АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Глиняний В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників НОМЕР_1), визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 595 гривень з конфіскацією валютних цінності - акції компанії «Britico Product s.r.o.», юридичної особи за законодавством Чеської республіки, ідентифікаційний номер 24216232, що становлять 100 відсотків розміру статутного капіталу компанії.

Відповідно до постанови суду, 08.02.2012 року ОСОБА_2 в порушення вимог підпункту «е» ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», здійснив інвестицію за кордон шляхом внесення 500000 чеських крон в статутний капітал «Britico Product s.r.o.» ( ICQ: 24216232) яка зареєстрована в м. Прага Чеська Республіка ( Praha, Stare Mesto, Diouha, PSC 11000), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст.162 КУпАП.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляції скаржник посилається на те, що суд постановив рішення та притягнув його до відповідальності в порушення строків, передбачених ст.38 КУпАП., оскільки він сплатив вартість акцій 08 лютого 2012 року і граничний строк, до якого суд міг прийняти справу до провадження та винести рішення, виповнився 08 травня 2012 року. Також скаржник вказує на те, що постанова суду не містить посилань на протокол про адміністративне правопорушення, як на доказ, що є порушенням ст.254 КУпАП, та зазначає, що копія протоколу про адміністративне правопорушення йому не вручалась. Крім цього, апелянт вважає, що він не є суб'єктом адміністративної відповідальності за ст.162 КУпАП, так як 11 січня 2012 року отримав притулок в Чеській Республіці, і на час придбання акцій вже не мав статусу резидента України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162 КУпАП, є законним і обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам події так як підтверджений наявними у справі доказами у їх сукупності, зокрема: даними реєстру компаній Чеської Республіки, відкритий на офіційній сторінці Міністерства юстиції Чеської Республіки у мережі Інтернет, за якими єдиним учасником компанії «Britico Product s.r.o.» ( ICQ: 24216232), статутний капітал якої сплачений 08.02.2012 року та становить 500 000 чеських крон, є ОСОБА_2; даними листа Національного банку України від 21.09.2012 р. № 18-310/4682-9100, за яким Національний банк України з дня набрання чинності (06.03.1993) Декретом КМ України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до 20.09.2012 року індивідуальної ліцензії на здійснення інвестицій за кордон ОСОБА_2 не надавав.

Посилання скаржника на те, що суддя не зазначив у своєму рішення змісту протоколу про адміністративне правопорушення не є порушенням ст.251 КУпАП, так як вказаний Закон визначає лише поняття доказу, а протокол про адміністративне правопорушення є лише одним із таких доказів. Враховуючи, що суддя районного суду ретельно мотивував своє рішення, дав оцінку зібраним у справі доказам, навів перелік останніх, які містять фактичні дані, що вказують на вчинення адміністративного правопорушення та на винність ОСОБА_2 у його скоєнні, не зазначення ним у рішенні даних про вчинення правопорушення як - то викладено у протоколі про адміністративне правопорушення не є порушенням норм КУпАП та не може бути підставою для скасування постанови суду.

Доводи скаржника про порушення судом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, не ґрунтується на вимогах чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було складено 25 вересня 2012 року, після того, як Печерський РУГУ МВС України в м. Києві 24 вересня 2012 року відмовив у порушенні кримінальної справи по факту реєстрації ОСОБА_2 компанії «Britico Product s.r.o.» ( ICQ: 24216232) за відсутності ознак складу злочину, передбаченого ст.209 КК України. Відповідно ж до ч.4 ст.38 КУпАП у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи чи про її закриття.

Не є переконливими доводи скаржника про неврахування судом під час розгляду справи вимог ст. 254 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було складено у відповідності до ст.255 КУпАП уповноваженою на те службовою особою органу внутрішніх справ. Відсутність на протоколі підпису правопорушника про ознайомлення з ним, як і не вручення копії протоколу ОСОБА_2 за умови відсутності останнього на території України, не є перешкодою для розгляду матеріалів адміністративної справи судом.

Посилання скаржника на те, що він не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162 КУпАП, оскільки отримавши притулок у Чеській Республіці він перестав бути резидентом в розумінні положень Декрету КМ України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», не ґрунтуються на вимогах п.2 ст.16 вказаного Декрету, за яким адміністративній відповідальності у випадку здійснення операцій з валютними цінностями в порушення п.4 ст.5 Декрету КМ України від 19.02.93 № 15-95, підлягають як резиденти так і нерезиденти.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 162 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Глиняний В.П.