Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Батрак І.В. Суддя доповідач Бондар М.С.
26 вересня 2006 року Справа № 22-5301
РІШЕННЯ
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий-суддя. Савченко О.В., суаоі: Бондар М.С, Кримська О.М.
секретар - Черевата О. В.
при участі: прокурора - адвоката
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду М.Запоріжжя від 17.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
встановила :
У грудні 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що під час шлюбу з відповідачем вони придбали у власність двох кімнатну квартиру АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбних стосунків між ними немає згоди про поділ майна. З врахуванням того, що відповідач не приймав участі по утриманню квартири та з нею проживає син студент, просила, на підставах ст.70 ч.2 СК, визнати за нею право власності на 2\3 частки спірної квартири.
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 17.07.2006 року позов задоволено.
У скарзі відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на його необґрунтованість висновків щодо розміру часток власності подружжя.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення в апеляційному порядку і ухваленням нового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.
За правилами з ст.70,71 СК розмір часток майна подружжя ..є рівними, якщо інше не визначено домовленості між ними.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира є спільною власністю сторін подружжя, оскільки надбана під час їх шлюбу.
Виходячи з наведеного і на підставі ст.70 СК частки сторін є рівними.
Висновки ж суду щодо відступлення від рівності часток і зменшення частки відповідача у праві спільної сумісної власності подружжя не є правильними.
Так, матеріали справи свідчать про те, що відповідач виконував батьківські обов'язки. Він завжди сплачував аліменти на утримання сина (т.-l а.с.62).
Отже зменшення судом першої інстанції частки відповідача у спільному майні на підставах ч.2,3 ст.70 СК, а саме за обставин невиконання батьківських обов'язків, не може бути визнане обґрунтованим.
Позивач сплачує грошові суми за договорами послуг теплопостачання, енергопостачання і телефонні послуги. По суті ці послуги направлені для задоволення інтересів позивача. Вони є договірними і не відносяться до затрат по утриманню спірного майна.
Тому не можна погодитися з посилання суду першої інстанції на ухилення відповідача від утримання майна, як обставину для присудження йому меншої частки у спільному майні.
Беручи до уваги наведене, районний суд не правильно вирішив справу і постановив рішення яке не відповідає вимогам закону, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки обставини справи не вимагають дослідження нових доказів, є підстави для ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.307,309,313, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду М.Запоріжжя по цій справі від 17.07.2006 року в частині визнання за ОСОБА_3 право власності на 2\3 частки квартири АДРЕСА_1 та за ОСОБА_1 право власності на 1\3 частку квартири АДРЕСА_1 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення колегії може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України в двохмісячний термін з дня набрання сили рішення апеляційного суду.