Справа №22-1247/2006 р.        Суддя по 1-й інстанції: Кучерявенко С.С.

Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

УХВАЛА

25 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Варміш О.С.,

за участю ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника позивача Заливчого Я.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Веселинівського районного суду від 7 квітня 2006 p., ухвалену за її заявою про скасування рішення Веселинівського районного суду від 19 листопада 2004 р. за нововиявленими обставинами,

встановила:

Рішенням Веселинівського районного суду від 19 листопада 2004 р. з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Приватбанк» стягнуто 2796 грн. заборгованості за кредитним договором та 51 грн. витрат по сплаті державного мита.

В грудні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами. Заявниця мотивувала свої вимоги тим, що в основу вказаного рішення покладено кредитний договір НОМЕР_1, який відсутній в справі, а до справи долучено договір НОМЕР_2. При цьому ОСОБА_1 посилалася на те, що згаданий договір за НОМЕР_1 вона не підписувала.

Ухвалою Веселинівського районного суду від 7 квітня 2006 р. ОСОБА_1 в задоволені заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Веселинівського районного суду від 7 квітня 2006 р. скасувати як незаконну і задовольнити її заяву.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. 361 ЦПК підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з ново виявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції правильно виходив з того, що кредитний договір НОМЕР_1, на який посилається ОСОБА_1, за своєю правовою природою може бути доказом у справі, а не фактом, що може бути визнаний істотною обставиною, яка дає підстави для перегляду судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що про існування кредитної угоди від 19 грудня 2003 р. відповідачці було відомо при розгляді справи по суті в суді першої інстанції, де вона визнала позовні вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк» і добровільно виконувала вказане рішення суду першої інстанції (а.с. 12-13, 29).

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Веселинівського районного суду від 7 квітня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.