Cправа № 2-164/08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2008 року Ємільчинський районний суд Житомирської області

            в складі: головуючого - судді Греська В.А.

            при секретарі                  Остапчук В.П.

            з участю позивача            ОСОБА_1

            відповідача                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Ємільчине справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання з відповідачем шлюбу зареєстрованого 23.11.1991 року Киянською сільською радою Ємільчинського району, актовий запис №5, залишенні на її вихованні дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 мотивуючи тим, що відповідач із сім`єю не проживає більше року. Подружнє життя не склалося через постійні непорозуміння, перестали розуміти один одного. В сім`ї почали виникати сварки, що негативно відображалося на вихованні дітей. Спроби позивачки зберегти шлюб залишилися марними.

            На думку позивачки збереження шлюбу та примирення неможливі.

            В судовому засіданні позивачка підтримала позов.

            Відповідач позов визнав повністю про що подав до суду письмову заяву.

            Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

            Відповідно до ст.130 ч.4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

            В судовому засіданні встановлено, що сторони протягом року не проживають разом та не бажають проживати разом.

            Відповідно до ст.112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, а збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам обох.

            Таким чином, визнання відподачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

            Сторони звільнені від сплати судового збору.

            Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112  СК України, суд, -

в и р і ш и в:

            Позов задовольнити.

            Розірвати шлюб між  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 23.11.1991 року Киянською сільською радою Ємільчинського району, актовий запис № 5.

            Синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити на вихованні позивачки.

2

            В частині спору про залишення дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на вихованні позивачки провадження у справі закрити, оскільки вона сама визначає з ким залишитися.     

          Звільнити сторони від витрат пов`язаних із розірванням шлюбу на підставі ст.4 п.18 ДКМ України «Про державне мито» як потерпілих від аварії на ЧАЕС.        

            На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя Ємільчинського райсуду                               В.А. Гресько