування позову зазначила, що Банк надавши кредит у доларах США ввів її в оману, кредитний договір суперечить вимогам законодавства, не була виконана переддоговірна робота із боржником, не надано письмову інформацію про умови кредитування, не попереджено про валютні ризики вартість банківських послуг, відсутня ціна договору, дії Банку свідчать про нечесну підприємницьку практику, Банк пропустив строк позовної давності звернення до суду.(т. 1 а.с. 45-46, 59-99, 108-143, 157-158, 177-184)
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно та зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про порушення прав споживача, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними залишено без задоволення. (т.1 а.с.192, 197-202)
В апеляційній скарзі Банк посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення районного суду скасувати в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки та постановити в цій частині нове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення кредитної заборгованості. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначив, що суд невірно дійшов висновку щодо подвійного стягнення заборгованості.(т.1 а.с.221-225)
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилалась на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення районного суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про порушення прав споживача, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними та постановити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначила, що рішення суду суперечить вимогам законодавства, які викладені на обґрунтування заявленого позову. (т. 1 а.с.207-217)
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи своєї скарги і просила її задовольнити, заперечувала проти скарги Банку. Представник Банку Мікайилов Р.Р. підтримав доводи своєї скарги і просив її задовольнити, заперечував проти скарги ОСОБА_1
Інші особи до суду не прибули, були повідомлені належним чином про що у справі є докази.(т.1 а.с. 249-251)
Зважаючи на вимоги ст. 77, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» слід задовольнити частково враховуючи наступне.
За вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ч. 3 ст. 33, ст. 35 цього Закону, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
За вимог статті 39 цього Закону, у рішенні зазначаються:
- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
- опис нерухомого майна за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки;
- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідні роз'ясненнями містяться і в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Відповідно до ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що 19 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір № 014/9407/82/58116, за яким остання отримала кредит у розмірі 25500,00 доларів США строком до 19 липня 2017 року зі сплатою 13,50% річних за користування кредитом.(т.1 а.с. 7-11, 98-99)
У цей же день між Банком та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцям на праві власності, відповідно договору купівлі-продажу, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань.(т.1 а.с. 13-14)
ОСОБА_1 не виконала зобов'язань за кредитним договором і гроші не повернула.
За довідкою, станом на 03 листопада 2011 року, відповідачка ОСОБА_1 мала заборгованість перед Банком в розмірі 57 147,25 доларів США, що за курсом НБ України еквівалентно 455 995,05 грн., з яких: 176 440,52 грн. заборгованість за кредитом, 59 464.03 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 76 948,86 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 83 459,57 грн. пеня за прострочення кредиту, 119 146,11 грн. пеня за прострочення відсотків. (т.1 а.с. 31-33)
Така сума заборгованості є значною та з огляду на положення ст. 39 вищевказаного Закону України «Про іпотеку», колегія суддів визнає, що порушення відповідачкою ОСОБА_1 основного зобов'язання завдає збитків іпотекодержателю. Неповернення кредитних коштів відповідачкою створює умови для невиконання Банком інших грошових зобов'язань, у т.ч. проведення своєчасних і належних виплат вкладникам за депозитними договорами.
Право позивача до настання строку вимагати повернення кредиту або звернути стягнення на предмет іпотеки та обов'язок боржника ОСОБА_1 сплатити заборгованість за кредитом, відсотки, пеню, а також розрахунки такої в розмірі 57 147,25 доларів США, що за курсом НБ України еквівалентно 455 995,05 грн., з яких: 176 440,52 грн. заборгованість за кредитом, 59 464.03 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 76 948,86 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 83 459,57 грн. пеня за прострочення кредиту, 119 146,11 грн. пеня за прострочення відсотків передбачені і відповідають змісту п.п. 1.1-1.11, 3.1-3.6, 5.1-5.8, 6.1-6.5 укладеного позивачем і ОСОБА_1 19 липня 2007 року кредитного договору № 014/9407/82/58116.(т.1 а.с. 6-10)
Право позивача надавати кредити у іноземній валюті не заперечувалось, процентна ставка за кредитним договором не підвищувалась.
Доказів погашення існуючої заборгованості або її зменшення порівняно із розрахунками наданими позивачем до суду не надано і в судовому засіданні таких не встановлено.
За п.п. 1.1-1.4, 3.1, 5.1-5.7 укладеного сторонами 19 липня 2007 року і нотаріально посвідченого Договору іпотеки передбачено право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом за вибором іпотекодержателя.
У справі наявні докази виконання Банком положень ст.ст. 12, 35 вищевказаного Закону, надіслання іпотекодавцю та отримання останнім та боржником письмової вимоги про усунення порушення із зазначенням стислого змісту порушених зобов'язань, вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. (т.1 а.с. 16-20)
Доказів наявності прав неповнолітніх дітей на предмет іпотеки, пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки до суду не надано і в судовому засіданні таких не встановлено.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 14 березня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним та задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 455 995.05 грн. За змістом цього рішення позивачка ОСОБА_1 не заявляла вимог про визнання оспорюваних договорів недійсними з підстав їх укладення під впливом обману, тому підстав для скасування рішення із закриттям провадження в цій частині не вбачається.(т.1 а.с. 47-50)
До суду не надано доказів виконання вищевказаного рішення суду від 14 березня 2012 року та стягнення із ОСОБА_1 на користь Банку 455 995.05 грн. заборгованості за договором кредиту. Тому колегія суддів відхилила доводи апелянта ОСОБА_1 про подвійне стягнення суми заборгованості та враховує можливість ОСОБА_1 запобігти такому належним виконанням зобов'язань за кредитним договором.
Доводи ОСОБА_1 про незаконність укладених нею кредитного договору та договору іпотеки спростовуються наявними у справі доказами: заявою позичальника, банківською ліцензією № 10 від 27 березня 1992 року, дозволом № 10-4 від 11 жовтня 2006 року, меморіальними ордерами на отримання готівки.(т. 1 а.с. 160-171, т. 2 а.с. 2)
Вчинення підписів на зазначених банківських документах ОСОБА_1 не заперечувала і в суді апеляційної інстанції.
Строк позовної давності Банком не пропущений. Доводи ОСОБА_1, що укладені нею кредитний договір та договір іпотеки були укладені внаслідок обману та її посилання, що вона отримувала кредит на інших умовах ніж зазначені у кредитному договорі об'єктивними доказами не підтверджені.
Рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 обґрунтовано наявними у справі доказами, тому колегія суддів з ним погоджується.
Проте, рішення районного суду про відмову в задоволенні позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення кредитної заборгованості є помилковим.
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню із підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314 ЦПК України.
Ухвалюючи нове рішення, колегія суддів визначає початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 304 000 грн. з підстав, що такий розмір вартості предмету іпотеки визначений сторонами за п. 1.3 іпотечного договору від 19 липня 2007 року, проте з метою забезпечення захисту майнових прав іпотекодавців, визначає його в розмірі не нижче звичайної ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності(незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. (а.с. 13)
На підставі вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на користь Банку 3219 грн. судового збору в суді першої інстанції, сплата яких підтверджується платіжним дорученням.(а.с. 1)
Керуючись ст.ст. 303, п. 1, 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на нерухоме майно, ухвалити нове.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити, звернути стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв.м., житловою площею 27.90 кв.м., що належить ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4, і.н. НОМЕР_3 на погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором від 19 липня 2007 року № 014/9407/82/58116 в сумі 57 147,25 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03 листопада 2011 року еквівалентно 455 995,05 грн. простроченої заборгованості за кредитом, з яких: 176 440,52 грн. заборгованість за кредитом, 76 948,86 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 83 459,57 грн. пеня за прострочення кредиту, 119 146,11 грн. пеня за прострочення відсотків, простроченої заборгованості за кредитом, та 3219(три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Визначити початкову ціну предмету іпотеки для подальшої реалізації в розмірі 304 000 (триста чотири тисячі) грн., проте не нижче звичайної ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності(незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й.Шиманський