АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа №2690-14801/12 Головуючий у 1 інстанції - Дубас В.А.
Доповідач - Панченко М.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2012 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
головуючого - Панченка М.М.
cуддів - Вербової І.М., Кирилюк Г.М.
при секретарі - Шиян М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 29 серпня 2012 року у справі за позовом:
- ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-я особа Головне управління юстиції у м.Києві про усунення від права на спадкування, встановлення факту припинення шлюбних відносин, визнання права власності на спадщину за законом;
- та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину за законом,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 і, з урахуванням уточнень до позову, просили суд винести рішення, яким встановити факт фактичного припинення шлюбних стосунків з 6 травня 2009 року між спадкодавицею - матір»ю позивачів, ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_4; усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом, за кожним по Ѕ частині на квартиру АДРЕСА_1 та по Ѕ частці за кожним на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1 садовому товаристві «Економіст» у селі Гнідин Бориспільського району Київської області /а.с.3-6,184-185/.
Посилаючись на ст.1224 ЦК України, зазначили, що відповідач ОСОБА_4, який проживав у шлюбі з матір»ю позивачів, вчиняв побиття спадкодавиці і не надавав їй будь-якої допомоги в період хвороби.
Зазначали, що незважаючи на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 хоч і була придбана їх матір»ю ОСОБА_5 у шлюбі з ОСОБА_4, однак ця квартира була придбана за особисті кошти матері, отримані після продажу іншої квартири
З зустрічним позовом до суду звернувся ОСОБА_4 і просив винести рішення, яким, визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті його дружини ОСОБА_5 на 4/6 частини квартири АДРЕСА_1, пославшись на те, що указана квартира придбана ним у шлюбі за спільні кошти зі спадкодавицею ОСОБА_5 /а.с.114-116/.
Також просив з тих же підстав визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 4/6 часток на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1га у садовому товаристві «Економіст» у селі Гнідин Бориспільського району Київської області.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 29 серпня 2012 року первісний та зустрічний позови задоволено частково/а.с.213-217/.
Судовим рішенням ухвалено визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом по 1/6 частці за кожним на квартиру АДРЕСА_1, та по 1/3 частці за кожним на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1га у садовому товаристві «Економіст» у селі Гнідин Бориспільського району Київської області.
Також судовим рішенням визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 4/6 частку на квартиру АДРЕСА_1, та на 1/3 частку на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1 га у садовому товаристві «Економіст» у селі Гнідин Бориспільського району Київської області.
В решті первісного та зустрічного позовів відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду м.Києва від 29 серпня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити первісний позов.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу в межах заявлених доводів, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Рішення підлягає скасуванню в частині поділу спадкової квартири та ухвалення в цій частині нового рішення про поділ спадкової квартири в рівних частках між усіма спадкоємцями першої черги, сторонами по справі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розподіливши також, відповідним чином судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, а в решті рішення залишити без змін..
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду в частині поділу спадкової квартири в повній мірі не відповідає, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і, відповідно, неправильно застосовані норми матеріального права.
Встановлено, що 24.04.2004 року укладений шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, у зв»язку з чим відкрилась спадщина на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1га у садовому товаристві «Економіст» у селі Гнідин Бориспільського району Київської області.
Після відкриття спадщини до Сьомої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття вище зазначеної спадщини звернулись спадкоємці першої черги: чоловік ОСОБА_4 та діти спадкодавиці від її попереднього шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Оскільки між спадкоємцями виник спір щодо поділу майна, нотаріальна контора не видавала свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на спірне спадкове майно.
Судом встановлено, що спадковою земельною ділянкою НОМЕР_1 площею 0,1га в садовому товаристві «Економіст» у селі Гнідин Бориспільського району Київської області ОСОБА_5 володіла на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Бориспільською райдержадміністрацією Київської області від 6 грудня 2005 року /а.с.12/.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання за кожною зі сторін по 1/3 частці в порядку спадкування за законом указаної земельної ділянки з тих підстав, що згідно ст.ст.81,116 ЗК України земельна ділянка одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Судом також встановлено, що в період указаного шлюбу з ОСОБА_4 спадкодавиця ОСОБА_5 та її син ОСОБА_2 продали належну їм на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 за 225.650 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу указаної квартири, нотаріально посвідченим від 18.09.2004 року /а.с.23/.
Виручена від продажу вище зазначеної квартири сума, була поділена в рівних частках, по 112.825 грн., між ОСОБА_5 та її сином, позивачем по справі, ОСОБА_2.
Із договору купівлі-продажу квартири від 8.10.2004 року, слідує, що ОСОБА_5 купила за 112.320 грн. однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка є спірним спадковим майном по даній справі /а.с.10/.
Дійшовши висновку, що спірна квартира була придбана ОСОБА_5 за її особисті кошти, без участі в цьому її чоловіка ОСОБА_4, колегія суддів виходить з того, що указана квартира АДРЕСА_1 придбана через 20 днів, тобто, через нетривалий проміжок часу після продажу квартири АДРЕСА_2.
Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано мотивував свій висновок тим, що повна вартість придбаної квартири АДРЕСА_1, складає розмір суми, яка дісталась ОСОБА_5 після продажу квартири АДРЕСА_2, а тому не було їй потреби залучати будь-від кого додаткові кошти для придбання квартири.
Також, суд враховує, що ОСОБА_4 не навів суду доказів того, що він доклав особисті кошти для придбання квартири АДРЕСА_1.
Так, стверджуючи, що указана спірна квартира придбана за спільні кошти подружжя, ОСОБА_4 не навів суду доказів, чому у його дружини не вистачало її особистих коштів для придбання квартири (враховуючи, як встановлено судом, що у спадкодавиці було достатньо особистих коштів для придбання спірної квартири), та не підтвердив яку суму він доклав для придбання квартири, та яке походження цих коштів, оскільки не підтвердив документально, що в період його спільного проживання з ОСОБА_5 він будь-де працював, та мав відповідний дохід.
Указані обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, спростовують доводи ОСОБА_4, що спірна квартира АДРЕСА_1 була придбана за спільні подружні кошти його та ОСОБА_5, а також свідчать, що висновок суду першої інстанції зроблений в цій частині не відповідає обставинам справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Таким чином, оскільки сторони по справі в силу ст.1261 ЦК України відносяться до спадкоємців першої черги, колегія суддів на підставі ст.1267 ЦК України, згідно якої частки у спадщині із спадкоємців за законом є рівними, дійшла висновку, що за спадковою кватирою №110 по вул.Горлівській,№38/40 у м.Києві належить визнати право власності в порядку спадкування за законом за кожною зі сторін, які є спадкоємцями першої черги, по 1/3 частці.
Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорядному стані.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення ОСОБА_4 від права на спадкування постановлене у відповідності до вимог закону, оскільки позивачі не навели суду достатніх доказів того, що спадкодавиця ОСОБА_5 дійсно потребувала допомоги у зв»язку з хворобою, яку мав можливість надати ОСОБА_4, але не надав їй цю допомогу, що могло сприяти настанню смерті спадкодавиці.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визначення часток за спадкоємцями на спадкову квартиру АДРЕСА_1, як постановлене всупереч дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, та ухваленню в цій частині нового рішення про визнання за кожним із спадкоємців право власності в порядку спадкування за законом по 1/3 частці на указану квартиру, а в решті рішення належить залишити без змін.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, в порядку розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплачені ними судові витрати, на кожного, по 417 грн.22 коп.
Керуючись ст.ст.307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати рішення Дарницького районного суду м.Києва від 29 серпня 2012 року в частині визначення часток у спадкуванні квартири АДРЕСА_1, ухваливши в цій частині нове рішення наступного змісту.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, по 1/3 частці за кожним, на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в порядку розподілу судових витрат, по 417(чотириста сімнадцять) грн.22 коп., на кожного.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді