Справа №22-а-431 /06                                                                Суддя першої інстанції Железний І.В..

Категорія   23                                             Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 вересня 2005 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                               Буренкової К.О.,

суддів:                                                              Довжук Т.С., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Варміш О.С.,

за участю представника Баштанської ДПІ Мехеди О.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Баштанському районі Ми­колаївської області (далі - Баштанська ДПІ)

на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Баштанської ДПІ про визнання податко­вого повідомлення нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

01 червня 2006 року позивачка звернулась до суду з указаним позовом, в якому зазна­чала, що 21 жовтня 2005 року державним нотаріусом Баштанської державної нотаріальної контори їй видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За цим Свідоцтвом вона стала власницею права на 1/2 частину земельної частки (паю) (6,64 умовних кадастрових гектарів на території Привільненської сільської ради Баштансь­кого району), яке належало спадкодавцю на підставі Сертифікату НОМЕР_1, вида­ного 23 червня 1997 року Баштанською районною державною адміністрацією.

10 травня 2006 року позивачка отримала з Баштанської ДПІ податкове повідомлення від 28 квітня 2006 року, яким їй було запропоновано сплатити 1950 грн. податку за отриману спадщину до бюджету Привільненської сільської ради.

Вважаючи себе власницею нерухомого спадкового майна, яке за ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподатковується за нульовою ставкою, позивачка просила суд визнати вказане податкове повідомлення нечинним.

Постановою Баштанського районного суду від 21 червня 2006 року позов ОСОБА_1 повністю задоволений. Податкове повідомлення Баштанської ДПІ НОМЕР_1 визнано нечинним.

В апеляційній скарзі Баштанська ДПІ, посилаючись на неправильне застосування су­дом норм матеріального права, просила зазначену постанову місцевого суду скасувати.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та пере­віривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, повно і всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, і прийшов до правильного висновку, про те, що порядок опо­даткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину майна, регламентується ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон).

Згідно ст. ст. 13.1, 13.2.1 вказаного Закону при отриманні у спадщину об'єкта нерухо­мого майна членом сім'ї першого ступеня споріднення об'єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою.

В зв'язку з чим, на підставі підпункту 1) п. 2 ст. 162 КАС України, місцевий суд об­ґрунтовано задовольнив вимоги позивачки, оскільки вона, як рідна дочка покійного, отри­мала в спадщину частку в нерухомому майні.

Посилання апелянта на те, що право на земельну частку (пай) є правом корпоративним, безпідставна, оскільки ст. 167 ГК України та п. 1.8 Закону України "Про оподаткування при­бутку підприємства" визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визна­чається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки при­бутку (дивідендів) даної організації та активів у разі її ліквідації відповідно до закону, а та­кож інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, право на земельну частку (пай) не є корпоративним правом фізичної особи або іншим об'єктом комерційної власності.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що оскаржена постанова ухва­лена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому підстави для її ска­сування відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Баштанської ДПІ залишити без задоволення. Постанову Баштанського районного суду від 21 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.