Справа № 22-ц/2690/15127/12
Головуючий у 1 інстанції: Шереметьєва Л.А.
Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Білич І.М., Кулікової С.В.
при секретарі Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2012р. за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_4, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна",
встановила:
19 квітня 2012р. ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_4 щодо здійснення ним виконавчих дій по виконанню виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом м. Києва на підставі рішення суду за позовом ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна"до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Під час судового розгляду справи представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити головному державному виконавцю ОСОБА_7. вчиняти дії щодо реалізації майна, належного ОСОБА_2, до розгляду його скарги на дії державного виконавця та клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2012р. у задоволенні заяви про забезпечення позову та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 22 серпня 2012р. в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та заборонити державному виконавцю ОСОБА_7. вчиняти дії щодо реалізації майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права, а висновки суду, які зазначені в ухвалі, не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, державного виконавця, представника заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом судового розгляду є скарга на дії державного виконавця, порядок розгляду якої визначений розділом 7 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він
- 2 -
відповідає матеріалам справи та нормам процесуального права.
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця.
Право на звернення до суду із зазначеною скаргою передбачене розділом Цивільного процесуального кодексу України, який регулює судовий контроль за виконанням судових рішень.
Порядок розгляду скарги визначений розділом VII Цивільного процесуального кодексу України, норми якого не передбачають можливості приймати рішення про забезпечення скарги або зупиняти виконавче провадження на час розгляду такої скарги.
Посилання апелянта на безпідставне не застосування судом ст. 151, 152 ЦПК України, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки зазначені норми передбачають заходи по забезпеченню позову при розгляді цивільної справи, провадження по якій відкрито у зв'язку із подачею позовної заяви, а забезпечення позову допускається тільки у випадку, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
ОСОБА_2 скарга подана на стадії виконання рішення суду, тому положення ст.ст. 151, 152 ЦПК України у даному випадку застосуванню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування не має.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2012р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: