Справа №22-ц/2690/11913/12

Головуючий у I інстанції: Лісовська О.В.

Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Білич І.М., Кулікова С.В.

при секретарі Кононенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2012р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку із залиттям,

встановила:

позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідачки 16 207,62грн. майнової шкоди та 30 000грн. моральної шкоди.

Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що з вини відповідачки, яка проводила ремонтні роботи у своїй квартирі без відповідної документації, протягом липня-серпня 2010р. тричі відбулося залиття її квартири, і вартість відновлювальних ремонтних робіт становить 15320,80грн. Також позивачка вважала, що відповідачка повинна відшкодувати вартість робіт по оцінці завданої шкоди у сумі 600грн., 6грн. комісійних, 160грн. сплачених за виготовлення фотокарток до звіту, 120,82грн. поштових витрат, 700грн. за правову допомогу та 291,50грн. судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка зазначала, що з вини відповідачки, яка неодноразово заливала її квартиру, вона перенесла нервове напруження, не має змоги проживати у своїй квартирі, вказані дії відповідачки призвели до зміни звичного життя її сім'ї.

У подальшому до участі у справі був притягнути відповідач, як співвласник квартири АДРЕСА_1, а позивачкою були уточнені позовні вимоги, відповідно до яких вона просила стягнути з відповідачів солідарно завдану матеріальну і моральну шкоду, збільшивши її розмір до 40 000грн., та судові витрати, збільшивши витрати на правову допомогу на 4000грн.

Рішенням суду від 30 березня 2012р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивачки матеріальну шкоду у сумі 15 320грн. 80коп., витрати на оцінку 600грн., витрати на друк фотографій 160грн., витрати на правову допомогу 2000грн., моральну шкоду у сумі 2000грн., та судові витрати 398грн. 80коп.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд помилково прийшов до висновку про те, що відповідачем визнавалися позовні вимоги та безпідставно відмовив у призначенні судово-будівельної експертизи. Апелянт стверджує, що звіт про оцінку вартості відновлювальних ремонтних робіт був складений з порушенням, так як огляд квартири проводився у відсутність відповідачів, а зазначені у ньому роботи є завищеними. Крім того, апелянт вважає, що відсутні підстави для відшкодування позивачці витрат на виготовлення фотокарток у сумі 160грн., так як фотокартки виготовлені до проведення оцінки квартири і самі фотокартки позивачкою надані не були.

- 2 -

Апелянт та відповідачка, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги, двічі у судове засідання не з'явилися, не надали доказів у підтвердження поважності причин неявки, тому колегія суддів вирішила за можливе провести розгляд справи у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 8 липня 2010р., 4 серпня 2010р. та 10 серпня 2010р. відбувалися залиття квартири позивачки, чим їй була заподіяна матеріальна шкода.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пошкодження майна позивачки сталося у зв'язку із винними діями відповідачів, які проводили ремонтні роботи своєї квартири, яка розташована над квартирою позивачки, без відповідної проектної документації.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наданим сторонами доказам та нормам матеріального права.

Розмір матеріальної шкоди підтверджений звітом про незалежну оцінку завданої шкоди внаслідок залиття квартири позивачки.

Доводи апеляційної скарги про те, що огляд квартири був проведений у відсутність відповідачів, а вартість ремонтних робіт є завищеними, колегія суддів вважає безпідставними, так як з наданих суду документів вбачається, що відповідачі належним чином були повідомленні про день та час проведення спеціалістом огляду квартири позивачки, тому мали можливість, за бажанням, прийняти участь у даному огляді, однак, своїм правом не скористалися.

Крім того, з тексту звіту вбачається, що спеціалістом розмір матеріальної шкоди розраховувався із врахуванням 70% зносу, тому не є завищеним.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив у призначенні судової експертизи, не ґрунтується на нормах процесуального права, так як суд діяв відповідно до вимог ст. 131 ЦПК України, а відповідачем клопотання про призначення експертизи було заявлено на стадії доповнень, що суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, належним чином оцінив докази у підтвердження розміру матеріальної та моральної шкоди, і в цій частині прийняв правильне та обґрунтоване рішення.

Разом з тим, задовольняючи вимоги про стягнення з відповідачів 160грн. за друк фотокарток, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вказані витрати не є шкодою, у розумінні ст. 22 ЦК України, а також не є судовими витратами, тому законних підстав для відшкодування даних витрат відповідачами не має і колегія суддів відповідно до положень ст. 309 ЦПК України в цій частині рішення суду скасовує та постановляє нове про відмову у задоволенні даних позовних вимог.

Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються у солідарному порядку, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні, а відповідачі зобов'язанні повернути позивачці понесені нею судові витрати у рівних частинах.

Керуючись ст. ст.303, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2012р. скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрат на друк фотокарток у сумі 160грн. і в цій частині постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2012р. змінити в

- 3 -

частині стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на оцінку у сумі 600грн., витрат на правову допомогу у сумі 2000грн., судових витрат у розмірі 398грн. 80коп., вказавши, що вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рівних частинах.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: