АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2012 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2011 року позивач звернувся із позовом, уточнивши який зазначив, що 12 лютого 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір № 022-76300320\1 добровільного страхування належного останньому автомобіля «Lexus LS 470», р/н НОМЕР_1
15 серпня 2009 року на автодорозі Київ - Овруч сталася дорожньо-транспортна пригода, водій застрахованого автомобіля уникаючи наїзду на відповідачку різко змінив напрямок руху внаслідок чого застрахований автомобіль виїхав на узбіччя перекинувся та зазнав пошкоджень. За постановою суду винною у скоєнні цієї пригоди визнано відповідачку. Позивач сплатив власнику застрахованого транспортного засобу страхове відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути із відповідачки 193 924.22 грн. страхового відшкодування за договором страхування, 650 грн. вартості автотоварознавчих досліджень та 1820 грн. судових витрат.(а.с. 1-42)
Відповідачка не оспорюючи фактичних обставин справи проти позову заперечувала. На обґрунтування заперечень зазначила, що є пенсіонеркою, а розрахунок складений позивачем із порушенням законодавства.(а.с. 74-94, 112-119)
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02.07.2012 року позов ПрАТ СК «Арма» задоволено частково стягнуто із ОСОБА_1 193 924.22 грн. страхового відшкодування за договором страхування, 1820 грн. судових витрат. (а.с.154-156).
В апеляційній скарзі відповідачка зазначила, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального і процесуального права, просила рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи скаргу зазначила, що суд неправильно визначив розмір відшкодування на яке має право позивач.(а.с. 158-162)
В судовому засіданні ОСОБА_1, її представник ОСОБА_3 підтримали скаргу і просили її задовольнити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Представник позивача надіслав телеграму з проханням відкласти розгляд справи через зайнятість в іншій справі, проте доказів поважності причин неявки до суду не надав.(а.с. 191-195)
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 12 лютого 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір № 022-76300320\1 добровільного страхування належного останньому автомобіля «Lexus LS 470», р/н НОМЕР_1(а.с. 6-7)
15 серпня 2009 року на автодорозі Київ - Овруч сталася дорожньо-транспортна пригода, водій застрахованого автомобіля уникаючи наїзду на відповідачку різко змінив напрямок руху внаслідок чого застрахований автомобіль виїхав на узбіччя перекинувся та зазнав пошкоджень. Перелік цих пошкоджень визначений довідкою (а.с. 12)
За постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 листопада 2009 року відповідачку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КпАП України та скоєнні цієї пригоди. (а.с. 14)
Зважаючи на положення ч.ч. 1, 3 ст. 61 ЦПК України, колегія суддів визнає доведеним факт винності відповідачки у скоєнні цієї пригоди.
За звітом ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка» від 25 серпня 2009 року № 343, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 373729.25 грн., залишкова вартість деталей визначена в сумі 198435.78 грн. (а.с. 15-35)
Доказів іншого розміру завданої шкоди внаслідок пригоди до суду не надано і в судовому засіданні таких не встановлено.
Із настанням страхового випадку позивачем були складені страхові акти та здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до яких розмір страхового відшкодування склав 193 924.22 грн., вказана сума визначена за винятком 2 000 грн. франшизи.(а.с. 39)
Визначення такого розміру страхового відшкодування саме за такими документами відповідає п. 22 укладеного Договору страхування.(а.с. 6-7)
За банківським платіжним дорученням від 17 вересня 2009 року № 3668 позивач сплатив власнику застрахованого транспортного засобу 193 924.22 грн. страхового відшкодування за договором страхування.(а.с. 36-39)
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За вимог ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судова колегія погоджується з висновком районного суду, що у позивача в силу приписів даних норм виникло право вимоги до відповідача з підстав, визначених ст. 993 ЦК України. Позов заявлений позивачем в межах строку позовної давності.
Доводи апелянта, що об'єм робіт по ремонту застрахованого транспортного засобу та сума страхового відшкодування не відповідає характеру пошкоджень отриманих від дорожньо-транспортної пригоди спростовуються вищевказаними наявними у справі доказами, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
На виконання положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України колегія суддів роз'яснила апелянту та її представнику заявити клопотання про призначення судової експертизи, витребування доказів, проте, таких клопотань відповідачка та її представник не заявили та зазначили, що постанову в адміністративній справі та зазначених в ній обставин події відповідачка не оспорювала про що свідчить журнал судового засідання.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь із відповідача 1820 грн. судового збору сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції.(а.с. 1-2)
Посилання суду першої інстанції на ст. 1191 ЦК України(регрес) є помилковим, проте вказане не зазначене серед доводів апеляційної скарги і не впливає на правильність рішення суду по суті спору.
Інші доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому, колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й.Шиманський