АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №2690-8510/12 Головуючий у 1 інстанції - Антонова Н.В.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 листопада 2012року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

Головуючого - Панченка М.М.

Суддів - Кирилюк Г.М., Вербової І.М.

При секретарі - Шиян М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна про визнання договору дійсним та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна і, посилаючись на ст.220 ЦК України, просив винести рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 укладений сторонами 12.04.2010 року, а також просив зобов»язати третю особу Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна зареєструвати на його ім»я спірне приміщення.

Послався на те, що між сторонами досягнуто всіх істотних умов договору, однак відповідачка ОСОБА_3, як продавець приміщення АДРЕСА_1, ухиляється від нотаріального посвідчення договору, у зв»язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 27 вересня 2011 року в позові відмовлено /а.с.76-77/.

Суд послався на те, що законом не передбачено можливості визнання судом дійсним договору, який підлягає державній реєстрації, у разі нездійснення його державної реєстрації.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення, як постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов /а.с.96-98/.

Зазначав, що відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. А порядок проведення такої реєстрації передбачений Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, затвердженим постановою КМ України від 26.05.2004 року за №671, згідно пункту 6 якого, державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Отже, вважав, що державна реєстрація правочинів щодо нерухомого майна неможлива без їх нотаріального посвідчення, та проводиться одночасно нотаріусом при посвідченні договору.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Як слідує із матеріалів справи і таке встановлено судом, 12 квітня 2010 року сторонами підписано текст договору, згідно якого, позивач ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_3 продала нежитлове приміщення АДРЕСА_1, площею 36,6 кв.м. /а.с.43/.

Сторонами не заперечується, що указана угода нотаріально не посвідчувалась і, відповідно не реєструвалась, а також державна реєстрація об»єкта купівлі-продажу на покупця в органах БТІ - не здійснювалась.

В силу ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

А, відповідно до ст.210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту державної реєстрації.

В силу ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

А, згідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

А, оскільки, як слідує із матеріалів справи, спірний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення не зареєстровано в установленому законом порядку, згідно зі ст.ст.640,210 ЦК України його належить розглядати, як не вчиненим з усіма витікаючи ми з цього правовими наслідками.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обгрунтвано відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В разі невизнання однією зі сторін договору наявності договірних відносин, друга сторона має право вимагати від іншої сторони виконання зобов»язань за договором, стягнення збитків, чи припинення договірних відносин.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однак, вимога про визнання договору дійсним не тягне за собою будь-яких правових наслідків для сторін і тому не зачіпає права та інтереси позивача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді