АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №10\2690\2102\12

Головуючий у І-й інст. Підпалий В.В.

Доповідач Глиняний В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Глиняного В.П.,

суддів Бовтрук В.М., Присяжнюка О.Б.

з участю прокурора Полюхович А.М.

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві апеляцію скаржника ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просив визнати незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури Харківської області, яка на його переконання полягала у незаконному обвинуваченні та засудженні його 07.12.2009 року Апеляційним судом Харківської області за п.6 ч.2 ст.115 КК України.

Постановою від 17 серпня 2012 року Печерський районний суд м. Києва залишив скаргу без задоволення, зазначивши, що у випадку незгоди та оскарження дій прокурорів під час підтримання обвинувачення суд не наділений правом визнавати такі дії (бездіяльність) неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати його вчинити певні дії, оскільки чинний кримінально-процесуальний закон не передбачає судового контролю за такими діями, та направив копію скарги в частині оскарження дій прокуратури Харківської області до Червонозаводського районного суду м. Харкова для розгляду за належністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та повернути матеріали скарги на новий судовий розгляд. Скаржник вважає, що висновки суду про неможливість зобов'язання прокурора вчиняти певні дії при перевірці заяв в порядку ст. 97, 98 КПК України не відповідають вимогам кримінально-процесуального закону, оскільки прокурори, які підтримували обвинувачення в судах мали достатньо доказів того, що при вчиненні ним злочину був відсутній корисний мотив і його безпідставно засудили за п.6 ч.2 ст.115 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який не погоджується з доводами апеляції, перевіривши матеріали по розгляду скарги, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Розглядаючи скаргу на бездіяльність Генеральної прокуратури України, суддя, відповідно до вимог ст.236 КПК України, заслухав думку прокурора, дослідив матеріали скарги і прийшов до висновку про залишення вищевказаної скарги без задоволення, зазначивши, що у випадку незгоди та оскарження дій прокурорів під час підтримання обвинувачення в суді першої інстанції, суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати його вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством. Крім того, відповідно до ст. 97 - 98 КПК України, суддя не вправі доручати прокурору проводити перевірку заяв про злочин та порушувати кримінальну справу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним та обґрунтованим, звертає увагу на те, що доводи ОСОБА_1 про незаконність вироку суду, невірну кваліфікацію його дій, були предметом перевірки апеляційним судом при розгляді справи по суті та Верховним Судом України при перегляді справи у касаційному порядку та свого підтвердження не знайшли.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України, - залишити без змін.

Судді: 1. 2. 3.